• Особливості формування вторинної аритмогенної кардіоміопатії у підлітків із порушеннями ритму
ua До змісту Повний текст статті

Особливості формування вторинної аритмогенної кардіоміопатії у підлітків із порушеннями ритму

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.3(91):59-64; doi 10.15574/SP.2018.91.59

Богмат Л. Ф., Головко Т. О., Ніконова В. В., Михальчук О. Я., Євдокимова Т. В.
ДУ «Інститут охорони здоров'я дітей та підлітків НАМН України», м. Харків
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна
Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна

Мета: встановити особливості морфофункціональних характеристик серцево-судинної системи у дітей і підлітків з порушеннями ритму, а також основні нейрогуморальні фактори, що супроводжують формування вторинної аритмогенної кардіоміопатії (вАКМП) у цієї категорії пацієнтів.

Матеріали і методи. Обстежено 134 підлітки віком 13–18 років із порушеннями ритму і провідності, без органічної патології серця, з них 55 (41,05) дівчат і 79 (59,0%) юнаків. Функціональний стан серцево-судинної системи вивчався за допомогою електрокардіографії, ультразвукового дослідження. Оцінку показників САС проводили за вмістом у добовій сечі катехоламінів (норадреналін, адреналін). Дослідження системи РААС включало визначення активності реніну плазми, вмісту ангіотензину-II й альдостерону в периферичній венозній крові.

Результати. Встановлено, що тривале існування порушень ритму у дитини будь-якого віку сприяє розвитку вАКМП, проявом якої є ремоделювання міокарда з розширенням порожнин і порушеннями передусім діастолічної, а потім — і систолічної його функції. Наявність ознак вАКМП є прогностично несприятливим фактором перебігу аритмій у підлітків щодо формування клінічних варіантів серцевої недостатності, а також ризику раптової серцевої смерті. Діти з ознаками вАКМП потребують більш активного супроводу і призначення засобів, що попереджають прогресування дисфункції міокарда, а також засобів метаболічної його підтримки.

Ключові слова: аритмії, кардіоміопатії, дисфункція міокарда, підлітки.

Література

1. Беленков ЮН, Мареєв ВЮ, Агеєв ФТ. (2006). Хроническая сердечная недостаточность. Избранные лекции по кардиологии. Москва: ГЭОТАР-Медиа.

2. Богмат ЛФ, Головко ТА. (2011). Морфофункциональные особенности правого желудочка сердца у детей с патологией миокарда. Здоровье ребенка.5:30—36.

3. Богмат ЛФ, Головко ТА. (2012). Состояние ренин-ангиотензин-альдостероновой системы у детей с патологией миокарда с различным уровнем функционирования правого желудочка сердца. Современная педиатрия.4:74—77.

4. Богмат ЛФ, Головко ТА. (2012). Состояние симпатоадреналовой системы у детей с патологией миокарда с различным уровнем функционирования правого желудочка сердца. Современная педиатрия.1:81—84.

5. Богмат ЛФ, Михальчук ОЯ. (2008). Особливості морфофункціональних параметрів серця та центральної гемодинаміки у підлітків з аритміями. Современная педиатрия.4.21:187—189.

6. Богмат ЛФ, Михальчук ОЯ. (2010). Нейрогуморальные факторы в формировании систолической дисфункции миокарда у подростков с различными вариантами аритмий. Запорожский медицинский журнал.12:9—11.

7. Бокерия ЛА, Ревишвили АШ, Неминущий НМ. (2011). Внезапная сердечная смерть. Москва: Гэотар-Медиа.

8. Верченко ЕГ. (2003). Роль диастолической дисфункции миокарда левого желудочка в развитии сердечной недостаточности и аритмогенной кардиомиопатии при тахикардиях у детей. Вестник аритмологии.32:61—69.

9. Jayaprasad N. (2016). Heart Failure in Children. Heart Views.17:92-99. https://doi.org/10.4103/1995-705X.192556; PMid:27867456 PMCid:PMC5105230

10. Kalliopi P, Gaetano T, Barbara B. et al. (2016). Arrhythmogenic cardiomyopathy. Orphanet Journal of Rare Diseases. https://doi.org/10.1186/s13023-016-0407-1.

11. Paul FK, Jane L, Adrian D et al. (2013). Presentation, Diagnosis and Medical Management of Heart Failure in Children: Canadian Cardiovascular Society Guidelines. Canadian Journal of Cardiology.29:1535-1552. https://doi.org/10.1016/j.cjca.2013.08.008; PMid:24267800

12. Saffitz EJ. (2011). Arrhythmogenic Cardiomyopathy. Circulation.124:390-392. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.111.064022; PMid:21986778

13. Salerno JC, Garrison MM, Larison C, Seslar SP. (2011). Case fatality in children with supraventricular tachycardia in the United States. Pacing Clin. Electrophysiol.34:832-836. https://doi.org/10.1111/j.1540-8159.2011.03073.x; PMid:21418251

14. Salerno JC, Seslar SP. (2009). Supraventricular Tachycardia. Arch Pediatr Adolesc Med.163:268-274. https://doi.org/10.1001/archpediatrics.2008.547; PMid:19255396