SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.4(60):95-99;doi 10.15574/SP.2014.60.95

Особливості фізичного розвитку та нутрітивного статусу дітей із бронхолегеневою дисплазією.

Сенаторова Г. С., Черненко Л. М., Шипко А. Ф., Пушкар О. М., Башкірова Н. В. 
Харківський національний медичний університет, Україна 
КЗОЗ «Харківська обласна дитяча клінічна лікарня», Україна

Мета: показати особливості фізичного розвитку та нутрітивного статусу дітей з бронхолегеневою дисплазією (БЛД) на сучасному етапі.

Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилося 83 дитини віком від одного місяця до трьох років з БЛД. До групи порівняння увійшли 20 дітей аналогічного віку, що народилися передчасно, але в подальшому не мали клініко-рентгенологічних даних за наявність БЛД та хронічних захворювань. Особливості фізичного розвитку та нутрітивного статусу дітей вивчалися на підставі аналізу антропометричних даних, результатів лабораторних досліджень.

Результати. Встановлено, що діти з БЛД мають значно нижчі показники фізичного розвитку, ніж практично здорові діти, за рахунок низької або дуже низької маси тіла. Виявлена залежність між гіпопротеїнемією сироватки крові та патологічними змінами у копрограмі дітей з БЛД. Дані порушення притаманні недоношеним дітям у зв'язку з незрілістю ферментативної системи ШКТ.

Висновки. Дисгармонійний фізичний розвиток дітей з БЛД потребує забезпечення підвищеної калорійності харчування з достатнім вмістом білка. Залежність між гіпопротеїнемією сироватки крові та патологічними змінами в копрограмі дітей з БЛД повинна враховуватися під час клінічного менеджменту даного контингенту дітей.

Ключові слова: бронхолегенева дисплазія, нутрітивний статус, фізичний розвиток, діти.

Література: 
1. Антипкін ЮГ. 2011. Науково-практичні аспекти реформування охорони здоров'я матері та дитини. ПАГ. 73;4: 13.

2. Батман ЮА. 2011. Перинатальна диспансеризація плода, прогнозування невідкладних станів і особливостей адаптації новонароджених. Здоров'я України. 4(19): 54—55.

3. Богданова АВ, Бойцова ЕВ, Старевская СВ. 2004. Система оказания помощи детям с бронхолегочной дисплазией на различных этапах ведения больных. Рук-во для практикующих врачей. СПб: 16.

4. Бочкова ЛГ. 2010. Новорожденный ребенок с крайне малой массой тела при рождении. Саратов науч-мед журн. 6;3: 641—646.

5. Спузяк МІ, Шаповалова ВВ, Вороньжев ІО, Крамний ІО. 2007. Бронхолегенева дисплазія (поняття, термінологія, променева діагностика). Укр радіолог журн. 3: 386—392.

6. Сенаторова АС, Логвинова ОЛ, Черненко ЛН, Муратов ГР. 2011. Бронхолегочная дисплазия у детей. Здоров'я України. 1(16): 36—38.

7. Грузєва ТС. 2011. Демографічні тенденції в чисельності дітей та їх питомій вазі в загальній структурі населення України. ПАГ. 73;4: 49—50.

8. Демченко ОБ. 2011. Демографические проблемы и пути их решения. Здоров'я України. 4(19): 13.

9. Добряк ТА, Перевощикова НК. 2008. Современные аспекты бронхолегочной дисплазии. Мать и дитя в Кузбассе. 3(34): 3—6.

10. Знаменська ТК, Годованець ОС. 2011. Патологія перинатального періоду: особливості метаболічної адаптації у дітей, які народилися «малими до терміну гестації». Перинатол и педиатрия. 2(46): 4—12.

11. Концепція Державної програми «Здорова дитина» на 2008—2017 рр. Проект Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Державної програми «Здорова дитина» на 2008—2017 рр.». Здоров'я України. 2007. 17: 17.

12. Конь ИЯ. 2000. Рациональное питание в сохранении здоровья. Физиология роста и развития детей и подростков. Под ред. АА Баранова, ЛА Щеплягиной. М: 515—545.

13. Москаленко ВФ, Грузєва ТС. 2011. Глобальна стратегія охорони здоров'я жінок і дітей. ПАГ. 73;4: 107—108.

14. Овсянников ДЮ, Дегтярева ЕА, Зайцева ЭГ. 2006.Подходы к нутритивно-метаболической терапии бронхолегочной дисплазии и сопутствующей ей патологии. Материалы I Всероссийского съезда диетологов и нутрициологов «Диетология: проблемы и горизонты». Москва, 4—6 дек. 2006 г. М: 81—82.

15. Овсянников ДЮ. 2010. Система оказания медицинской помощи детям, страдающим бронхолегочной дисплазией: руководство для практикующих врачей. М: 151.

16. Чумакова АВ, Байбарина ЕН, Цымлякова ЛМ и др. 2008. Организационные аспекты выхаживания детей с экстремально низкой массой тела. Рос вестн перинатол и педиатрии. 53;5: 4—9.

17. Охотникова ЕН, Шарикадзе ЕВ. 2009.Бронхолегочная дисплазия как предиктор формирования хронической патологии органов дыхания у детей (обзор литературы). Здоровье ребенка. 5(20): 127—135.

18. Павлишин ГА, Сковронська АО. 2011. Мітохондріальна дисфункція та її корекція у новонароджених з ураженням нервової системи. ПАГ. 2: 12—15.

19. Григорьев СГ, Левандовский ВВ, Перфилов АМ, Юнкеров ВИ. 1992. Пакет прикладных программ Statgraphics на персональном компьютере. Практич пособ по обработке результатов медико-биологических исследований. СПб: 104.

20. Плеханова ТМ. 2011. Харчування недоношених дітей після виписки із стаціонару. ПАГ. 73;4: 123—124.

21. Похилько ВІ, Цвіренко СМ, Траверсе МО. 2011. Особливості розвитку та стан здоров'я в ранньому віці дітей, що народилися з малою масою тіла. Совр педиатрия. 2(36): 96—98.

22. Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія». Наказ МОЗ України №254 від 27.04.2006 р. http://www.moz.gov.ua.

23. Слабкий ГО, Шунько ЄЄ, Матвієнко ІМ. 2010. Організація перинатальної допомоги: досвід розвинутих країн (аналітичний огляд наукової літератури). Перинатол и педиатрия. 3(43): 8—11.

24. Мытник ЗН, Антипкин ЮГ, Майданник ВГ и др. 2010. Современные проблемы клинической педиатрии (по итогам XII съезда педиатров Украины). Здоров'я України. 4(15): 8—9.

25. Ліхачова АС, Каратай ОС, Краснова ТЮ та ін. 2009.Сучасні підходи до надання невідкладної допомоги глибоко недоношеним новонародженим в пологовій залі. ПАГ. 71;5: 49.

26. Шунько ЄЄ, Лакша ОТ, Бєлова ОО та ін. 2011. Шляхи розвитку неонатології України у XXI столітті — впровадження світових стандартів надання медичної допомоги глибоко недоношеним дітям та їх подальша медико-соціальна реабілітація. Совр педиатрия. 1(29): 10—12.

27. Шунько ЕЕ, Яблонь ОС. 2007. Дети с очень малой массой тела: современные проблемы организации медицинской помощи, интенсивной терапии и выхаживания. Жіночий лікар. 4: 13—18.

28. Шунько ЄЄ. 2010. Недоношена дитина — якість життя з моменту народження. З турботою про дитину. 2(11): 6—7.

29. Яблонь ОС, Власенко ДЮ. 2011. Клініко-метаболічні особливості постнатальної адаптації новонароджених з надзвичайно малою масою тіла: проекція виживання. Совр педиатрия. 2(36): 84—86.

30. Яблонь ОС. 2006. Фізичний розвиток як критерій нутрієнно-енергетичної забезпеченості новонароджених з дуже малою масою тіла. Перинатол и педиатрия. 4(28): 65—70.

31. O’Connor DL, Khan S, Weishuhn K et al. 2008. Growth and nutrient intakes of human milk fed preterm infants provided with extra energy and nutrients after hospital discharge. Pediatrics. 121;4: 766—776.

32. Ehrenkranz RA, Dusick AM, Vohr BR et al. 2006. Growth in the neonatal intensive care unit influences neurodevelopmental and growth outcomes of extremely low birth weight infants. Pediatrics. 117;4: 1253—1261.

33. Franz AR, Pohlandt F, Bode H et al. 2009. Intrauterine, early neonatal and postdischarge growth and neurodevelopmental outcome at 5.4 years in extremely preterm infants after intensive neonatal support. Pediatrics. 123;1: 101—109.

34. Northway JrWH, Moss RB, Carlisle KB et al. 1990. Late pulmonary sequelae of bronchopulmonary dysplasia. N Engl J Med. 323;26: 1793—1799.

35. Morty RE. 2011. Targeting elastase in bronchopulmonary dysplasia. Am J Respir Crit Care Med. 184;5: 496—497.

36. Northway WHJr. 1990. Bronchopulmonary dysplasia: then and now. Arch Dis Child. 65;10; Spec No: 1076—1081.

37. Drenckpohl D, McConnel C, Gaffney S et al. 2008. Randomized trial of very low birth weight infants receiving higher rates of infusion of intravenous fat emulsions during the first week of life. Pediatrics. 122;4: 743—751.

38. Raju TN, Ariagno RL, Higgins R, Van Marter LJ. 2005. Research in neonatology for the 21st century: executive summary of the National Institute of Child Health and Human Development American Academy of Pediatrics workshop. Part I: academic issues. Pediatrics. 115;2: 468-474.