• Особливості фізичного розвитку та імунологічної реактивності у дітей з рецидивною респіраторною патологією при супутній гастроезофагеальній рефлюксній хворобі
ua До змісту Повний текст статті

Особливості фізичного розвитку та імунологічної реактивності у дітей з рецидивною респіраторною патологією при супутній гастроезофагеальній рефлюксній хворобі

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.7(95):27-33; doi 10.15574/SP.2018.95.27

Починок Т. В., Журавель О. В., П'янкова О. В., Вороніна С. С., Стамболі Л. В.
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Дитяча клінічна лікарня №9 Подільського району м. Києва, Україна
ДУ «Інституту педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Мета: дослідити особливості фізичного розвитку та деякі показники імунологічної реактивності у дітей пубертатного віку з рецидивною респіраторною патологією при супутній гастроезофагеальній рефлюксній хворобі (ГЕРХ) II ступеня.

Матеріали і методи. Обстежено 150 дітей віком 10–16 років з частими гострими респіраторними захворюваннями (ГРЗ). Діти були розподілені на три групи: перша група (90 осіб) з частими респіраторними захворюваннями (ЧРЗ) при коморбідному перебігу з ГЕРХ II ст., друга група (30 осіб) — діти з ЧРЗ без ГЕРХ та третя, контрольна, група (30 осіб) практично здорових дітей. У всіх дітей була проведена оцінка фізичного розвитку за методом центильних стандартів: розподіл росту та маси тіла залежно від віку дитини. Дослідження стану імунологічної реактивності включало в себе визначення показників функціональної активності нейтрофілів периферичної крові за даними фагоцитозу та НСТ-тесту, визначення концентрації у сироватці крові та слині основних класів імуноглобулінів (G, A, M) та додатково в слині — рівень секреторного імуноглобуліну А (sIgA). Окремо визначався вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) у сироватці крові.

Результати. Серед дітей з ЧРЗ на тлі ГЕРХ відмічається зріст вище середнього у 80% випадків, недостатність маси тіла — у 75,6%, що відповідає вищому за середній дисгармонійному фізичному розвитку у 74,4% обстежених. Виявлено пригнічення фагоцитарної активності нейтрофілів, а саме достовірне зниження активності фагоцитозу та зменшення резервних можливостей нейтрофілів за умов їх стимуляції (р<0,01), яке більш притаманне дітям з ЧРЗ на тлі ГЕРХ. У дітей з ЧРЗ 1-ї та 2-ої груп встановлено вірогідне підвищення вмісту ЦІК та концентрації IgG (р<0,01), більш виразне за супутньої ГЕРХ. Верифіковано достовірне зниження параметрів місцевого імунітету за вмістом sIgA, IgA (р<0,05) на тлі підвищення рівня IgG у слині (р<0,01) при супутній ГЕРХ.

Висновки. Проведене дослідження дозволяє включити дітей з ЧРЗ на тлі ГЕРХ у групу «адаптаційного ризику» з метою розробки певних профілактичних та терапевтичних заходів для удосконалення методів реабілітації з урахуванням виявлених змін у стані імунної системи обстежених дітей.

Ключові слова: діти, що часто хворіють, гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, фізичний розвиток, фагоцитоз, НСТ-тест, імуноглобуліни класу G, А, M, ЦІК, sIgA.

ЛІТЕРАТУРА

1. Астафьев АВ, Мельникова ИЮ, Баиров ВГ. (2011). Комплексное лечение гастроэзофагеального рефлюкса 3–4 степени у детей. Вестник Санкт-Петербургской медицинской академии последипломного образования. 3; 2:79–85.

2. Бельмер СВ, Хавкин АИ. (2003). Гастроэнтерология детского возраста. Москва: Медпрактика:360.

3. Гордеева ЕН, Выборнова НВ, Чемоданов ВВ и др. (2001). Иммунологические аспекты гастродуоденальной патологии у детей. Материалы IX съезда педиатров России Детское здравоохранение России: стратегия развития, 19–22 февраля 2001 г. Москва:149–150.

4. Иванова НА. (2008). Часто болеющие дети. Русский медицинский журнал.4:183. http://www.rmj.ru/articles._5805.htm.

5. Петров ВИ, Ананченко ВГ, Ишмухаметов АА и др. (1983). Определение циркулирующих иммунных комплексов в крови здоровых доноров и больных бронхиальной астмой до и после гемосорбции. Иммунология. 3: 57–59.

6. Реброва ОЮ. (2004). Статистический анализ медицинских данных. Применение пакета прикладных программ STATISTICA. Москва: Медиа-сфера: 312.

7. Романенко ЕГ. (2012). Состав гликопротеинов ротовой жидкости у детей с хронической гастродуодеальной патологией. Український стоматологічний альманах. 2;2:27–40.

8. Солдатский ЮЛ, Погосова ИЕ, Завикторина ТГ и др. (2009). Клинические корреляции между гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью и состоянием глотки и гортани у детей. Педиатрическая фармакология. 6; 3:23–28.

9. Bellinati-Pires R, Carneiro-Sampaio MM, Colletto GM. (1992, May-Jun). Functional evaluation of human neutrophils. Is the bactericidal activity correlated with nitroblue tetrazolium reduction? J Investig Allergol Clin Immunol. 2(3):146–53. PMid:1342894

10. Cheng CM, Hsieh CC, Lin CS et al. (2010). Macrophage activation by gastric fluid suggests MMP involvement in aspiration-induced lung disease. Immunobiology. 215:173–181. https://doi.org/10.1016/j.imbio.2009.02.001; PMid:19477034

11. Kang SY, Kim GW, Song WJ et al. (2016). Chronic cough: a literature review on common comorbidity. Asia Pac Allergy. 6;4:198–206. https://doi.org/10.5415/apallergy.2016.6.4.198; PMid:27803879 PMCid:PMC5088255

12. Kelly EA, Parakininkas DE, Werlin SL et al. (2013). Prevalence of pediatric aspiration-associated extraesophageal reflux disease. JAMA Otolaryngol Head Neck Surg. 139(10):996–1001. https://doi.org/10.1001/jamaoto.2013.4448; PMCid:PMC4764882

13. Komleva NE, Marjanovsky AA, Danilov AN et al. (2017). The novel approaches to the rehabilitation of the patients presenting with gastroesophageal reflux disease and comorbid pathology. Vopr Kurortol Fizioter Lech Fiz Kult. 94; 2: 20–23. https://doi.org/10.17116/kurort201794220-23; PMid:28665377

14. Leason SR, Barham HP, Oakley G et al. (2017). Association of gastrooesophageal reflux and chronic rhinosinusitis: systematic review and meta-analysis. Rhinology. 55;1:3–16. https://doi.org/10.4193/Rhin16.177; PMid:28214353

15. Mancini G, Carbonara AO, Heremans JF. (1965). Immunochemical quantitation of antigens by single radial immunodiffusion. Immunochemistry. 2;3:235–254. https://doi.org/10.1016/0019-2791(65)90004-2

16. Nelson JD, McCracken GHJr. (2009). The pediatric infectious disease journal(r) newsletter: march 2009. Pediatr. Infect. Dis. J. 28(3):5–6. https://doi.org/10.1097/01.inf.0000348746.74782.25; https://doi.org/10.1097/00006454-199403000-00031; https://doi.org/10.1097/01.inf.0000347256.78822.c5; https://doi.org/10.1097/00006454-200303000-00001; https://doi.org/10.1097/01.inf.0000350905.10912.ea; https://doi.org/10.1097/01.inf.0000342449.59804.9f; https://doi.org/10.1097/01.inf.0000063403.11569.f2

17. Patterson-Dlfield and Lehrer PI. (1977). A simple microscopic method for identifying and quantitation phagocytic cells in vitro. J Immunol Meth. 18:377–379. https://doi.org/10.1016/0022-1759(77)90191-0

18. Rosen R. (2018). Pediatric Gastroesophageal Reflux Clinical Practice Guidelines: Joint Recommendations of the North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition and the European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition. JPGN. 66: 516–554. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000001889

19. Schmulson M. (2018). How to use Rome IV criteria in the evaluation of esophageal disorders. Curr Opin Gastroenterol. 34(4):258–265. https://doi.org/10.1097/MOG.0000000000000443; PMid:29846258

Стаття надійшла до редакції 17.05.2018 р., прийнята до друку 29.10.2018 р.