• Особливості біоценозу піхви у вагітних з аденоміозом
ua До змісту

Особливості біоценозу піхви у вагітних з аденоміозом

HEALTH OF WOMAN. 2018.1(127):85–88; doi 10.15574/HW.2018.127.85

Скрипченко Н. Я. , Павлова О. М. , Шамаєва О. В. , Могілевська С. І.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ

Мета дослідження: вивчення особливостей порушення мікробіоценозу у вагітних з аденоміозом, розроблення нових та систематизація й удосконалення існуючих методів діагностики, лікування та профілактики ускладнень та репродуктивних втрат.
Матеріали та методи. Було обстежено і розподілено на три групи 90 жінок з терміном вагітності 32,1±2 тижні: група конт-ролю – 30 здорових вагітних (середній вік – 29,3±2,1 року); група порівняння – 30 вагітних (середній вік – 31,8±2,2 року) з аденоміозом, яким у випадку виникнення суб’єктивних скарг проводили дослідження біоти піхви та лікування, а у випадку виникнення загрози передчасних пологів призначали класичну зберігальну терапію згідно з протоколом МОЗ; основна група – 30 вагітних з аденоміозом, яким рутинно проводили дослідження біоти піхви, призначали санацію статевих шляхів та пробіотик, також жінки отримували зберігальну терапію та дієтотерапією (середній вік – 31,2±2,1 року). Лікування призначали після виявлення титру та чутливості збудника шляхом бактеріоскопії виділень на склі та бактеріального посіву вагінальних виділень. У випадку виявлення патологічної флори проводили більш розширене обстеження.
Результати. Частота загрози переривання вагітності у групі контролю становила 6,7%, у групі порівняння та основній групі показник становив 26,7% та 23,4% відповідно; бактеріальний вагіноз у поєднанні з кандидозним вагінітом спостерігався (по групах) у 6,7%, 23,4% та 26,7% відповідно (найчастіше до складу асоціацій входили стафілокок епідермальний та кишкова паличка, стафілокок епідермальний та гриби роду Кандіда). Виявлені порушення біоти піхви лише у половині випадків супроводжувалися суб’єктивними скаргами жінки, проте потребували лікування, зважаючи на збудників та їхні титри. Після лікування призначали додаткове обстеження для перевірки ефективності лікування. Порушення ФПК спостерігалось у групі контролю у 3,3%, у групі порівняння – у 33,3% і в основній групі – у 10%, ЗРП – у 3,3%, 20,0%, 10,0% відповідно, передчасні пологи – у 6,7%, 33,3%, 6,7% відповідно, ПРПО – у 6,7%, 33,3%, 13,3% відповідно, ВУІ у плода у групі контролю не спостерігалося, у двох інших групах – у 10,% та 3,3% відповідно.
Заключення. Рутинне обстеження біоти і лікування у комплексі з дієтотерапією є необхідними, оскільки нерідко захворювання перебігає безсимптомно, призводячи до тяжких наслідків. Застосування запропонованого комплексу у жінок з аденоміозом суттєво знижує ризики виникнення порушення функції ФПК та, як наслідок, – ЗРП, зменшує вірогідність передчасних пологів, ПРПО, мінімізує травми пологових шляхів під час пологів та значно знижує ризик ВУІ у плода, скорочує час перебування жінки у стаціонарі.
Ключові слова: аденоміоз, вагітність, біоценоз піхви, дієтотерапія, асоціації мікроорганізмів, пробіотики, ентеробактерії, стафілокок, стрептокок, гриби роду Кандіда.

Література:

1. Juang СМ, Chou P, Yen MS. 2017. Adenomyosis and risk of preterm delivery. BJOG. 114;2:165–169.

2. Kunz G, Beil D, Huppert P. 2015. Adenomyosis in endometriosis: prevalence and impact on fertility. Evidence from magnetic resonance imaging. Hum. Reprod. 20;8:2309–2316.

3. Демиров M.M. 2013. Аденомиоз: клиника, диагностика и лечение. М.: Тверь: 88–89.

4. Kunz G, Herbertz M, Beil D. 2017. Adenomyosis as a disorder of the early and late human reproductive period. Reprod. Biomed. Online 15;6:681–685.

5. Healy DL, Breheny S, Halliday J et al. 2013. Prevalence and risk factors for obstetric haemorrhage in 6730 singleton births after assisted reproductive technology in Victoria Australia. Hum. Reprod. 25;l:265–274.

6. Hamdan M, Omar SZ, Dunselman G. 2015. Influence of endometriosis on assisted reproductive technology outcomes: a systematic review and meta-analysis. Obstet. Gynecol. 125;l:79–88.

7. Curtis KM, Hillis SD, Marchbanks PA. 2014. Disruption of the endometrial-myometrial border during pregnancy as a risk factor for adenomyosis. Am. J. Obstet. Gynecol. 187;3:543–544.

8. Сенчук А.Я., Чермак І.І. 2002. Деякі особливості внутрішнього ендометріозу. Тези доповідей IX конгресу світової Федерації Українського лікарського товариства. К.: 133.

9. Sharma A, Satyam A, Sharma J. 2014. Leptin, IL-10 and inflammatory markers (TNF-alpha, IL-6 and IL-8) in pre-eclamptic, normotensive pregnant and healthy non-pregnant women. Am. J. Reprod. Immunol. 58;1:21–30.

10. Венцьківська І.Б. 2000. Вибір тактики лікування при генітальному ендометріозі. Лікар, справа. 1: 85–86.

11. Davey МА, Watson L, Rayner JA. 2014. Risk scoring systems for predicting preterm birth with the aim of reducing associated adverse outcomes. The Cochrane Collaboration in The Cochrane Library 14:16.

12. Roberts D, Dalziel SR. 2015. Antenatal corticosteroids for accelerating fetal lung maturation for women at risk of preterm birth. Cochrane Database Syst. Rev. 3: CD004454.

13. Koppan A, Hamori J, Vranics I, Garai J, Kriszbache I, Bodis J, Rebek-Nagy G, Koppan M. 2010. Pelvic pain in endometriosis: painkillers or sport to alleviate symptoms? Acta Physiol Hung. 97(2):234–239.

14. Parazzini F, Vigano P, Candiani M, Fedele L. 2013. Diet and endometriosis risk: a literature review. Reprod Biomed Online. 26(4):323–336. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2012.12.011; PMid:23419794

15. Curtis KM, Hillis SD, Marchbanks PA. 2014. Disruption of the endometrial-myometrial border during pregnancy as a risk factor for adenomyosis. Am. J. Obstet. Gynecol. 187;3:543–544.