• Особливості адаптації дихальної системи, кислотно-основного стану і газового складу крові у новонароджених, що народилися від вагітності, яка настала шляхом штучного запліднення 
До змісту

Особливості адаптації дихальної системи, кислотно-основного стану і газового складу крові у новонароджених, що народилися від вагітності, яка настала шляхом штучного запліднення 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2016.1(73):28-32; doi10.15574/SP.2016.73.28 

Особливості адаптації дихальної системи, кислотно-основного стану і газового складу крові у новонароджених, що народилися від вагітності, яка настала шляхом штучного запліднення 

Новрузова Г. A.

Азербайджанський медичний університет, м. Баку 

Мета: вивчення особливостей клініко-метаболічної адаптації дихальної системи у неонатальному періоді у дітей, що народилися в результаті вагітності, яка настала шляхом штучного запліднення (ВШШЗ). 

Пацієнти і методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 96 дітей (основна група) від ВШШЗ і 50 дітей (група порівняння) від вагітності, що настала природним шляхом. Проводився розподіл обстежених на підгрупи залежно від терміну гестації та наявності/відсутності дихальних порушень. 

Результати. За результатами комплексного дослідження виявлені вірогідні міжгрупові відмінності у таких показниках, як рівень нейтрофілів, гемоглобіну, швидкість осідання еритроцитів, PCO2, TCO2, HCO2, а також вміст у крові глюкози і мікроелементів. 

Висновки. Для визначення легеневих і позалегеневих причин дихальних розладів у новонароджених від ВШШЗ рекомендовано застосування, поряд із комплексним клініко-лабораторним дослідженням і нейросонографією, оцінки біохімічних показників. 

Ключові слова: дихальні розлади, новонароджені, вагітність шляхом штучного запліднення, кислотно-основний стан. 

Література: 

1. Гасанов СШ. 2009. Yenidogulan usaqlarin reanimasiya ve intensiv terapiyasi. Ders vesaiti: 200.

2. Виноградова ИВ. 2015. Нарушения адаптации кардиальной и респираторной систем у детей с экстремально низкой и очень низкой массой тела. Автореф дис канд мед наук. Москва: 21.

3. Копцева АВ, Иванова ОВ, Виноградов АФ. 2008. Особенности течения периода адаптации у недоношенных детей с задержкой внутриутробного развития. Российский вестн перинатологии и педиатрии. 3: 23—32.

4. Гублер ЕВ, Генкин АА. 1973. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях. Ленинград, Медицина: 103.

5. European Consensus Guidelines on the Management of Neonatal Respiratory Distress Syndrome in Preterm infants. Neonatology. 2010. 97: 402—417.

6. Gupta S, Sinha SK, Tin W, Donn SM. 2009. A randomized controlled trial of postextubationbubble continuous positive airway pressure versus Infant Flow Driver continuous positive air way pressure in preterm infants with respiratory distress syndrome. J Pediatr. 154: 645—50.

7. Hansen AK, Wisborg K, Uldbjerq N, Henriksen TB. 2008. Risk of respiratory morbidity in term infants delivered by electivecaesare-ansection. Cohort study. BMJ. 336: 85—87.

8. Soll RF. 2009. Current trials in the treatment of respiratory failure in preterm infants. Neonatology. 95: 368—372.

9. Stevens TP, Harrington EW, Blennow M, Soll RF. 2007. Early surfactant administration with brief ventilation vs. selective surfactant and continued mechanical ventilation for preterm infants with or at risk for respiratory distress syndrome. Cochrane Database Syst Rev pubmed. Issue 2: CD0030063.

Зміст журналу Текст статті