HEALTH OF WOMAN. 2016.2(108):168–171; doi 10.15574/HW.2016.108.168 
 

Основні принципи і структура методики прогнозування завмирання вагітності у жінок, носіїв HSV та CMV 
 

Міцода Р. М., Краснов В. В., Садигов Ю. М.

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Закарпатська обласна клінічна лікарня імені А. Новака, м. Ужгород 
 

Мета дослідження: розроблення методики прогнозування завмирання вагітності у жінок, носіїв HSV та CMV.

Матеріали та методи. Застосовували: метод графічного відображення – гістограми – та експертний метод аналізу. У розробленні математичної моделі прогнозування завмирання вагітності – дослідженні брали участь: група 1 – здорові жінки (n1=50) та група 2 – жінки із завмерлою вагітністю в анамнезі (група прогнозування), які були носіями HSV та CMV (n2=150). Визначення достовірності розбіжностей між групами за низкою клінічних ознак проводили за допомогою параметричного методу – t-критерію Стьюдента для незалежних (незв’язаних) груп.

Результати. Прогностичну значущість факторів вивчали за Н.А. Амосовим та співавторами (1975). Бальне прогнозування здійснювали за результатами 200 спостережень жінок із завмерлою вагітністю. Для складання карти ризику й наступної роботи відібрані тільки ті ознаки, прогностична значущість яких перевищувала 1,96 бала. Стан жінки, що бажала завагітніти, оцінювали на підставі суми набраних балів. Для кожної жінки підраховували суму балів. Була встановлена чітка залежність між величиною суми балів й імовірністю ризику розвитку завмерлої вагітності. Так, за суми балів до 4 імовірність розвитку завмерлої вагітності становила близько 0%; від 4 до 4,17 бала – 30%; від 4,18 до 7,75 бала – 50%; від 7,76 до 15,91 бала – 70%; від 15,92 до 31,92 бала – 90%; більше 31,93 бала – більше 90%. Використання методу найменших квадратів дозволило отримати наступну модель прогнозу розвитку завмерлої вагітності: де у – імовірність розвитку завмерлої вагітності, а х – сума балів ризику. Як засвідчили подальші результати клінічних випробувань на екзаменаційній вибірці (n=200), відносно висока точність правильних прогнозів щодо ймовірності розвитку завмерлої вагітності (більше 90%, бал розподілу дорівнює 24,08) свідчить про можливості застосування у лікувальному процесі розробленої моделі прогнозування (чутливість моделі знижується до 0,55 при високій специфічності).

Заключення. Визначені фактори розподілу та розроблена методика дають змогу з високою чутливістю та специфічністю прогнозувати ймовірність розвитку завмерлої вагітності у жінок на ранніх стадіях вагітності.

Ключові слова: прогнозування, завмерла вагітність, носії HSV та CMV.

Литература:

1. Амосов НМ, Сидаренко ЛН, Минцер ОП та ін. 1975. Фактори ризику протезування мітрального клапана. Грудна хірургія 3:9–16.

2. Бідованець ОЮ. 2014. Особливості перебігу TORCH-інфекцій у жінок репродуктивного віку. Інфекційні хвороби 1(75):88–95.

3. Даниленко ОГ. 2014. Патогенетичні аспекти вагітності, що не розвивається. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології 2(14):107–110.

4. Корнацька АГ, Даниленко ОГ, Біль ІА, Флаксемберг МА. 2012. Особливості лікування жінок з ранніми втратами вагітності на тлі вірусно-бактеріального навантаження. Здоровье женщины 10:120–122.

5. Онофрійчук ОС, Янковська ОЕ. 2014. Клініко-імунологічні особливості герпетичних інфекцій у дітей. Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. 3(72):31–34.