• Основні критерії до проведення оперативного лікування пролапсу органів малого таза і асоційованого з ним стресового нетримання сечі
ua До змісту

Основні критерії до проведення оперативного лікування пролапсу органів малого таза і асоційованого з ним стресового нетримання сечі

HEALTH OF WOMAN. 2017.8(124):40–43; doi 10.15574/HW.2017.124.40  

Люлько А. О.
ДУ «Запорізька медична академія післядипломної освіти Міністерства охорони здоров'я України»

Мета дослідження: визначення основних критеріїв до проведення оперативного лікування пролапсу органів малого таза (ПОМТ) і асоційованого з ним стресового нетримання сечі (СНС).
Матеріали та методи. Обстежено 85 жінок з ПОМТ і СНС. Вони були розподілені на такі групи: 2-а група – 32 пацієнтки з ПОМТ 1–2-го ступеня тяжкості і СНС 2а, 2б типів легкого та середнього ступеня тяжкості; 3-я група (основна) – 53 пацієнтки з ПОМТ 3–4-го ступеня тяжкості і СНС 3-го типу середнього та тяжкого ступеня тяжкості. Основна група складалася з: 3а групи – 28 жінок з ПОМТ 3–4-го ступеня тяжкості і СНС 3-го типу середнього та тяжкого ступеня тяжкості без затримки сечовипускання; 3б групи – 25 жінок з ПОМТ 3–4-го ступеня тяжкості і СНС 3-го типу середнього та тяжкого ступеня тяжкості із затримкою сечовипускання (хронічною або гострою). У контрольну групу (1-а група) увійшли 15 жінок без урологічної і гінекологічної патології. Були використані клініко-анамнестичний, інструментальні, рентгенологічний, статистичний методи дослідження.
Результати. Визначено, що у пацієнток із СНС наявні зміни заднього уретровезикального кута, везикалізації сечового міхура, ознаки дисплазії сполучної тканини і ожиріння.
Заключення. Поєднання таких критеріїв, як збільшення заднього уретровезикального кута більше 114° і везикалізація сечового міхура 2а типу і вище, є основним критерієм до проведення оперативного втручання.
Ключові слова: пролапс органів малого таза, стресове нетримання сечі, діагностика.

Література:
1. Беженарь В.Ф, Богатырева Е.В, Павлова Н.Г. [и др.]. Пролапс тазовых органов у женщин: этиология, патогенез, принципы диагностики. Пособие для врачей /ред. Э.К. Айламазян. – СПб.: Изд-во Н-Л, 2010. – 48 c.

2. Bai SW, Choe BH, Kim JY, Park KH. 2002. Pelvic organ prolapse and connective tissue abnormalitirs in Korean women. J. Reprod Med. 47(3): 231− 234. PMid:11933689

3. Hendrix SL, Clark A, Nygaard I, Aragaki A, Barnabei V, McTiernan A. 2002. Pelvic organ prolapse in the Women’s Health Initiative: gravity and gravidit. Am J Obstet Gynecol. 186:1160–1166. https://doi.org/10.1067/mob.2002.123819; PMid:12066091

4. Paul Abrams, Linda Cardozo, Saad Khoury, Alan Wein. 2013. Incontinence: Fifth Edition: 1880.

5. Радзинский В.Е., Шалаев О.Н., Дурандин Ю.М., Семятов С.М., Токтар Л.Р., Салимова Л.Я. Перинеология. Опущение и выпадение половых органов: Учеб. пособие. – М.: РУДН, 2008. – 256 с.

6. Коршунов М.Ю., Сазыкина Е.И. Опросник ПД-КЖ – валидированный способ оценки симптомов дисфункций тазового дна и качества жизни у пациенток с пролапсом тазовых органов // Журнал акушерства и женских болезней. – 2008. – Т. LVII. – Вып. 3. – С. 86–93.

7. Смольнова Т.Ю. Фенотипический симптомокомплекс дисплазии соединительной ткани у женщин / Т.Ю. Смольнова, С.Н. Буянова, С.В. Савельев и др. // Клиническая медицина. – 2003. – Т. 81, № 8. Ї С. 42–48.

8. Неврология. Национальное руководство. Краткое издание /под ред. Е.И. Гусева, А.Н. Коновалова, А.Б. Гехт. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2016. – 688 с.

9. Гинекология: национальное руководство / под общ. ред. Савельевой Г.М, Сухих Г.Т., Серова В.Н., Манухина И.Б., Радзинского В.Е. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2017. – 1048 с.