• Оптимізація терапії диспластичних ВПЛ-асоційованих процесів
ua До змісту

Оптимізація терапії диспластичних ВПЛ-асоційованих процесів

HEALTH OF WOMAN. 2016.8(114):29–32; doi 10.15574/HW.2016.114.29 
 

Оптимізація терапії диспластичних ВПЛ-асоційованих процесів


Бобрицька В. В.

Харківська медична академія післядипломної освіти


Мета дослідження: визначення ступеня ризику розвитку клінічних форм папіломавірусної інфекції (ПВІ) та можливих шляхів лікування і профілактики диспластичних захворювань, спричинених вірусом папіломи людини (ВПЛ).


Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилися 90 пацієнток з діагностованою наявністю онкогенних штамів ВПЛ 16–68 (з використанням методу генотипування). Пацієнтки були розподілені на 3 групи відповідно до терапії, спрямованої на патогенетичні механізми розвитку ПВІ і має на меті зменшення вірусного навантаження, клінічних проявів, а також можливу елімінацію ВПЛ. Перша (І) група – 30 осіб – отримувала ін’єкції a-інтерферону-2b – по 3 млн щодня, 10 ін’єкцій; курсова доза – 30 млн. Курс повторювали у разі позитивних результатів ВПЛ (попередньо виділених штамів) за тією самою схемою або з інтервалом в 1–2 доби; курсова доза – 30 млн. Друга (ІІ) група – 30 осіб – отримувала індол-3-карбінол з епігаллокатехін-3-галлат (I3C + EGCG) – препарат Епігалін® – у дозі 400 мг I3C і 90 мг EGCG (2 капсули на добу). Курс прийому Епігаліну® – до 6 міс. До групи контролю увійшли пацієнтки у кількості 30 осіб, які не отримували специфічної імуномодулювальної онкопротекторної терапії.


Результати. У результаті проведеної терапії через 3 міс у I групі пацієнток, які отримували a-інтерферон-2b, елімінація ВПЛ спостерігалася у 76,2% випадків, у пацієнток II групи, які отримували Епігалін® – у 86,4% випадків і в групі контролю, що не одержувала додаткової метаболічної терапії, – у 24% випадків. Через 6 міс у I групі елімінація ВПЛ склала 92,6%, у II групі 95,8%, що також демонструє більш високі результати ефективності проведених заходів з використанням I3C + EGCG – Епігаліну®. Серед пацієнток, які отримували у період реабілітації після діатермокоагуляції (ДЕК) вагінальні супозиторії Ревітакса (гіалуронова кислота, чайне дерево, календула, алое, центелла), епітелізація відбувалася на 7–10 діб раніше, а також без грубої рубцевої деформації.


Заключення. Використання метаболічної імунної «замісної» терапії папіломавірусної інфекції демонструє більш високі результати, ніж ізольоване використання електрохірургічного (радіохвильового) лікування дисплазій. Препарат Епігалін® (поєднання 400 мг I3C і 90 мг EGCG) є ефективним онкопротекторним, нормалізує естрогенний баланс препаратом, що сприяє елімінації ВПЛ. Поєднання препарату Епігалін® з комплексною репаративною та антисептичною дією з природними супозиторіями Ревітакса є оптимальним у випадках електрохірургічного лікування уражень, спричинених ВПЛ.


Ключові слова: вірус папіломи людини, елімінація, інтерферон, Епігалін®, Ревітакса.


Література:

1. Борис О.М. Сучасні підходи до комплексного лікування та профілактики рецидивів папіломавірусної інфекції у жінок репродуктивного віку// Репродуктивна ендокринологія. – 2015. – № 1 (21).

2. Воробьова Л.І. Папіломавірусна інфекція: актуальна проблема сучасної гінекології // Здоровье женщины. – 2015. – № 3 (99).

3. Волошина Н.Н. и соавт. Профилактика рака репродуктивных органов // Н.Н. Волошина, С.Н. Пащенко, Н.А. Волошин, Н.Ф. Щуров, О.Ю. Петрова// Здоровье женщины. – 2014. – № 9 (95).

4. Киселев И.В., Ляшенко А.А. Индинол – регулятор пролиферативных процессов в органах системы. – М.: ЗАО «МираксФарма», 2008. – 48 с.

5. Лазаренко Л.Н., Лигирда Н.Ф., Воробьева Л.И., Потебня Г.Ф., Демченко О.Н., Спивак Н.Я. Изменение цитокинового профиля организма и показателей клеточного иммунитета у больных дисплазией шейки матки, индуцированной папилломавирусами //Акушерство и гинекология. – 2011. – № 8.

6. Папилломавирусная инфекция и система интерферона // Лазаренко Л.Н., Спивак Н.Я., Михайленко О.Н. и др. – К.: Украинский фитосоциологический центр, 2008.

7. Сухарева Е.А., Пономарева Л.А., Козлов С.В. Опыт применения индол-3-карбинола в лечении доброкачественных дисплазий молочной железы//Лечащий врач. Мед. научно-практический журнал. – 2012. – № 7.

8. Роговская С.И. Папилломавирусная инфекция у женщин и патология шейки матки: В помощь практикующему врачу. – М., 2008. – 188 с.

9. Татарчук Т.Ф., Калугина Л.В. К вопросу о профилактике и терапии гормонзависимых гиперпролиферативных заболеваний у женщин //Здоровье женщины. – 2013. – № 7 (83). – С. 51–57.

10. Sartippour M.R., Pietras R., Marquez-garban D.C. et al The combination of green tea and tamoxifen is effective against breast cancer//Carcinogenesis, 2006 Dec;27(12):2424–33. https://doi.org/10.1093/carcin/bgl066; PMid:16785249

11. Thangapazham R.L., Singh A.K., Sharma A. et al. Green tea polyphenols and its constituent epigallocatechin gallate inhibits proliferation of human breast cancer cells in vitro and in vivo // CancerLett. – 2007. – Vol. 8. – P. 832–841. https://doi.org/10.1016/j.canlet.2006.01.027

12. Spitzer M. Screening and management of women and girls with human papillomavirus infection // Gynecologyc Oncology. – Vol. 107, № 2, supl 1, nov. 2007. – P. 14–19.