• Оптимізація тактики ведення вагітності та пологів у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій
ua До змісту

Оптимізація тактики ведення вагітності та пологів у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій

HEALTH OF WOMAN. 2016.5(111):160–164; doi 10.15574/HW.2016.111.160 
 

Оптимізація тактики ведення вагітності та пологів у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій


Масло Д. М.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ


Мета дослідження: зниження частоти перинатальної патології у жінок після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на підставі вивчення клініко-ехографічних, ендокринологічних, біохімічних, допплєрометричних, кардіотокографічних та морфологічних досліджень, а також удосконалення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів.


Матеріали та методи. За період з 2012 до 2015 р. було проведене комплексне обстеження 300 вагітних, з яких 250 були після застосування ДРТ і 50 – першороділлі, які завагітніли самостійно, а також їхні новонароджені. Для вирішення поставленої мети дослідження проводили в два етапи. На першому етапі проводили проспективне когортне дослідження, що включало 150 вагітних: з них 100 жінок, вагітність яких настала в результаті застосування ДРТ (1-а основна група), і 50 здорових жінок з фізіологічною вагітністю (контрольна група). На другому етапі проводили проспективну рандомізацію, в результаті якої пацієнток після застосування ДРТ розподілено на дві рівні групи за принципом проведеної терапії: 2-а основна група – 75 вагітних після застосування ДРТ, в яких використовували вдосконалений нами алгоритм; 3-я група порівняння – 75 вагітних після застосування ДРТ, яким були проведені загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи.


Результати. Отримані результати свідчать, що у жінок після застосування ДРТ має місце висока частота репродуктивних втрат у І триместрі (10,0%), 3,0% випадків мимовільного переривання вагітності з 16 до 22 тиж, а також 3,0% «ранніх» передчасних пологів (з 22 до 28 тиж вагітності). Частота порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок після застосування ДРТ складає 63,0%, що є основною причиною високого рівня перинатальних втрат (40,0‰), а також розродження шляхом кесарева розтину (96,0%). Плацентарна дисфункція у жінок після застосування ДРТ характеризується наявністю ретрохоріальних гематом (21,0%), невідповідністю розмірів плода (30,0%) та гіпертонусом матки (73,0%) на тлі змін плодово-плацентарного кровотоку – підвищення індексу резистентності в артерії пуповини та збільшення судинного опору в маткових артеріях. Ендокринологічні та біохімічні зміни при плацентарній дисфункції у жінок після застосування ДРТ починаються з 28 тиж вагітності і полягають у достовірному зниженні вмісту прогестерону, плацентарного a1-мікроглобуліну, a2-мікроглобуліну фертильності та трофічного b-глікопротеїду.


Заключення. Використання удосконаленого нами алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів дозволяє знизити частоту мимовільного переривання вагітності до 22 тиж – з 13,0% до 5,7%; «ранніх» передчасних пологів – з 3,0% до 1,0%; плацентарної дисфункції – з 63,0% до 40,6%; кесарева розтину – з 96,0% до 56,5%, а також перинатальних втрат – з 40,0‰ до 16,2‰ відповідно.


Ключові слова: вагітність, пологи, допоміжні репродуктивні технології.


Література:

1. Паращук ЮС, Каліновська ОІ, Грищенко МГ, Паращук ВЮ. 2014. Безплідність у шлюбі: навчальний посібник. Харків, ХНМУ:126.

2. Копков ВС. 2013. Допоміжні репродуктивні технології у вирішенні демографіних проблем. Правові аспекти. Медицинские аспекты здоровья женщины 4:55 57.

3. Общая концепция диагностики и классификация форм бесплодия. В кн.: Бесплодный брак. Руководство для врачей. Под ред. ВИ Кулакова. М, ГЭОТАР-Медиа. 2006:19–50.

4. Сидельникова ВМ. 2010. Подготовка и ведение беременности у женщин с привычным невынашиванием: метод. пособия и клин. протоколы. М, МЕДпресс-информ:224.

5. Агаджанян КВ. 2008. Роль гистероскопии в комплексной диагностике бесплодия у женщин. Новые направления в клинической медицине: материалы Всерос. конф. Ленинск-Кузнецкий:279–280.

6. Алими Ияд. 2008. Актуальные аспекты бесплодия у женщин с функциональной гиперпролактинемией. Актуал. пробл. акушерства і гінекології, клініч. імунології та мед. генетики: зб. наук. праць. К, Луганськ. 9:94–97.

7. Effect of corticosteroids for fetal maturation on perinatal outcomes. NIH Consensus Development Panel on the Effect of Corticosteroids for Fetal Maturation on Perinatal Outcomes. JAMA. 2015. 273:413–8.

8. Fitzpatrick LA, Good A. 2014. Micronized progesterone: clinical indications and comparison with current treatments. Fertil. Steril. 72:389.

9. Goldenberg RL, Thom E, Moawad AH. 2016. The preterm prediction study: fetal fibronectin, bacterial vaginosis, and peripartum infection. Obstet. Gynecol. 87:656.

10. Taketani T, Tamura H, Takasaki A et al. 2011. Protective role of melatonin in progesterone production by human lutealcells. J. Pineal. Res. 51;2:207–213.