• Оптимізація сонографічних критеріїв вузлової міоми матки для визначення можливості проведення ультразвукової абляції
До змісту

Оптимізація сонографічних критеріїв вузлової міоми матки для визначення можливості проведення ультразвукової абляції

HEALTH OF WOMAN. 2015.9(105):119–122; doi 10.15574/HW.2015.105.119
 

Оптимізація сонографічних критеріїв вузлової міоми матки для визначення можливості проведення ультразвукової абляції
 

Козаренко Т. М., Карачарова І. Ю.

ДУ «Інститут ядерної медицини та променевої діагностики НАМН України», м. Київ

Київський міський клінічний онкологічний центр, Центр ядерної медицини
 

Міома матки є найпоширенішою доброякісною пухлиною серед усіх пухлин жіночої статевої сфери. Важливе місце в лікуванні міом тіла матки посідає ультразвукова абляція високоінтенсивним фокусованим ультразвуком (HIFU – High Intensity Focused Ultrasound) – це унікальний неінвазивнй дистанційний метод деструкції новоутворень, а саме міом тіла матки.

Оскільки HIFU-абляцію проводять під ультразвуковим контролем у режимі реального часу, успішність проведення абляції напряму залежить від точності проведення ехографічних обстежень жінок перед процедурою. Саме тому існує необхідність вдосконалити підхід до сонографічної діагностики міом тіла матки.
 

Мета дослідження. Розробити ультразвукові критерії вузлової міоми матки для можливості проведення ультразвукової абляції.
 

Матеріали та методи. Дослідження проводили на базі Київського міського клінічного онкологічного центру. HIFU-абляцію новоутворень тіла матки виконували на апараті JC Haifu. Нами проаналізовано 52 історії хвороб пацієнток із міомою матки. Вік жінок з діагнозом симптомної міоми тіла матки коливався від 26 до 44 років, середній вік складав 36,4±2,8 року.
 

Результати. Пацієнткам з міомою тіла матки проводили трансабдомінальну сонографію для визначення локалізації, структури та особливостей васкуляризації міоматозних вузлів. Але максимально значущою трансабдомінальна сонографія була при визначенні акустичного шляху ультразвукових хвиль як імітації лікувальних, оцінюючи анатомо-топографічні взаємини з органами та кістковими структурами малого таза: проводили вимірювання відстані від міоматозного вузла до крижів, лобка, кишечнику, шкіри. При трансвагінальному огляді вирішували питання про структуру вузла, особливості васкуляризації.
 

Заключення. Визначили, що застосування запропонованих в роботі сонографічних критеріїв дозволило оптимізувати та вдосконалити відбір пацієнток із вузловою міомою тіла матки перед проведенням ультразвукової абляції.
 

Ключові слова: вузлова міома матки, ультразвукова абляція, профілактика, ліквання.
 

Література:

1. Буянова СН, Краснопольский ВИ, Сергеев ПВ и др. 2003. Беременность и прогестеронзависимая миома матки. Вестник Российской ассоциации акушеров-гинекологов 3;3:55–57.

2. Краснопольский ВИ, Логутова ЛС, Буянова СН. 2002. Сохранение детородной функции при сочетании беременности с доброкачественными опухолями матки. Пособие для врачей МЗ РФ:16.

3. Слабожанкина ЕА, Бруслик СВ, Политова АК, Демкина ИВ, Свиридова ТИ. 2012. Успешные роды после фокусированной ультразвуковой абляции миомы матки. Вестник Национального медико-хирургического центра им. НИ Пирогова. 7;2:140–141.

4. Слабожанкина ЕА, Шевченко ЮЛ, Карпов ОЭ, Ветшев ПС, Стойко ЮМ, Бруслик СВ, Левчук АЛ. 2011. Ультразвуковая абляция опухолей в многопрофильном стационаре. Тезисы XI съезда хирургов Российской Федерации. Волгоград:401.

5. Слабожанкина ЕА, Карпов ОЭ, Кира ЕФ, Бруслик СВ, Политова АК, Демкина ИВ, Свиридова ТИ. 2012. Опыт применения высокоинтенсивного фокусированного ультразвука (HIFU-технологии) в лечении миомы матки. Сборник тезисов XII Всероссийского научного форума «Мать и дитя». Ростов-на-Дону:166.

6. Kennedy JE, ter Haar GR, Cranston D. 2003. High Intensity Focused Ultrasound: surgery of the future? Brit J Radiol. 76:590–599.

7. Maris H, Balibar S. 2010. Negative pressures and cavitation in liquid helium. Physics Today 53:29–32. http://dx.doi.org/10.1063/1.882962

8. Stewart EA, Gedroyc WM, Tempany CM et al. 2008. Focused ultrasound treatment of uterine fibroid tumors: safety and feasibility of a noninvasive thermoablative technique. Am J Obstet Gynecol. 189:48–54. http://dx.doi.org/10.1067/mob.2003.345

9. Vogl TJ, Helmberger TK, Mack MG, Reiser MF (eds). 2008. Percutaneous Tumor Ablation in Medical Radiology. Springer-Verlag, Berlin,Heidelberg. New York:258.