• Оптимізація профілактики септичних ускладнень у роділь з високим інфекційним ризиком

Оптимізація профілактики септичних ускладнень у роділь з високим інфекційним ризиком

HEALTH OF WOMAN. 2018.3(129):108–113; doi 10.15574/HW.2018.129.108

Фейта Ю. Р., Пирогова В. І.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Незважаючи на впровадження в акушерську практику сучасних діагностичних технологій, методів профілактики та лікування, частота післяпологових гнійно-септичних ускладнень залишається доволі високою і є важливою медико-соціальною проблемою, оскільки вони посідають одне із провідних місць у структурі материнської захворюваності та смертності.
Мета дослідження: удосконалення менеджменту роділь із пологовою травмою промежини в анамнезі як складової ефективної превенції гнійно-септичних ускладнень у пуерперальний період.
Матеріали та методи. У дослідження були включені 77 роділь. Основну групу та групу порівняння сформували із жінок з порушенням цілісності промежини у попередніх пологах та високим ризиком розвитку інфекційних ускладнень у пуерперальний період. Жінкам із основної групи (n=24) під час кожного вагінального дослідження під час пологів (з додатковим введенням через 15–30 хв після розриву плодового міхура) та 2 рази на день по 5 мл протягом 5 діб післяпологового періоду застосовували антисептичний засіб у формі вагінального гелю, до складу якого входять: 0,02% декаметоксин (антисептичний компонент), 0,5% гіалуронова кислота (регенерувальний компонент) та лактатний буфер (регулювальний компонент).У групу порівняння увійшли 27 жінок – без використання вагінального гелю під час пологів, із застосуванням традиційних методів оброблення швів у післяпологовий період. У контрольну групу – 26 жінок з неускладненим соматичним статусом, фізіологічним перебігом вагітності та пологів. Оцінювання ефективності призначеного лікування проводили на підставі суб’єктивних симптомів (біль, дискомфорт, печіння у ділянці швів промежини), клінічних даних (набряк, гіперемія, характер загоєння швів), загальноприйнятих показників у динаміці (бактеріоскопія мазків піхвового вмісту, визначення рН вагінального вмісту).
Результати. На тлі застосування трикомпонентного вагінального гелю в основній групі рівень травматизму м’яких тканин пологових шляхів під час даних пологів був нижчий на 19,9%, ніж у групі порівняння, – переважали розриви промежи­ни 1-го ступеня, зменшилась необхідність проведення повторних епізіо- та перинеотомій. Це дозволило скоротити тривалість перебування у стаціонарі та покращило післяпологову реабілітацію на відміну від груп порівняння. На 3-ю добу пуерперального періоду гіперемія та набряк у ділянці рани у жінок основної групи спостерігались майже у три рази рідше, ніж у групі порівняння. На 5-у добу післяпологового періоду жінки основної групи скаржилися у середньому у 5 разів рідше, ніж жінки групи порівняння, загоєння у них відбувалось первинним натягом без інфекційних ускладнень. Використання вагінального гелю знижувало число лейкоцитів у рановому секреті та скорочувало терміни епітелізації рани (в 1,5 разу швидше, ніж у породіль групи порівняння). На тлі застосування вагінального гелю до 5-ї доби післяпологової терапії у 2/3 пацієнток спостерігалась нормалізація мікрофлори, відбувалось відновлення рН. Отримані результати свідчать на користь раннього початку профілактичних заходів та про високу ефективність топічної антисептичної терапії у жінок з високим інфекційним ризиком.
Заключення. Тактика профілактики післяпологових гнійно-септичних ускладнень у групі роділь з високим ризиком їхнього розвитку з метою запобігання антибіотикорезистентності передбачає одним із елементів комплексного підходу застосування місцевих антисептиків. Включення останніх у комплекс профілактично-лікувальних заходів під час ведення роділь із високим ризиком реалізації інфекції у пуерперальний період сприяє зниженню травматичних та інфекційних ускладнень та забезпечує більш сприятливий перебіг пологів та післяпологового періоду.
Ключові слова: пологовий травматизм, післяпологові гнійно-септичні ускладнення, локальний антисептик.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Малей М., Лисица В. Актуальные вопросы охраны материнства и детства в Украине. Обзор научно-практической конференции. Медицинские аспекты здоровья женщины. 2015; 8 (94): 22–40.

2. Майоров М.В., Жуперкова Е.А., Жученко С.И. [и др.]. Вагинальный биоценоз. Современные представления о норме и патологии. Медицинские аспекты здоровья женщины. Специальний выпуск. Інфекційно-запальні захворювання в акушерстві та гінекології. 2017; 1: 33–40.

3. Давыдова Ю.В., Шевчук Е.В. Выбор оптимального метода лечения бактериального вагиноза. Здоров’я України. Темат. номер: Гінекологія. Акушерство. Репродуктологія. 2015;2 (18): 20–21.

4. Пирогова В.И. Вопросы перинеологии в современном акушерстве Здоров’я України. Темат. номер: Гінекологія. Акушерство. Репродуктологія. 2012; 1(5):16-18.

5. Карпенко Н. Репродуктивная инфектология: современный взгляд на проблему. Здоров’я України. Темат. номер: Гінекологія. Акушерство. Репродуктологія. 2013; 3: 22–23.

6. Acosta CD, Bhattacharya S,Tuffnell D, Kurinczuk JJ, Knight M. Maternal sepsis: a Scottish population-based case–control study. BJOG. 2012; 119 (4): 474-483. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2011.03239.x

7.Acosta CD, KnightM, LeeHC, KurinczukJJ, GouldJB, LyndonA.. The Continuum of Maternal Sepsis Severity: Incidence and Risk Factors in a Population-Based Cohort Study. PLOS ONE. 2013; 8 (7):e67175. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0067175

8.Al-Ostad G, Kezouh A, Abenhaim H. Incidence and risk factors of sepsis mortality in labor,delivery and postpartum: a population-based study on 5 million births. American J Obstetrics & Gynecology. 2015; 212 (1): 241–242. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2014.10.521

9.Anbazhagan A, Harper A. Postpartum pyrexia. Obstetrics, Gynaecology and Reproductive Medicine. 2015; 25 (9): 249–254. https://doi.org/10.1016/j.ogrm.2015.06.004

10. Bonet M, Ota E, Chibueze CE, Oladapo OT. Routine antibiotic prophylaxis after normal vaginal birth for reducing maternal infectious morbidity. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2017, Issue 11. Art.No.:CD012137. https://doi.org/10.1002/14651858. CD012137.pub2.

11. Chebbo A, Tan S, Kassis C, Tamura L, Carlson RW. Maternal Sepsis and Septic Shock. Critical Care Clinics. 2016; 32 (1): 119–135. https://doi.org/10.1016/j.ccc.2015.08.010; PMid:26600449

12.Logan S, Price L. Infectious disease in pregnancy. Obstetrics, Gynaecology and Reproductive Medicine. 2011; 21 (12): 331–338.  https://doi.org/10.1016/j.ogrm.2011.09.012

13. van Dillen J, Zwart J, Schutte J, van Roosmalen J. Maternal sepsis: epidemiology, etiology and outcome.Current Opinion in Infectious Diseases. 2010; 23 (3): 249-254. https://doi.org/10.1097/QCO.0b013e328339257c

14. WHO recommendations for prevention and treatment of maternal peripartum infections. Geneva, World Health Organization, 2015. Available from: www.who.int/reproductivehealth/publications/maternal_perinatal_health/peripartum-infections-guidelines.