• Оптимізація лікування вірусіндукованих загострень бронхіальної астми у дітей із використанням лізатів молочнокислих бактерій Lactobacillus rhamnosus V
Повернутися назад

Оптимізація лікування вірусіндукованих загострень бронхіальної астми у дітей із використанням лізатів молочнокислих бактерій Lactobacillus rhamnosus V

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2019.1(97):19-25; doi 10.15574/SP.2019.97.19

Шадрін О. Г., Гайдучик Г. А., Січел Л.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ
Pure Research Products, LLC, Boulder, Colorado, USA

Мета: вивчення ефективності застосування лізатів молочнокислих бактерій Lactobacillus rhamnosus V у дітей із вірусіндукованими загостреннями бронхіальної астми.

Матеріали і методи. Обстежено 35 пацієнтів віком від 3 до 16 років із загостренням бронхіальної астми на тлі гострої респіраторної вірусної інфекції. 25 дітей основної групи у складі комплексної терапії вірусіндукованого загострення астми отримували лізат молочнокислих бактерій Lactobacillus rhamnosus V (Дел-Іммун V®) у дозі 1 капсула 2 рази на день за 30 хвилин до їжі протягом 20 днів, а 10 пацієнтів групи порівняння — стандартну терапію. Використовували загальноклінічні, імунологічні, алергологічні та статистичні дослідження.

Результати. Призначення лізатів клітин штаму молочнокислих бактерій Lactobacillus rhamnosus V у складі комплексної терапії дітям із вірус-індукованим загостренням бронхіальної астми призвело до достовірного зменшення частоти та важкості бронхообструктивного синдрому, що підвищує ефективність лікування. В основній групі відмічено достовірне підвищення концентрації IFN-γ та зниження концентрації цистеїнілових лейкотрієнів у сироватці крові, підвищення концентрації sIgA слини у динаміці лікування порівняно з показниками дітей групи порівняння.

Висновки. Комплексна терапевтична дія лізатів молочнокислих бактерій Lactobacillus rhamnosus V, відсутність побічних ефектів та алергічних реакцій обґрунтовують доцільність їх включення у комплексну терапію вірусіндукованих загострень астми.

Ключові слова: діти, бронхіальна астма, вірусіндукований фенотип, лізат молочнокислих бактерій Lactobacillus rhamnosus V, Дел-Іммун V®.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Лапшин ВФ, Уманець ТР. (2010). Клінічні настанови з діагностики та лікування бронхіальної астми у дітей. Здоров'я України. 3(14): 39—41.

2. Белова ОИ. (2003). Клинико-патогенетическое значение некоторых цитокинов (интерлейкин-4, 'гамма'-интерферон) при бронхиальной астме у детей. Москва: 27.

3. Калюжин ОВ. (2012). Пробиотики как современные средства укрепления противоинфекционной защиты: миф или реальность? Русский медицинский журнал. 20(28): 1395—1401.

4. Калюжин ОВ. (2013). Безопасность и физиологичность действия пробиотиков как средств иммунокоррекции. Российский аллергологический журнал. 3: 45—56.

5. Калюжин ОВ. (2014). Острые респираторные вирусные инфекции: современные вызовы, противовирусный ответ, иммунопрофилактика, иммунотерапия. Медицинские информационные технологии. Москва: 40—43.

6. Клименко ВА и соавт. (2011). Вирус-индуцированная бронхиальная астма у детей: состояние проблемы и пути решения. Астма та алергія. 4: 50—57.

7. Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при бронхіальній астмі. Наказ МОЗ України від 08.10.2013 №868. (2013). http://www.dec.gov.ua/mtd/_ba.html

8. Таточенко ВК. (2004). Острые респираторные заболевания у детей — антибиотики или иммуномодуляция. Вопросы современной педиатрии. 3; 2: 35.

9. Урсова НИ. (2015). Иммунологическая функция интестинальной микрофлоры, ее нарушения и возможности коррекции. Альманах клинической медицины. 40: 35—47.

10. Фещенко ЮІ, Островський ММ, Варунків ОІ. (2016). Бронхіальна астма, вірус-індуковані загострення: погляд на проблему через призму метаболізму лейкотрієнів. Укр пульмонол журнал. 3: 59—63.

11. Coulombe F, Fiola S, Akira S, Cormier Y, Gosselin J. (2012). Muramyl dipeptide induces NOD2-dependent Ly6C(high) monocyte recruitment to the lungs and protects against influenza virus infection. PLoS One. 7(5): e36734. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0036734; PMid:22590599 PMCid:PMC3348889

12. Fitzgerald KA. (2010). NLR-containing inflammasomes: Central mediators of host defense and inflammation. European Journal of Immunology. 40(3): 595—598. https://doi.org/10.1002/eji.201040331; PMid:20201007

13. Inohara N, Ogura Y, Fontalba A et al. (2003). Host recognition of bacterial muramyl dipeptide mediated through NOD2: Implications for Crohn's disease. J Biol Chem. 278(8): 5509—5512. https://doi.org/10.1074/jbc.C200673200; PMid:12514169

14. Jesenak М, Ciljakova M, Rennerova Z, Babusikova E, Banovcin P. (2014). Role of biofilm in children with recurrent upper respiratory tract infections. European Journal of Clinical Microbiology. 34: 38.

15. Kling S, Clare H, Donninger H, Milliams Z et al. (2005). Persistence of rhinovirus RNA after asthma exacerbation in children. Clin Exp Allergy. 35(5): 672—678. https://doi.org/10.1111/j.1365-2222.2005.02244.x; PMid:15898992

16. Mohapatra S. (2008). Epidemiologic, experimental, and clinical links between respiratory syncytial virus infection and asthma. Clin Microbiol Rev. 21; 3: 495—504. https://doi.org/10.1128/CMR.00054-07; PMid:18625684 PMCid:PMC2493089

17. Montuschi P. (2010). Role of Leukotrienes and Leukotriene Modifiers in Asthma Pharmaceuticals. Therapeutic Advances in Chronic Disease. 3(6): 1792—1811.

18. Nafstad P, Clare A Skrondal, Nystad Р. (2005). Еarly Respiratory Infections, Asthma, and Allergy: 10-Year Follow-up of the Oslo Birth Cohort Brunekreef Bert. Pediatrics. 116; 2: e255-e262. https://doi.org/10.1542/peds.2004-2785; PMid:16061578

19. Xatzipsalti M, Clare F Psarros, Konstantinou G et al. (2007). Modulation of the epithelial inflammatory response to rhinovirus in an atopic environment. Contrib Microbiol. 14: 33—41. https://doi.org/10.1159/000107053; PMid:17684331

Стаття надійшла до редакції 08.10.2018 р., прийнята до друку 11.02.2019 р.