SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.7(95):13-19; doi 10.15574/SP.2018.95.13

Шадрін О. Г., Гайдучик Г. А., Січел Л.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ
Pure Research Products, LLC, Boulder, Colorado, USA

Мета: вивчення ефективності застосування лізатів молочнокислих бактерій Lactobacillus rhamnosus V у дітей дошкільного віку з харчовою алергією.

Матеріали і методи. Обстежено 55 пацієнтів віком від 2 до 6 років з харчовою алергією. 30 дітей основної групи у складі комплексної терапії отримували лізат молочнокислих бактерій Lactobacillus rhamnosus V (Дел-Іммун V^®) протягом двох місяців у віковому дозуванні, а пацієнти групи порівняння — стандартну терапію. Використовували загальноклінічні, імунологічні, алергологічні та бактеріологічні дослідження.

Результати. Призначення лізату клітин штаму молочнокислих бактерій Lactobacillus rhamnosus V призвело до достовірного зменшення частоти та важкості гастроінтестинальних, шкірних та респіраторних проявів харчової алергії у дітей. В основній групі відмічено достовірне зниження концентрації еозинофільного катіонного білка у сироватці крові та підвищення концентрації sIgA слини у динаміці лікування порівняно з показниками дітей групи порівняння. Доведений позитивний вплив на стан мікробіоценозу кишечника у дітей основної групи та зниження у них частоти і тривалості епізодів ГРВІ на тлі застосування лізату молочнокислих бактерій Lactobacillus rhamnosus V.

Висновки. Комплексна терапевтична дія лізатів молочнокислих бактерій Lactobacillus rhamnosus V, відсутність побічних ефектів та алергічних реакцій обґрунтовують доцільність їх включення у комплексну терапію дітей дошкільного віку з харчовою алергією.

Ключові слова: діти дошкільного віку, харчова алергія, лізат молочнокислих бактерій Lactobacillus rhamnosus V, Дел-Іммун V^®.

ЛІТЕРАТУРА

1. Мачарадзе ДШ. (2013). Клинические особенности пищевоий аллергии у детеи? Педиатрия. 92; 3: 110–116.

2. Охотнікова ОМ. (2013). Гастроінтестинальна харчова алергія у дітей. Клінічна імунологія, алергологія, інфектологія. Збірник клінічних рекомендацій. 2: 5–15.

3. Уманец ТР, Шадрин ОГ, Клименко ВА та ін. (2015). Основні положення настанов з ведення хворих з алергією до коров'ячого молока. Современная педиатрия. 3(67):20–28. doi 10.15574/SP.2015.67.20

4. Хаитов РМ, Пинегин БВ, Ярилин АА. (2009). Руководство по клинической иммунологии: диагностика заболеваний иммунной системы: руководство для врачей. Москва: ГЭОТАР-Медиа: 352.

5. Шадрін ОГ, Гайдучик ГА, Ковальчук АА та ін. (2015). Оптимізація лікування гастроінтестинальної харчової алергії в дітей раннього віку. Перинатология и педиатрия. 3(63): 84–88. https://doi.org/10.15574/PP.2015.63.84

6. Burks A, Tang M, Sicherer S. et al. (2012). ICON. Food Allergy J. Allergy Clin. Immunol. 129: 906–920. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2012.02.001; PMid:22365653

7. Elson G, Dunn-Siegrist I, Daubeuf B, Pugin J. (2007). Contribution of Toll-like receptors to the innate immune response to Gram-negative and Gram-positive bacteria. Blood. 109:1574–1583. https://doi.org/10.1182/blood-2006-06-032961; PMid:17038528

8. Iliev ID, Kitazawa H, Shimosato T, Katoh S, Morita H et al. (2005). Strong immunostimulation in murine immune cells by Lactobacillus rhamnosus GG DNA containing novel oligodeoxynucleotide pattern. Cell Microbiol. 7: 403–414. https://doi.org/10.1111/j.1462-5822.2004.00492.x; https://doi.org/10.1111/j.1462-5822.2004.00470.x; PMid:15679843

9. Meyer R, Flemming C, Michaelis L. et al. (2012). Manifestations of gastrointestinal food allergies presenting to a single tertiary pediatric gastroenterology unit. J Pediatr. Gastroenterol. Nutr. (in press).

10. Nowak-Wegrzyn A. (2015, May-Jun). Food protein-induced enterocolitis syndrome and allergic proctocolitis. Allergy Asthma Proc. 36(3):172–84. https://doi.org/10.2500/aap.2015.36.3811; PMid:25976434 PMCid:PMC4405595

11. Takeda K, Akira S. (2005). Toll-like receptors in innate immunity. Int Immunol 17: 1–14. https://doi.org/10.1093/intimm/dxh186; PMid:15585605

12. Watanabe T, Asano N, Murray PJ, Ozato K, Tailor P et al. (2008). Muramyl dipeptide activation of nucleotide-binding oligomerization domain 2 protects mice from experimental colitis. J Clin Invest. 118: 545–559. PMid:18188453 PMCid:PMC2176188

13. Wenink MH, Santegoets KC, Broen JC, van Bon L, Abdollahi-Roodsaz S et al. (2009). TLR2 promotes Th2/Th17 responses via TLR4 and TLR7/8 by abrogating the type I IFN amplification loop. J Immunol. 183: 6960–6970. https://doi.org/10.4049/jimmunol.0900713; PMid:19915052

14. Windheim M, Lang C, Peggie M, Plater LA, Cohen P. (2007). Molecular mechanisms involved in the regulation of cytokine production by muramyl dipeptide. Biochem J. 404: 179–190. https://doi.org/10.1042/BJ20061704; PMid:17348859 PMCid:PMC1868792

Стаття надійшла до редакції 11.06.2018 р., прийнята до друку 15.11.2018 р.