• Оптимізація лікувально-діагностичного алгоритму при психогенній аменореї з позиції міждисциплінарного підходу
ua До змісту

Оптимізація лікувально-діагностичного алгоритму при психогенній аменореї з позиції міждисциплінарного підходу

OF WOMAN. 2018.7(133):26–32; doi 10.15574/HW.2018.133.26

Веденєєва З. М. , Прима І. В. , Гончаренко В. М. , Кравченко Ю. В.
Клінічна лікарня «Феофанія», м. Київ

Мета дослідження: оптимізація лікування хворих з післястресовими порушеннями менструальної функції шляхом ведення патогенетичної комплексної терапії з позиції міждисциплінарного підходу.

Матеріали та методи. Було обстежено 54 жінки у віці 19–37 років з психогенною аменореєю (ПА) – основна група. До контрольної групи увійшли 25 практично здорових пацієнток у віці від 18 до 35 років.

Результати. Визначено варіанти гормональних порушень за даної патології, проведений аналіз результатів електроенцефалографії та дослідження індивідуальної та реактивної тривожності у пацієнток з ПА. Встановлена наявність трьох патогенетичних варіантів гормональних порушень, що стало критерієм запропонованого диференційованого патогенетичного лікування.

Заключення. Особливості патогенезу психогенної аменореї, складність нейроендокринних та гормональних порушень свідчать про необхідність міждисциплінарного підходу в обстеженні, лікуванні та реабілітації даної категорії хворих із залученням суміжних спеціалістів – невропатолога та психотерапевта.

Ключові слова: аменорея, стрес, Ноофен®, Циклодинон, електроенцефалографія, реактивна тривожність, індивідуальна тривожність, гіперпролактинемія, гіперкортизолемія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.Бенюк В.О. Современные детер-минанты патогенеза гиперпластических процессов эндометрия /Бенюк В.О, Гончаренко В.М., Никонюк Т.Р.// Здоровье женщины. – 2016. – № 5. – С. 89–94.

2. Венцковская И.Б., Загородняя А.С. Стресс-индуцированные нарушения репродуктивной и сексуальной функции // Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. – 2013. – № 2. – С. 113–119.

3. Дубоссарская З.М. Теория и практика гинекологической эндокринологии. Днепропетровск: ЧП «Лира ЛТД», 2005: 412.

4. Леонтьева Е.С. Патологическая физиология эндокринной системы: методическое пособие / Е.С. Леонтьева, Н.А. Степанова. – Минск: БГМУ, 2009. – 36 с.

5. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология: практ. рук. / В.Д. Менделевич. – М.: МЕДпресс, 2001. – 592 с.

6. Морозов В.Н. К современной трактовке механизмов стресса / В.Н. Морозов, А.А. Хадарцев // ВНМТ. – 2010. – № 1.

7. Никонов В.В. Стресс. Современный патофизиологический подход к лечению / В.В. Никонов – М., 2002. – 314 с.

8. Пшеничникова М.Г. Феномен стресса. Эмоциональный стресс и его роль в патологии / М.Г. Пшеничникова // Патол. физиол. и эксперим. терапия. – 2000. – № 2–4, 2002. – № 1–3.

9. Ропотан А.Г., Оцінка факторів та прогнозування перинатальних ускладнень / Ропотан А.Г., Бенюк В.О., Щерба О.А./ Таврический медико-биологический вестник. – 2012. – С. 45–49.

10. Судаков К.В. Психоэмоциональный стресс: профилактика и реабилитация. Тер. архив. – 1997. – Т. 69, № 1. – С. 70–74.

11. Татарчук Т.Ф., Булавенко О.В., Тутченко Т.Н. Оптимизация методов лечения недостаточности лютеиновой фазы у женщин репродуктивного возраста на фоне гиперпролактинемии // Здоровье женщины, – 2008. – № 2 (34). – С. 72–77.

12. Татарчук Т.Ф. Стресс и репродуктивная функция женщины // Междунар. эндокринол. журн. – 2006. – № 3 (5). – С. 2–9.

13. Татарчук Т.Ф. Эндокринная гинекология (клинические очерки). Часть 1 / Т.Ф. Татарчук, Я.П. Сольский. – К.: «Заповіт», 2003. – 300 с.

14. Татарчук Т.Ф., Ефименко О.А., Тутченко Т.Н. Стресс и инволюция репродуктивной системы женщины // Репродуктивное здоровье женщины. – 2007. – № 2 (34). – С. 72–77.

15. Татарчук Т.Ф. Шкала оценки переживания стресса Perceived Stress Scale (PSS): основные этапы адаптации для женского населения Украины // Зб.наук.праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед, 2009. – С. 606–613.

16. Татарчук Т.Ф., Ефименко О.А. Современный менеджмент гиперпролактинемии // Здоровье женщины. – 2009. – № 9 (45). – С. 33–37.

17. Татарчук Т.Ф., Венцковская И.Б., Ефименко О.А. Гиперпролактинемия в практике врача гинеколога // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2007. – № 1 (7). – С. 40–48.

18. Chatterjee A. How stress affects female reproduction: An over! view / A. Chatterjee, R. Chatterjee // Biomedical Research. – 2009. – Vol. 20 (2). – P. 79–83.

19. Aftanas L.I. Neurophysiological correlates of induced discrete emotions in humans: an individually oriented analysis / L.I. Aftanas, N.V. Reva, L.N. Savotina, V.P. Maknev // Neuroscience and Behavioral Physiology. – 2006. – Vol. 36 (2). – P. 119–130. https://doi.org/10.1007/s11055-005-0170-6; PMid:16380825

20. Salam Ranabir and K. Reetu. Stress and hormones PMCID: PMC3079864 Indian J Endokrinol Metab. 2011 Jan-Mar; 15(1): 18–22.