• Оптимізація діагностики і тактики ведення вагітності у жінок з порушеннями об’єму навколоплідних вод
До змісту

Оптимізація діагностики і тактики ведення вагітності у жінок з порушеннями об’єму навколоплідних вод

HEALTH OF WOMAN. 2017.10(126):90–91; doi 10.15574/HW.2017.126.90

Кондратенко І. Д.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: зниження перинатальних ускладнень у вагітних з патологічним об’ємом навколоплідних вод на підставі вивчення клініко-функціональних, ендокринологічних, мікробіологічних, морфологічних особливостей стану фетоплацентарного комплексу та розроблення удосконаленого алгоритму лікувально-профілактичних заходів.
Матеріали та методи. На 1-у етапі дослідження був проведений ретроспективний відбір 616 історій пологів, що ускладнилися багато- або маловоддям, на 2-у етапі – виконано проспективну серію досліджень у 215 жінок з деталізованим вивченням фетоплацентарного комплексу і аналізом раннього періоду новонародженості.
Результати. Клінічний перебіг вагітності та пологів у жінок з багато- та маловоддям характеризується високою частотою загрози переривання вагітності – 53,0%; плацентарної дисфункції – 46,7%; патології пуповини (обвиття, коротка пуповина, істинний вузол) – 42,2%; гестаційної анемії – 38,3%; затримки розвитку плода – 37,4%; прееклампсії – 35,7%; внутрішньоутробного інфікування плода – 33,3% та асфіксії новонародженого – 24,9%.
Заключення. Використання удосконаленого нами алгоритму у жінок з патологічним об’ємом навколоплідних вод дозволяє знизити частоту плацентарної дисфункції на 13,3%; затримки розвитку плода – на 11,7%; асфіксії новонароджених – на 10,3% та внутрішньоутробного інфікування плода – на 9,7%.
Ключові слова: багатоводдя, маловоддя, діагностика, профілактика ускладнень.

Література

1. Пустотина О.А., Гуртовой Б.Л., 2015. Частота, факторы риска и причины развития мало- и многоводия // Акушерство и гинекология: 5: 18–21.

2. Щербаков В. И., 2016. Нарушения объема околоплодных вод и новые стратегии их коррекции // Акушерство и гинекология: 3: 38–44.

3. Amin A.F., 2013. Prophylactic transcervical amnioinfusion in laboring women with oligohydramnios / A.F. Amin, M.S. Mohammed, G.H. Sayed // Int. J. Gynaecol. Obstet.: 81: 2:183–189. https://doi.org/10.1016/S0020-7292(03)00041-9

4. Aspillaga С., 2015. Pulmonary hypoplasia of the newborn infant in a pregnancy complicated with ovular premature rupture and oligohydramnios / C. Aspillaga, M.T. Vial // Rev. Chil. Obstet. Ginecol.: 60: 2: 131–134.

5. Banks E.H., 2016. Perinatal risks associated with borderline amniotic fluid index / E.H. Banks, D.A. Miller // Am. J. Obstet. Gynecol.:180:6: 1461–1463. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(99)70037-2

6. Driggers R.W., 2014. An amniotic fluid index < or =5 cm within 7 days of delivery in the third trimester is not associated with decreasing umbilical arterial pH and base excess / R.W. Driggers, C.J. Holcroft, K.J. Blakemore // J. Perinatol.: 24: 2: 72–76. https://doi.org/10.1038/sj.jp.7211034; PMid:14762449

7. Durbin S.A., 2014. The Effect of Amniotic Fluid Index on the Accuracy of Sonographic Estimated Fetal Weight / S.A. Durbin, С.W. Lee, V.G. Parker // Journal of Diagnostic Medical Sonography: 21: 4: 329–335. https://doi.org/10.1177/8756479305278267