PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2016.3(67):43-48; doi 10.15574/PP.2016.67.43 
 

Оцінка впливу програми медико-психологічної корекції психоемойційної дезадаптації у вагітних на перинатальні наслідки їх розродження 

Сюсюка В. Г.

Запорізький державний медичний університет, Україна 
 

Мета — впровадити та оцінити вплив програми медико-психологічної корекції психоемойційної дезадаптації у вагітних на перинатальні наслідки їх розродження.

Пацієнти та методи. Обстежено 125 вагітних у II та III триместрах гестації. І група — 28 вагітних із середнім та високим рівнем ситуативної тривожності, які взяли участь у програмі медико-психологічної корекції. II група — 62 вагітні, які відмовилися від участі у програмі медикопсихологічної корекції. До ІІІ групи включені 29 вагітних із рівнем тривожності 30 балів і нижче, що характеризує низький рівень ситуативної тривожності. Критерієм виключення були тяжкі соматичні захворювання, а також виключені 6 (4,8%) вагітних із дисгармонічним типом ставлення до соматичної хвороби. Індивідуально-психологічні особливості вагітних та їхній психоемоційний стан оцінювали з використанням комплексу психодіагностичних методів.

Результати. Встановлено, що частота ускладнених пологів мала безпосередній вплив на зростання відсотка перинатальної патології, частота якої у ІІ групі становила 42% та в 1,5 разу перевищувала показник І групи (28,6%) та ІІІ групи (27,6%). Дистрес плода в пологах мав місце у 2 випадках лише у ІІ групі, що дорівнювало 3,2%. У І та ІІІ групах випадків дистресу плода не було. Характеризуючи результати оцінки за шкалою Апгар, встановлено, що загальний показник на 1-й хвилині був статистично достовірно (p<0,05) вищим у І групі порівняно з відповідним показником ІІ групи. Частота затримки росту плода, при розрахунку за масо-ростовими параметрами, у ІІ групі становила 30,7% та була вищою за відповідний показник І (21,4%) і ІІІ (20,7%) груп. Відсоток недоношених новонароджених у ІІ групі (8,1%) більш ніж у 2 рази (p<0,05) перевищував відповідний показник у І (3,6%) та ІІІ (3,5%) групах. Слід зазначити, що у ІІ групі відмічалася антенатальна загибель плода в терміні 39 тижнів.

Висновки. Застосування розробленої та впровадженої програми медико-психологічної корекції психоемоційної дезадаптації у вагітних сприяє статистично достовірному (p<0,05) зниженню частоти ускладнень у пологах і перинатальних ускладнень порівняно з жінками, які відмовились від участі у програмі. Враховуючи позитивний результат застосування програми медико-психологічної корекції психоемоційної дезадаптації у вагітних, впровадження в практику охорони здоров'я запропонованої медичної технології сприятиме поліпшенню результату розродження для матері та плода.

Ключові слова: вагітність, психоемоційний стан, медико-психологічна корекція, акушерські та перинатальні ускладнення.

Література

1. Акушерство та гінекологія: у 4т.: нац. підручник / кол. авт.; за ред. акад. НАМН України, проф. В.М. Запорожана. — Т. 1: Акушерство / В.М. Запорожан, В.К. Чайка, Л.Б. Маркін [та ін.]. — Київ: ВСВ «Медицина», 2013. — 1032 с.

2. Астахов В.М. Методы психодиагностики индивидуально-психологических особенностей женщин в акушерско-гинекологической клинике / В.М. Астахов , И.В. Быцылева , И.В. Пузь; под ред. В.М. Астахова. — Донецк: Норд-Пресс, 2010. — 199 с.

3. Знаменская Т.К. Приоритетные направления развития перинатальной службы в Украине / Т.К. Знаменская // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. — 2011. — № 2. — С. 6—11.

4. Курило І.О. Народжуваність та материнство в Україні: регіональний аспект / І.О. Курило, С.Ю. Аксьонова, Б.О. Крімер // Демографія та соціальна економіка. — 2016. — № 1 (26). — С. 65—79.

5. Лехан В.М. Перинатальна смертність в Україна: досягнення та проблеми / В.М. Лехан, В.Г. Гінзбург // Україна. Здоров'я нації. — 2012. — № 1 (21). — С. 15—25.

6. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология: учебное пособие / В.Д. Менделевич. — Москва: МЕДпресс-информ, 2008. — 432 с.

7. Нечаева М.А. Психологические факторы онтогенеза материнской сферы, внутренней картины беременности и перинатального развития / М.А. Нечаева, Л.Ф. Рыбалова, А.В. Штрахова. — Челябинск: Изд-во ЮУрГУ, 2005. — 59 с.

8. Особливості впливу деяких психологічних характеристик на формування пізніх акушерських ускладнень / В.Б. Ткаченко, І.І. Воробйова, К.А. Коломійцева, Т.С. Черненко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. — 2012. — № 2 (4). — C. 69—74.

9. Оцінювання ефективності програми медико-психологічної корекції і санаторної реабілітації вагітних та її впливу на результати розродження / В.О. Потапов, В.Г. Сюсюка, Н.О. Губа, Ю.В. Котлова // Здоровье женщины. — 2015. — №1. — С. 91—95.

10. Пасечник И.П. Психосоматические расстройства у новорожденных и материнская компетентность / И.П. Пасечник // Актуальные проблемы психосоматики в общемедицинской практике: материалы ХІІ конференции, Санкт-Петербург, 16 ноября 2012 г. — Санкт-Петербург, 2012. — Вып. 12. — С. 193—197.

11. Програма медико-психологічної корекції психоемоційної дезадаптації у вагітних: метод. рекомендації / В.О. Потапов, В.В. Чугунов, В.Г. Сюсюка [та ін.]. — Київ, 2015. — 28 с.

12. Психологическая адаптация женщин во время беременности и после родов / А.Н. Рыбалка, И.С. Глазков, И.Б. Глазкова [и др.] // Медицинские аспекты здоровья женщины. — 2011. — № 3 (42). — С. 45—49.

13. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учеб. пособие / Д.Я. Райгородский (редактор составитель). — Самара: Бахрах-М, 2002. — 672 с.

14. Семейные роды: оценка роли женской консультации в подготовке партнеров к участию в родоразрешении / В.Г. Сюсюка, Е.В. Пейчева, Е.В. Комарова, Е.Г. Аверченко // Здоровье женщины. — 2015. — №2. — С. 15—18.

15. Сюсюка В.Г. Оцінка впливу програми медико-психологічної корекції та санаторної реабілітації вагітних на стан новонароджених і перебіг їх раннього неонатального періоду / В.Г. Сюсюка, Ю.В. Котлова // Современная педиатрия. — 2014. — № 8. — С. 31—35.

16. Худавердян А.Д. Гистологическая характеристика плаценты женщин, перенесших острый и хронический психоэмоциональный стресс / А.Д. Худавердян, А.В. Азнаурян // Новый Армянский Медицинский Журнал. — 2016. — № 10. — С. 11—23.

17. Худавердян А.Д. Состояние плодового кровотока у беременных женщин, переносящих психоэмоциональный стресс с высокой степенью личностной тревожности / А.Д. Худавердян // Журнал Акушерства и женских болезней. — 2013. — Т. LXII, № 4. — С. 66-69.

18. Maternal anxiety during pregnancy and adverse birth outcomes: a systematic review and meta-analysis of prospective cohort studies / X.X. Ding, Y.L. Wu, S.J. Xu [et. al.] // J. Affect. Disord. — 2014. — Vol. 159. — P. 103—110. http://dx.doi.org/10.1016/j.jad.2014.02.027; PMid:24679397

19. Neonatal and perinatal mortality: country, regional and global World Health Organization Geneva 2006. — 75 p. [Electronic resource]. — Access mode: http://whqlibdoc.who.int/publications/2006/9241563206_eng.pdf. — Title from screen.

20. Rose M.S. Prenatal Maternal Anxiety as a Risk Factor for Preterm Birth and the Effects of Heterogeneity on This Relationship: A Systematic Review and Meta-Analysis / M.S. Rose, G. Pana, S. Premji // Biomed. Res. Int. — 2016:8312158. http://dx.doi.org/10.1155/2016/8312158. Epub 2016 May 19.