• Оцінка ризику затримки мовленнєвого розвитку дітей, які народились з дуже і надзвичайно малою масою тіла
Повернутися назад

Оцінка ризику затримки мовленнєвого розвитку дітей, які народились з дуже і надзвичайно малою масою тіла

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2019.1(97):34-38; doi 10.15574/SP.2019.97.34

Козакевич В. К., Козакевич О. Б., Зюзіна Л. С.
Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава

Мета: встановити клініко-генетичні детермінанти формування затримки мовленнєвого розвитку (МР) дітей, які народилися з дуже та надзвичайно малою масою тіла, та розробити алгоритм прогнозування вказаного стану.

Матеріали і методи. Проведено когортне проспективне дослідження, в яке включено 155 дітей з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Вивчено їх МР у 6, 12, 18, 24 та 36 місяців життя та встановлені детермінанти, що його визначають.

Результати та висновки. Виявлено, що у 24 місяці скорегованого віку затримку МР мають 30,9% дітей, у 36 місяців — майже 25% дітей, які народилися з дуже малою та надзвичайно малою масою тіла. Важливими модулями, які сприяють затримці мовленнєвого розвитку, виявилися важкі внутрішньошлуночкові крововиливи, перенесена анемія на першому році життя, фізичний розвиток, соціально_економічний статус родини. Розроблена модель прогнозування затримки МР у ранньому віці у дітей з дуже і надзвичайно малою масою тіла при народженні.

Висновки. Запропонована модель має високу специфічність (84,88%) та помірну чутливість (55,88%), що свідчить про можливість її застосування у практичній медицині.

Ключові слова: прогнозування, мовленнєвий розвиток, дуже мала маса тіла, надзвичайно мала маса тіла, передчасно народжені діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аряев НЛ, Котова НВ. (2011). Реалии и перспективы выхаживания детей с экстремально малой массой тела при рождении в мире и в Украине. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. І;1:102—107.

2. Горовенко НГ, Знаменська ТК, Ковальова ОМ та ін. (2010). Генетичний моніторинг новонароджених у відділеннях інтенсивної терапії (наприклад і генів сімейства глутатіон-s-трансфераз). Методичні рекомендації. Полтава: 35.

3. Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років: наказ МОЗ України №149 від 23.03.2008. (2008). Офіційний вісник України: 67.

4. Козакевич ОБ. (2016). Фізичний розвиток вкрай недоношених дітей упродовж перших трьох років життя та фактори ризику, що впливають на його значну затримку. Современная педиатрия. 4(76): 36.

5. Коржинський ЮС, Слівінська-Курчак ХБ. (2013). Стан здоров'я дітей раннього віку, які в неонатальному періоді перебували на пролонгованій ШВЛ. Клінічна та експериментальна патологія. XII; 2(44): 96—99.

6. Похилько ВІ, Козакевич ОБ, Калюжка ОО. (2015). Вплив поліморфізму генів сімейств глутатіон-S-трансфераз на розвиток та захворюваність передчасно народжених дітей з бронхолегеневою дисплазією. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1(15): 75—80.

7. Ріга ОО. (2016). Результати катамнестичного спостереження за дітьми групи ризику Лікарська справа. Врачебное дело. 1—2: 96—101.

8. Россоха ЗІ. (2007). Роль генетичних та середовищних факторів у розвитку патологічних станів на ранніх етапах онтогенезу. Автореф. дис. Київ: 149.

9. Шунько ЄЄ, Бєлова ОО, Лакша ОТ та ін. (2016). Аналіз перинатальної патології дітей, які народились з дуже малою масою тіла, і стану здоров'я їх матерів. Здоровье женщины. 1(107): 176—179.

10. Шунько ЄЄ, Лакша ОТ, Бєлова ОО та ін. (2010). Шляхи розвитку неонатології в Україні у ХХІ столітті — впровадження світових стандартів надання медичної допомоги глибоко недоношеним дітям та їх подальша медико-соціальна реабілітація. Современная педиатрия. 1(29): 10—12.

11. Яблонь ОC, Власенко ДЮ. (2014). Надзвичайно мала маса тіла при народженні катамнез якості життя. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. IV; 2(12): 62—68.

12. Яблонь ОС, Власенко ДЮ, Антонець ТІ та ін. (2013). Наш досвід вирішення проблемних питань збереженя життя і здоров'я надзвичайно недоношених немовлят. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. ІІІ; 2(8): 25—30.

13. Arand M, Muhlbauer R, Hengstler J et al. (1996). A Multiplex Polymerase Chain Reaction Protocol for the Simultaneous Analysis of the Glutathione S-Transferase GSTM1 and GSTT1 Polymorphisms. Analytical Biochemistry. 236: 184—186. https://doi.org/10.1006/abio.1996.0153; PMid:8619490

14. Gladstone M, White S, Kafulafula G et al. (2011). Post-neonatal Mortality, Morbidity, and Developmental Outcome after Ultrasound Dated Preterm Birth in Rural Malawi: A Community-Based Cohort Study. PLoS Med. 8(11): 1001—1121. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1001121; PMid:22087079 PMCid:PMC3210771

15. Iwata S, Nakamura T, Hizume E et al. (2012). Qualitative Brain MRI at Term and Cognitive Outcomes at 9 Years After Very Preterm Birth. Pediatrics. 129(5): 1138—1147. https://doi.org/10.1542/peds.2011-1735; PMid:22529280

16. Kumar P, Shankaran S, Kendrick DE et al. (2013). Characteristics of extremely low birth weight infant survivors with unimpaired outcomes at 30 months of age. J Perinatol. 33; 10: 800—805. https://doi.org/10.1038/jp.2013.71; PMid:23807719 PMCid:PMC3903461

17. Linda D Breeman, Julia Jaekel, Nicole Baumann, Peter Bartmann. (2015). Preterm Cognitive Function Into Adulthood. Pediatrics. 136(3): 415—422. http://pediatrics.aappublications.org/content/early/2015/08/05/peds. 2015. https://doi.org/10.1542/peds.2015-0608

18. Moore T, Hennessy EM, Myles J et al. (2012). Neurological and developmental outcome in extremely preterm children born in England in 1995 and 2006: the EPICure studies. BMJ. 345: 7961. https://doi.org/10.1136/bmj.e7961; PMid:23212880 PMCid:PMC3514471

19. Orchinik LJ, Taylor HG, Espy KA et al. (2011). Cognitive Outcomes for Extremely Preterm/Extremely Low Birth Weight Children in Kindergarten. J Int Neuropsychol Soc. 17(6): 1067—1079. https://doi.org/10.1017/S135561771100107X; PMid:21923973 PMCid:PMC3282051

20. Salminen LE, Schofield PR, Pierce KD et al. (2014). Impact of the AGTR1 A1166C polymorphism on subcortical hyperintensities and cognition in healthy older adults. Age (Dordr). 36; 4: 9664.

21. Spittle A, Orton J, Anderson P et al. (2012, Dec 12). Early developmental intervention programmes post-hospital discharge to prevent motor and cognitive impairments in preterm infants. Cochrane Database Syst Rev. 12:CD005495. https://doi.org/10.1002/14651858.CD005495.pub3.

Стаття надійшла до редакції 05.11.2018 р., прийнята до друку 06.02.2019 р.