• Оцінка психомоторного розвитку дітей першого року життя, що мали жовтяницю у неонатальному періоді, за допомогою Денверського скринінгового тесту II
Повернутися назад

Оцінка психомоторного розвитку дітей першого року життя, що мали жовтяницю у неонатальному періоді, за допомогою Денверського скринінгового тесту II

Modern pediatrics. Ukraine. 2019.5(101):38-42; doi 10.15574/SP.2019.101.38
Н.Дж. Гулієв, Г.Х. Гаджизаде
Науково-дослідний інститут педіатрії імені К. Фараджевої, м. Баку, Республіка Азербайджан

Для цитування: Гулієв НДж, Гаджизаде ГХ. (2019). Оцінка психомоторного розвитку дітей першого року життя, що мали жовтяницю у неонатальному періоді, за допомогою Денверського скринінгового тесту II. Сучасна педіатрія. Україна. 5(101): 38-42. doi 10.15574/SP.2019.101.38
Стаття надійшла до редакції 28.04.2019 р., прийнята до друку 02.09.2019 р.

Мета: оцінка психомоторного розвитку (ПМР) у дітей віком до року, що народилися передчасно та перенесли жовтяницю у неонатальному періоді.
Матеріали і методи. Обстежено 86 дітей, що мали жовтяницю у неонатальному періоді, які залежно від гестаційного віку на момент народження були розподілені на дві групи: I група — доношені (n=54), II група — передчасно народжені (n=32). Усім обстеженим у 3, 6, 9, 12 місяців оцінювали ПМР за допомогою Денверського скринінгового тесту II. Для вивчення впливу неонатальної гіпербілірубінемії на проникність гематоенцефалічного бар'єру у всіх дітей у динаміці неонатального періоду (1–3, 5–7, 21–28 дні) визначалися нейроспецифічні білки — нейроспецифічна енолаза (NSE), гліафибрилярний кислий протеїн (GFAP) і трофічний фактор мозку (BDNF).
Результати та висновки. У 22,2% доношених і 35,3% передчасно народжених дітей, що мали гіпербілірубінемію у неонатальному періоді, спостерігається затримка розвитку. У дітей із затримкою ПМР, як доношених, так і народжених передчасно, у неонатальному періоді виявлялися вищі рівні нейроспецифічних білків порівняно з дітьми із нормальним ПМР, що дозволяє використовувати ці показники у якості критеріїв прогнозування.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджені, неонатальна гіпербілірубінемія, Денверський скринінговий тест II, нейроспецифічні білки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ведунова МВ, Сахарнова ТА, Митрошина ЕВ, Мухина ИВ. (2012). Антигипоксические свойства нейротрофического фактора головного мозга при моделировании гипоксии в диссоциированных культурах гиппокампа. Современные технологии в медицине. 4: 17–23.

2. Демьянова ИМ, Таранушенко ТЕ, Салмина АБ и др. (2008). Маркеры повреждения нейронов и астроцитов в плазме крови новорожденных при церебральной ишемии разной степени тяжести. Сибирское медицинское обозрение. 2: 27–31.

3. Рогаткин СО, Володин НН, Дегтярева МГ и др. (2011). Современный подход к церебропротекторной терапии недоношенных новорожденных в условиях отделения реанимации интенсивной терапии. Журнал неврологии и психиатрии. 1: 27–32.

4. Таранушенко ТЕ, Окунева ОС, Демьянова ИМ и др. (2010). Уровни белков нейрональной и глиальной природы в крови новорожденных при церебральной ишемии. Педиатрия. 89;1: 25–31.

5. American Academy of Pediatrics, Clinical Practice Guideline, Subcommittee on Hyperbilirubinemia (2004). Management of the newborn 35 or more weeks of gestation. Pediatrics. 114: 297–316. https://doi.org/10.1542/peds.114.1.297; PMid:15231951

6. Amin SB, Harte T, Scholer L, Wang H. (2009). Intravenous lipid and bilirubin-albumin binding variables in premature infants. Pediatrics. 124: 211–217. https://doi.org/10.1542/peds.2008-0846; PMid:19564302 PMCid:PMC4285415

7. Aylward GP. (2009). Developmental screening and assessment: what are we thinking? J Dev Behav Pediatr. 30(2): 169–173. https://doi.org/10.1097/DBP.0b013e31819f1c3e; PMid:19363370

8. Glasco FP. (2008). Developmental screening & surveillance. In: RM Kliegman, RE Behrman, HB Jenson, BM Stanton (Eds.). Nelson Textbook of Pediatrics. (18th ed.). Philadelphia: Saunders: 74–81.

9. Hacettepe Universitesi Nufus Etutleri Enstitusu, Saglik Bakanligi Ana Cocuk Sagligi ve Aile Planlamasi Genel Mudurlugu, Devlet Planlama Teskilati ve Avrupa Birligi. (2008). Hacettepe Universitesi Etutleri Enstitusu, Turkiye Nufus ve Saglik Arastirmasi. Ankara/Hacettepe Universitesi Nufus Etutleri Enstitusu: 2009.

10. Hansen TWH, Bratlid D. (2012). Physiology of neonatal unconjugated hyperbilirubinemia. In: DK Stevenson, MJ Maisels, JF Watchko (Eds.). Care of Jaundiced Neonate. New York: McGraw-Hill: 65–95.

11. Madinier A, Bertrand N, Rodier M, Quirie A, Mossiat C, Prigent-Tessier A et al. (2013). Ipsilateral versus contralateral spontaneous post-stroke neuroplastic changes: involvement of BDNF? Neuroscience. 231: 169–81. https://doi.org/10.1016/j.neuroscience.2012.11.054; PMid:23219910

12. Maisels MJ, Bhutani VK, Bogen D Newman TB, Stark AR, Watchko JF. (2009). Hyperbilirubinemia in the newborn infant >35 weeks gestation: an update with clarication. Pediatrics. 124: 1193–1198. https://doi.org/10.1542/peds.2009-0329; PMid:19786452

13. Nguyen DN, Spapen H, Fuhong S et al. (2009). Elevated serum levels of S-100b protein and neuron-specific enolase are associated with brain injury in patients with severe sepsis and septic shock. Crit Care Med. 34: 7. https://doi.org/10.1097/01.CCM.0000217218.51381.49; PMid:16607230

14. Schwarz HP, Haberman BE, Ruddy RM. (2011). Hyperbilirubinemia. Current guidelines and emerging therapies. Pediatr Emer Care. 27: 884–889. https://doi.org/10.1097/PEC.0b013e31822c9b4c; PMid:21926893

15. Shapiro SM. (2012). Kernicterus. In: DK Stevenson, MJ Maisels, JF Watchko (Eds.). Care of Jaundiced Neonate. New York: McGraw-Hill: 229–242.

16. Slusher TM, Olusaniya BO. (2012). Neonatal jaundice in low- and middle-income countries. DK Stevenson, MJ Maisels, JF Watchko (Eds.). Care of Jaundiced Neonate. New York: McGraw–Hill: 263–273.

17. Tiker F, Gulcan H, Kilicdag H, Tarcan A, Gurakan B. (2006). Extreme hyperbilirubinemia in newborn infants. Clin Pediatr (Phila).45: 257–261. https://doi.org/10.1177/000992280604500308; PMid:16708139

18. Watchko JF, Tribelli C. (2013). Bilirubin-induced neurologic damage-mechanisms and Management approaches. N Engl J Med. 369: 2021–2030. https://doi.org/10.1056/NEJMra1308124; PMid:24256380