• Оцінка інтенсивності больового синдрому у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит з клінічними проявами вторинної міопатії 
До змісту

Оцінка інтенсивності больового синдрому у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит з клінічними проявами вторинної міопатії 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.6(70):70-73; doi 10.15574/SP.2015.70.70 
 

Оцінка інтенсивності больового синдрому у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит з клінічними проявами вторинної міопатії 

Дудник В. М., Березницький О. В., Вижга Ю. В.

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Україна 
 

Мета: клінічно оцінити інтенсивність больового синдрому при розвитку вторинної міопатії (ВМ) у дітей, хворих на ювенільний ревматоїдний артрит (ЮРА). 
 

Пацієнти і методи. Під спостереженням знаходилось 72 дитини з ЮРА, що перебували на диспансерному обліку та лікуванні у Вінницькій обласній дитячій клінічній лікарні. Вік дітей становив 11,3 (8,6; 15,2) року. Першу групу склали 43 (68,06±4,16)% дитини з ЮРА та виразними проявами ВМ. До другої групи увійшло 29 (40,28±4,16)% дітей з ЮРА, але без подібної клінічної симптоматики. 
 

Результати. Клінічні прояви суглобового синдрому у дітей з ЮРА та проявами ВМ переважно помірні, однак частіше характеризуються постійними артралгіями (на 29,89±1,59%) та відчуттям ранкової скутості (на 13,63±1,27%). Больовий синдром у дітей з ВМ при ЮРА є більш інтенсивним, з типовим підсиленням впродовж доби (48,83±5,04%) та переважанням м'язового спазму у патогенезі його формування. Пацієнтам з ЮРА та клінічними проявами ВМ притаманний (72,09±3,76%) ІІІ та IV ступені альгометричної шкали Очера, що значно впливає на соматичний статус та якість життя дітей. 
 

Висновки. Перспективними залишаються вивчення патогенетичних аспектів формування синдрому ВМ у пацієнтів, хворих на ЮРА, а також оцінка зв'язку з клініко-лабораторними маркерами активності процесу, з метою модифікації підходів до його корекції. 
 

Ключові слова: вторинна міопатія, ювенільний ревматоїдний артрит. 
 

Література 

1. Борткевич ОП, Білявська ЮВ. 2009. Особливості перебігу ранньої стадії ревматоїдного артриту за даними 12_місячного проспективного спостереження. Укр ревматолог журн. 1: 40—43.

2. Матюнова АЕ, Брегель ЛВ. 2009. Факторы инвалидизации у детей с ювенильным ревматоидным артритом. Сибирский мед журн. 7: 199—202.

3. Денисова РВ, Альбицкий ВЮ, Алексеева ЕИ и др. 2008. Психометрические характеристики русских версий опросников PedsQL Rheumatology Module и PedsQL Generic Core Scale для оценки качества жизни детей в возрасте 2—4 лет, страдающих ювенильным ревматоидным артритом. Вопр совр педиатрии. 5: 39—45.

4. Justine EA, Munro JE, Ponsonby A-L. 2010. Possible Environmental Determinants of Juvenile Idiopathic Arthritis. Rheumatology. 3: 411—425.

5. Huang JL. 2012. New advances in juvenile idiopathic arthritis. Chang Gung Med J. 35: 1—14. http://dx.doi.org/10.4103/2319-4170.106171

6. Klepper SE. 2011. Measures of pediatric function: Child Health Assessment Questionnaire (C-HAQ), Juvenile Arthritis Functional Assessment Scale (JAFAS), Pediatric Outcomes Data Collection Instrument (PODCI), and Activities Scale for Kids (ASK). Arthritis Care Research. 11: 371—382. http://dx.doi.org/10.1002/acr.20635; PMid:22588758

7. Consolaro A, Bracciolini G, Ruperto N et al. 2012. Remission, minimal disease activity, and acceptable symptom state in juvenile idiopathic arthritis: defining criteria based on the juvenile arthritis disease activity score. Paediatric Rheumatology International Trials Organization. Arthritis Rheumatology. 7: 2366—2372. http://dx.doi.org/10.1002/art.34373; PMid:22231288