• Оцінка хронічних запальних захворювань органів малого таза у жінок як фактора ризику виникнення гострого неускладненого пієлонефриту
ua До змісту

Оцінка хронічних запальних захворювань органів малого таза у жінок як фактора ризику виникнення гострого неускладненого пієлонефриту

HEALTH OF WOMAN. 2019.10(146): 97–100; doi 10.15574/HW.2019.146.97
Мітченко М. В.
ДУ «Інститут урології НАМН України», м. Київ

Мета дослідження: вивчення поширеності хронічних запальних захворювань органів малого таза (ХЗЗОМТ) у жінок репродуктивного віку, хворих на гострий неускладнений пієлонефрит (ГНП), та клінічних особливостей перебігу пієлонефриту для подальшого обґрунтування персоніфікованої терапії із впливом на всі джерела інфекції.
Матеріали та методи. Обстежено урологом та гінекологом 246 жінок репродуктивного віку, хворих на ГНП та супутні ХЗЗОМТ. Додатково до початку антибактеріальної терапії проводили зскрібки зі слизових оболонок сечівника, каналу шийки матки а та змиви із піхви. Застосовано комплекс методів мікробіологічної діагностики: культуральний, культурально-ферментативний та молекулярно-генетичний.
Результати. У хворих на ГНП та супутні ХЗЗОМТ встановлено високий показник інфікування сечових і статевих шляхів молікутами – 69,5% та 67,5% відповідно. Молікути частіше виявляли у сечових шляхах в асоціації з класичними бактеріями (45,1%), а в статевих – у монокультурі (44,7%). Важливо, що у 65,8% випадків спостерігався збіг ідентифікованих збудників за таксономічною належністю, що свідчить про причетність цих збудників до розвитку запального процесу як у статевих, так і сечових шляхах. Запропонована схема обстеження з обов’язковим невідкладним визначенням збудників статевих інфекцій дозволила встановити, що після стандартного урологічного лікування більш ніж дві третини хворих вимагають додаткової антибактеріальної терапії, спрямованої на ерадикацію із сечових та статевих шляхів молікутів як патогенетичної ланки розвитку та рецидивування інфекцій сечових шляхів.
Заключення. Одержані результати дозволили обґрунтувати необхідність додаткової терапії, спрямованої на ерадикацію молікутів, і запропонувати алгоритм мікробіологічної діагностики щодо виявлення етіологічних чинників ГНП, розробити і впровадити новий підхід до лікування: персоніфіковану антимікробну терапію із впливом на всі джерела збудників у сечових і статевих шляхах.
Ключові слова: гострий неускладнений пієлонефрит, жінки репродуктивного віку, хронічні запальні захворювання органів малого таза, молікути, лікування.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Ромащенко О.В., Білоголовська В.В., Лебідь Л.О. та ін. Комплексна терапія хронічного пієлонефриту у жінок репродуктивного віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2008. – № 1. – С. 85–87.

2. Степанова Н.М. Етіологія, топічна діагностика та лікування інфекцій сечової системи: Автореф. дис. … докт. мед. наук: 14.01.37 – Нефрологія. – К., 2008. – 40 с.

3. Косова И.В. Роль урогенитальных инфекций в этиологии циститов и необструктивных пиелонефритов у женщин: Автореф. дисс. … канд. мед. наук по спец. 14.00.40 – Урология. – М., 2005. – 28 с.

4. Nseir W., Farah R., Mahamid M. et al. Obesity and recurrent UTI in premenopausal women // J. Infect. Dis. – 2015. – № 41. – P. 32–35. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2015.10.014; PMid:26518067

5. Данилов Е.Ю. Урогенитальные микоплазмы (mycoplasma hominis, ureaplasma urealyticum) у женщин с инфекциями, передаваемыми половым путем // Ж. акушерства и женских болезней. – 2007. – 56 (2). – С. 67–71.

6. Кульчавеня Е.В., Бреусов А.А. Эффективность комплексной терапии женщин, больных хроническим циститом, ассоциированным с внутриклеточными инфекциями // Урология. – 2010. – № 4. – С. 25–29.

7. Гржибовский A.M. Анализ номинальных данных (независимые наблюдения) // Экология человека. – 2008. – № 6. – С. 58–68.

8. Руденко А.В., Пасєчніков С.П., Мітченко М.В. та ін. Оцінка комбінованої терапії у жінок, хворих на гострий неускладнений пієлонефрит, за наявності інфікованості молікутами сечових та статевих шляхів. Повідомлення 1. Клініко-мікробіологічні дослідження // Урологія . – 2017. – Т. 21, № 4. – С. 13–20.