• Оцінювання впливу комплексної терапії вагітних із затримкою росту плода на акушерські та перинатальні наслідки розродження
ua До змісту

Оцінювання впливу комплексної терапії вагітних із затримкою росту плода на акушерські та перинатальні наслідки розродження

HEALTH OF WOMAN. 2019.10(146): 55–61; doi 10.15574/HW.2019.146.55
Сюсюка В. Г., Колокот Г. Г., Бєленічев І. Ф.
Запорізький державний медичний університет

Мета дослідження: оцінювання ефективності та впливу комплексної нейропротекторної терапії вагітних із затримкою росту плода на акушерські і перинатальні наслідки розродження.
Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 95 вагітних у терміні 28–34 тижні гестації. До І групи (основної) включені 32 вагітні із затримкою росту плода (ЗРП). Діагноз ЗРП встановлено за даними ультразвукового дослідження. Вагітним даної групи призначена терапія пірацетамом та тіотриазоліном (1000 мг та 250 мг відповідно у 100 мл 0,9% розчину натрію хлориду на добу внутрішньовенно краплинно) у комплексі з L-аргініну гідрохлоридом (4,2% по 100 мл розчину на добу внутрішньовенно краплинно) протягом 10 днів, а надалі – з L-аргініну аспартатом (5 мл 6 разів на добу) протягом 14 днів. У комплексній терапії вагітні також отримували препарат Флєбодіа (діосмін 600 мг на добу) протягом 30 днів. Група ІІ (порівняння) представлена 33 вагітними із ЗРП, ведення вагітності та пологів яких передбачене чинними наказами МОЗ України. До ІІІ групи (контрольної) увійшли 30 вагітних без ЗРП.
Середній вік вагітних у І групі становив 25,9±1,6 року, у ІІ групі – 27,7±1,8 року і 25,8±1,0 року у групі контролю. За результатами антропометричних вимірювань вагітних не було встановлено статистично достовірної різниці між групами дослідження (p>0,05). Критерієм виключення були тяжкі соматичні захворювання. Варіаційно-статистичне оброблення результатів здійснювали з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 13».
Результати. Аналізуючи особливості перебігу гестації у групах дослідження встановлено, що частота невиношування вагітності у ІІ групі становила 39,4% і значно перевищувала відповідні показники І (21,8%) та ІІІ (16,7%) груп. Загальна частота анемії вагітних була теж вищою у ІІ групі і становила 42,4%, а у І та ІІІ групах її діагностували майже з однаковою частотою (31,3% та 33,3% відповідно). Гіпертензивні розлади під час вагітності та пологів діагностовані тільки у вагітних І (6,3%) та ІІ (9,1%) груп. У І групі показник частоти передчасних пологів становив 3,1% і був у 6 разів нижчий за відповідний показник ІІ групи (21,2%). Частота дистресу плода у ІІ групі (18,2%) майже у 2 рази перевищувала відповідний показник І групи (9,4%), а у ІІІ групі він становив 3,3%. Загальна частота абдомінального розродження була найвищою у ІІ групі і становила 45,5%, у І групі – 15,6% та 6,7% – у ІІІ групі. У ІІ групі частота кесарева розтину за ургентними показаннями більш ніж у 4 рази перевищувала даний показник у І групі (29,5% та 6,8% відповідно).
Стан новонароджених у групах дослідження оцінювали за шкалою Апгар. Як на 1-й, так і на 5-й хвилині загальний показник за відповідною шкалою був статистично достовірно нижчий у ІІ групі порівняно з показниками І та ІІІ груп. Аналізуючи перинатальні ускладнення, встановлений значний відсоток неонатальної енцефалопатії та неонатальної жовтяниці у ІІ групі, а саме – 33,3% та 36,4% відповідно. У І групі їхня частота становила 9,4% та 3,1% відповідно. У структурі перинатальної патології недоношеність фіксували у 21,2% новонароджених ІІ групи, що у 6 разів перевищувало відповідний показник І групи (3,1%). Зазначених ускладнень у ІІІ групі зареєстровано не було. На підставі антропометричних вимірювань новонароджених встановлено, що середній показник їхньої маси тіла у ІІ групі становив 2162,2±105,4 г та був статистично достовірно (р<0,05) нижчий за відповідний показник у І (2785,2±100,2 г) та ІІІ (2914,3±180,2 г) групах.
Заключення. 1. Результати проведеного дослідження свідчать, що акушерські та перинатальні наслідки розродження вагітних із затримкою росту плода характеризуються високою частотою ускладнень, однак їхня частота значною мірою переважала у групі жінок, які не отримували запропонованої комплексної нейропротекторної терапії. Так, у групі вагітних із затримкою росту плода, які отримали запропоновану терапію, встановлено зменшення відсотка ускладнень під час пологів (передчасні пологи та дистрес плода), що безпосередньо впливало на частоту оперативного розродження за ургентними показаннями.
2. Про позитивний вплив запропонованої комплексної нейропротекторної терапії у жінок із затримкою росту плода свідчить статистично достовірне (р<0,05) покращання як показників оцінювання за шкалою Апгар та відповідно процесів адаптації, так і результатів антропометричних вимірювань новонароджених, їхніх масо-ростових параметрів. При цьому перинатальні наслідки розродження характеризуються нижчим рівнем частоти неонатальної енцефалопатії.
Ключові слова: вагітність, затримка росту плода, акушерські та перинатальні ускладнення, нейропротекторна терапія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Артымук Н.В. Перинатальные исходы и отдаленные последствия при задержке роста плода / Н.В. Артымук, А.Г. Тришкин, Е.С. Бикметова // Журнал акушерства и женских болезней. – 2012. – Т. LXI, № 6. – С. 68–75.

2. Бибик В.В. Особенности патогенетической фармакотерапии угрозы прерывания беременности у возрастных первородящих / В.В. Бибик // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». – Київ-Луганськ, 2001. – Вип. 5. – С. 9–15.

3. Бисага Н.Ю. Сучасні підходи до розродження жінок із затримкою внутрішньоутробного росту плода на тлі прееклампсії / Н.Ю. Бисага // Здоровье женщины. – 2019. – № 1 (137). – С. 92–95.

4. Выбор метода лечения хронической венозной недостаточности во время беременности / И.В. Лахно, С.В. Коровай, В.Л. Дудко, О.В. Неелова // Здоровье женщины. – 2009. – № 2. – С. 73–76.

5. Гойда Н.Г. Основні досягнення виконання Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» за 2005–2015 рр./ Н.Г. Гойда, Р.О. Моісеєнко, Г.П. Майструк // Здоровье женщины. – 2016. – № 4. – С. 14–16.

6. Затримка росту плода: клініко-патогенетичні складові та засоби попередження. Адаптація до міжнародних клінічних установ / Ю.П. Вдовиченко, О.П. Танько, М.В. Самойлова, К.З. Шарашидзе. – К., 2017. – 43 с.

7. Использование препаратов антиоксидантного действия в педиатрии / С.Н. Недельская, В.И. Мазур, И.В. Солодова и соавт. // Запорожский медицинский журнал. – 2008. – № 4. – С. 26–28.

8. Каткова Н.Ю. Эффективность ангиопротекторов при лечении беременных с плацентарной недостаточностью / Н.Ю. Каткова, Т.В. Панова // Consilium Medicum. – 2006. – Т. 8, № 2. – С. 28–30.

9. Клычева О.И. Коррекция нарушений системы гемостаза ангиопротекторами у беременных с плацентарной недостаточностью / О.И. Клычева // Современный научный вестник. – 2014. – Т. 5, № 1. – С. 71–75.

10. Клычева О.И. Морфофункциональные особенности состояния фетоплацентарного комплекса у женщин с синдромом задержки развития плода/ О.И. Клычева // Современный научный вестник. – 2016. – Т. 10, № 1. – С. 54–58.

11. Клычева О.И. Сравнительный анализ фармакологической эффективности ангиопротекторных препаратов в терапии синдрома задержки роста плода / О.И. Клычева, А.Б. Хурасева // Курский научно-практический вестник «Человек и его здоровье». – 2017. – № 3. – С. 43–48.

12. Коростіль М.О. Затримка росту плода при доношеній і недоношеній вагітності / М.О. Коростіль, О.О. Чорна // Акушерство. Гінекологія. Генетика. – 2016. – № 1. – С. 20–23.

13. Лахно И.В. Новая методология изучения эффектов диосмина в перинатальной медицине / И.В. Лахно, Е.А. Баранник, А.Э. Ткачев // Здоровье женщины. – 2011. – № 10. – С. 108–111.

14. Лікування і реабілітація вагітних з варикознoю хворобою та профілактика ускладнень нею обумовлених / В.О. Потапов, В.Г. Сюсюка, Г.О. Жернова, Н.Ф. Шапран, І.О. Нечухаєва // Здоровье женщины. – 2014. – № 10. – С. 71–75.

15. Манжула Л.В. Влияние лечения варикозной болезни во время беременности и после родов на акушерские и перинатальные исходы родоразрешения / Л.В. Манжула // Здоровье женщины. – 2013. – № 8. – С. 108–110.

16. Манухин И.Б. Оптимизация комплексного лечения беременных с гестозом и фетоплацентарной недостаточностью / И.Б. Манухин, Е.В. Маркова, Р.И. Стрюк // Здоровье женщины. – 2012. – № 6 (72). – С. 26–29.

17. Маркін Л.Б., Шатилович К.Л., Шахова О.В. Лікування плацентарної недостатності з використанням венотонічного та ангіопротекторного засобу Флебодіа / Л.Б. Маркін, К.Л. Шатилович, О.В. Шахова // Практична медицина. – 2004. – Т. X, № 3. – С. 8–11.

18. Методология профилактики больших акушерских синдромов / Ю.В. Тезиков, И.С. Липатов, Н.А. Фролова, О.А. Кутузова, А.В. Приходько // Здоровье женщины. – 2017. – № 10 (126). – С. 19–27.

19. Носенко Е.Н. Этиопатогенетические принципы профилактики больших акушерских синдромов / Е.Н. Носенко, Г.Дж.А. Карп, Д.Г. Коньков // Медичні аспекти здоров’я жінки. Спецвипуск. – 2017. – С. 28–36.

20. Обоснование необходимости применения венотонических препаратов у беременных с фетоплацентарной недостаточностью / О.В. Грищенко, И.В. Лахно, А.Т. Овчаренко, В.Л. Дудко // Вiсник Харкiвського нацiонального унiверситету. iм. В.Н. Каразiна, Сер.: Медицина. – 2005. – № 705. – Вип. 11. – С. 71–75.

21. Пат. № 110597 України, МПК А61К31/198 (2006.01). Комбінований лікарський засіб гепатопротекторної, кардіопротекторної, плацентопротективної, токолітичної і NO-міметичної дії / (І.А. Мазур, Л.І. Кучеренко, І.Ф. Бєленічев, О.В. Хромильова, В.Г. Сюсюка); (Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково виробниче об’єднання «ФАРМАТРОН»). – № а2015. 06388; Заяв. 10.09.2015, Бюл.№17; Опубл. 12.01.2016. Промислова власність. – 2015. – № 1.

22. Постернак Г.И. Изучение эффективности препарата Тиоцетам при лечении новорожденных с гипоксически-ишемическим повреждением головного мозга / Г.И. Постернак, М.Ю. Ткачева, Ю.В. Збаражский // Медицина неотложных состояний. – 2006. – № 4 (5). – С. 85–88.

23. Пошук нових патогенетичних підходів до лікування хронічної плацентарної недостатності / Г.І. Резніченко, Ю.М. Бесарабов, Ю.Г. Резніченко, Н.П. Павлюченко // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Фенікс, 2001. – С. 546–549.

24. Прооксидантно-антиоксидантный статус эритроцитов при астме у детей: особенности нарушений и влияние тиотриазолина / Г.Н. Войтенко, Н.Ю. Яковлева, Н.А. Горчакова, В.А. Туманов, Н.А. Юсько // Фітотерапія. Часопис. – 2011. – № 1. – С. 25–32.

25. Резніченко Г.І. Ефективність застосування тіотриазоліну та пірацетаму в терапії хронічної плацентарної недостатності / Г.І. Резніченко, Ю.М. Бессарабов // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2004. – № 1. – С. 110–116.

26. Резніченко Г.І. Пошук шляхів до патогенетично обгрунтованої терапії анемії вагітних / Г.І. Резніченко, Н.П. Павлюченко, Ю.Г. Резніченко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2001. – № 6. – С. 77–81.

27. Результати діяльності перинатальних центрів в Україні / А.В. Терещенко, Н.Г. Гойда, Р.О. Моісеєнко, О.О. Дудіна // Здоровье женщины. – 2014. – № 2. – С. 21–25.

28. Рогожина И.Е. Оценка эффективности применения Флебодиа 600 в комплексной терапии фетоплацентарной недостаточности / И.Е. Рогожина, Е.В. Проданова, И.В. Нейфельд // Материалы III регионального научного форума «Мать и дитя». – Саратов, 30 июня – 2 июля 2009. – С. 232.

29. Сімрок В.В. Тиоцетам в комплексной терапии плацентарной недостаточности / В.В. Сімрок, В.С. Черкасова // Вісн. Харк. нац. ун-ту. – 2006. – № 720. – С. 129–131.

30. Тиатриазолин в лечении и профилактике заболеваний сердечно-сосудистой системы / Н.А. Волошин, И.А. Мазур, И.Н. Волошина, М.И. Загородный, Л.И. Кучеренко. – Запорожье, 2015. – 359 с.

31. Тиотриазолин в комплексном лечении функциональных заболеваний сердечно-сосудистой системы у детей и подростков / Л.Н. Боярская, В.И. Мазур, И.В. Солодова и соавт. // Провизор. – 2003. – № 6. – С. 22–23.

32. Флебодиа 600 как компонент комплексной терапии больных хронической венозной недостаточностью нижних конечностей / В.В. Сабельников, М.И. Калинская, Н.В. Рутович и соавт. // Регионарное кровообращение и микроциркуляция. – 2009. – Т. 8, № 1 (29). – С. 68–69.

33. Фролова Н.А. Обоснование выбора ангиопротектора диосмина в качестве профилактического агента преэклампсии / Н.А. Фролова, Ю.В. Тезиков, И.С. Липатов // Известия Самарского научного центра РАН. – 2015. – Т. 17, № 2 (2). – С. 371–375.

34. Черный В.И. Перспективы применения нейропротекторов в терапии преэклампсии / В.И. Черный, А.Н. Колесников, В.В. Колесникова, А.В. Попков, Н.Е. Колесников // Новости медицины и фармации. – 2007. – № 10 (214). – С. 26–28.

35. Шевченко А.О. Зміни вмісту прогестерону, інсуліну та кортизолу під впливом лікування у вагітних із загрозою передчасних пологів в умовах хронічного стресу / А.О. Шевченко // Запорожский медицинский журнал. – 2018. – Т. 20, № 3 (108). – С. 334–338.

36. Шостак В.А. Фетоплацентарная недостаточность: возможности фармакотерапии / Шостак В.А. // Медицинские новости. – 2016. – № 10. – С. 40–43.

37. Щербина Н.А. Дифференцированный подход к терапии синдрома задержки роста плода / Н.А. Щербина, М.В. Макаренко, И.Ю. Кузьмина // Сб. научных трудов «Информационные технологии в медицине и фармакологии». – Ростов-на-Дону, 2014. – С. 16–19.

38. Щербина Н.А. Современные принципы терапии синдрома задержки роста плода / Н.А. Щербина, М.В. Макаренко, И.Ю. Кузьмина // Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету: [збірник]. – Одеса: Міжнародний гуманітарний університет, 2014. – Вип. 21. – Ч. II. – С. 214–217.

39. Янюта Г.С. Затримка росту плода: діагностика та перинатальні наслідки / Г.С. Янюта, Т.Р. Савка, О.В. Басистий // Здоровье женщины. – 2016. – № 99. – С. 99–102.

40. Яцишин Н.Г. Корекція окремих імунологічних показників та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних з непліддям ендокринного генезу в анамнезі / Н.Г. Яцишин // Галицький лікарський вісник. – 2006. – № 1. – С. 93–95.

41. Ahmad A. Fetal Growth Restriction: An Update on Recent Trends in Management / A. Ahmad, S. Noor // Pan Asian J Obs Gyn. – 2018. – N.1 (1). – P. 31–36.

42. Cognitive function after intrauterine growth restriction and very preterm birth / Morsing E., Asard M., Ley D., Stjernqvist K., Marsál K. // Pediatrics. – 2011. – N 127 (4): e874-82. https://doi.org/10.1542/peds.2010-1821; PMid:21382944

43. Guellec I. Neurologic outcomes at school age in very preterm infants born with severe or mild growth restriction / I. Guellec, A. Lapillonne, S. Renolleau // Pediatrics. – 2011. – 127 (4): e883-91. https://doi.org/10.1542/peds.2010-2442; PMid:21382951

44. Hofmeyr G.J. Piracetam for fetal distress in labour / G.J. Hofmeyr, R. Kulier // Cochrane Database Syst Rev. 2012 Jun 13 (6); CD001064. https://doi.org/10.1002/14651858.CD001064.pub2.

45. Sharma D. Intrauterine Growth Restriction: Antenatal and Postnatal Aspects / Sharma D., Shastri S., Sharma P. // Clin Med Insights Pediatr. – 2016. – N 14;10. – P. 67–83. https://doi.org/10.4137/CMPed.S40070; PMid:27441006 PMCid:PMC4946587

46. Small for gestational age – Somatic, neurological and cognitive development until adulthood / Kutschera J., Urlesberger B., Maurer U., Müller W. // Z Geburtshilfe Neonatal. – 2002. – N 206 (2). – P. 65–71. https://doi.org/10.1055/s-2002-30139; PMid:12015637