• Оцінювання ефективності програми медико-психологічної корекціїі санаторної реабілітації вагітних та її впливу на результати розродження
ua До змісту

Оцінювання ефективності програми медико-психологічної корекціїі санаторної реабілітації вагітних та її впливу на результати розродження

HEALTH OF WOMAN.2015.1(97):91–95; doi 10.15574/HW.2015.97.91 

Оцінювання ефективності програми медико-психологічної корекціїі санаторної реабілітації вагітних та її впливу на результати розродження 
 

Потапов В. О., Сюсюка В. Г., Губа Н. О., Котлова Ю. В. 
ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Запорізький державний медичний університет

Державний вищий навчальний заклад «Запорізький національний університет» 

Результати проведеного дослідження свідчать, що застосування розробленої та впровадженої програми медико-психологічної корекції серед 80 вагітних на етапі санаторної реабілітації сприяє достовірному зниженню показника ситуативної тривожності у 82,5% випадків. У групі із 57 вагітних, які відмовились від участі у програмі й отримували реабілітацію згідно зі стандартами санаторно-курортного лікування, зниження показника ситуативної тривожності мало місце лише у 52,6%. Реалізація програми медико-психологічної корекції психоемоційного стану та санаторної реабілітації вагітних впливаючи на рівень тривожності, сприяє зменшенню (p<0,05) акушерських та перинатальних ускладнень, а саме зниженню частоти передчасних пологів, слабкості пологової діяльності та дистресу плода. 
 

Ключові слова: вагітність, психоемоційний стан, санаторне оздоровлення, акушерські та перинатальні ускладнення. 

Література: 
1. Астахов В.М., Быцылева И.В., Пузь И.В. 2010. Методы психодиагностики индивидуально-психологических особенностей женщин в акушерско-гинекологической клинике. Под ред. В.М. Астахова. Донецк, Норд-Пресс: 199.

2. Станько Э.П., Лискович В.А., Наумов И.А., Гарбуз С.А. 2005. Беременность, роды и послеродовой период: физиология, психопатология, психотерапия и психопрофилактическая подготовка. Гродно, Гродненский государственный медицинский університет: 194.

3. Вдовиченко Ю.П., Жук С.И., Щуревская О.Д. 2014. Поддержка беременности и родов в условиях социальных стрессов. К, ЧП «Принт Лайн»: 64.

4. Владимиров А.А., Гутман Л.Б., Пономаренко Г.Н., Тофан Н.И. 2004. Лечебные физические факторы у беременных. СПб, ИИЦ Балтика: 221.

5. Стандарти (клінічні протоколи) санаторно-курортного лікування. За загальною редакцією М.В. Лободи, К.Д. Бабова, Т.А. Золотарьової, Л.Я. Гріняєвої. К, «КІМ». 2008:384.

6. Малкина-Пых И.Г. 2010. Психосоматика. (Новейший справочник психолога). М, Эксм: 1024.

7. Менделевич В.Д. 2008. Клиническая и медицинская психология: учебное пособие. М, МЕДпресс-информ: 432.

8. Нечаева М.А., Рыбалова Л.Ф., Штрахова А.В. 2005. Психологические факторы онтогенеза материнской сферы, внутренней картины беременности и перинатального развития. Челябинск, Изд-во ЮУрГУ: 59.

9 а. Потапов В.О., Сюсюка В.Г. 2014. Медико-психологічна корекція та санаторна реабілітація вагітних з психоемоційною дезадаптацією. К:4. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Укрмедпатентінформ МОЗ України, ЗДМУ; Вип. № 99-2014; Вип 13 з проблеми «Акушерство та гінекологія».

10. Райгородский Д.Я. 2002. Практическая психодиагностика. Методики и тесты: учеб. Пособие. – Самара: Издательский Дом Бахрах-М 672.

11. Райгородский Д.Я. 2013. Психология и психоанализ беременности. Хрестоматия. –Самара: Издательский Дом Бахрах-М 784.

12. Сергиенко Е.А., Виленская Г.А., Ковалева Ю.В. 2010. Контроль поведения как субъективная регуляция. М, Изд-во «Институт психологии РАН»: 352.

13. Татарчук Т.Ф. 2006. Стресс и репродуктивная функция женщины. Эндокринная гинекология 3:2–9.

14. Ходаківська О.М. 2011. Психологічний вплив стресу на вагітність жінки і на взаємини молодого подружжя. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Вип.13:586–596.

15. Щукина Е.Г., Макарова А.А., Чумакова Г.Н. 2008. Развитие диадных отношений в системе «мать–младенец» при тревожном переживании беременности. Мир психологии 1:77–88.

16. Huizink A.C., Mulder E.J.H., Buitelaar J.K. 2004. Prenatal stress and risk for psychopathology: specific effects or induction of general susceptibility? Psychological Bulletin. 130:115–142.

17. O’Connor T.G., Heron J., Golding J., Glover V. 2003. Maternal antenatal anxiety and behavioural/emotional problems in children: a test of a programming hypothesis. Journal of Child Psychology and Psychiatry 44:1025–1036. http://dx.doi.org/10.1111/1469-7610.00187; PMid:14531585

18. Rice F., Jones I., Thapar A. 2007. The impact of gestational stress and prenatal growth on emotional problems in offspring: a review. Acta Psychiatrica Scandinavica. 115:171–183. http://dx.doi.org/10.1111/j.1600-0447.2006.00895.x; PMid:17302617

19. Talge N.M., Neal C., Glover V. 2007. Fetal and neonatal experience on child and adolescent mental health. Journal of Child Psychology and Psychiatry 48:245–261. http://dx.doi.org/10.1111/j.1469-7610.2006.01714.x; PMid:17355398

20. Van Den Bergh B.R., Marcoen A. 2004. High antenatal maternal anxiety is related to ADHD symptoms, externalizing problems and anxiety in 8 and 9 year olds. Child Development 75:1085–1097. http://dx.doi.org/10.1111/j.1467-8624.2004.00727.x; PMid:15260866