• Обґрунтування використання пробіотика, який містить штами Lactobacillus reuteri DSM 17938 та ATCC PTA 5289, у дітей із хронічним генералізованим катаральним гінгівітом

Обґрунтування використання пробіотика, який містить штами Lactobacillus reuteri DSM 17938 та ATCC PTA 5289, у дітей із хронічним генералізованим катаральним гінгівітом

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2018.3(91):119-125; doi 10.15574/SP.2018.91.119

Трубка І. О., Савичук Н. О., Циганко І. Р.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета: дослідити вплив пробіотичного препарату, якій містить Lactobacillus Reuteri DSM 17938 і Lactobacillus Reuteri АТСС РТА 5289 на частоту виявлення пародонтопатогенів та біохімічні показники ротової рідини у дітей шкільного віку з хронічним генералізованим катаральним гінгівітом (ХГКГ).

Матеріали і методи. У дослідженні взяли участь 84 дитини віком 7–15 років з ХГКГ легкого та середнього ступеня важкості, які були розподілені на дві групи: І – 7–11 років, ІІ — 12–15 років. Залежно від застосування пробіотичного препарату, виділили дві підгрупи: контрольна лікувальна група (КЛГ) та основна лікувальна група (ОЛГ), у якій призначали пробіотичний препарат, що містить штами Lactobacillus Reuteri DSM 17938 та Lactobacillus Reuteri АТСС РТА 5289. Біохімічний аналіз ротової рідини включав показники вмісту Са, Р, кислої і лужної фосфатаз, МДА, каталази. Молекулярно-генетичне дослідження ґрунтувалося на виділенні геномної ДНК з ясенної рідини найбільш значущих пародонтопатогенних бактерій — Prevotella intermedia, Bacteroides forsythus, Treponema dendicola, Actinobacillus actinomycetem comitans, Porphyromonas gingivalis.

Результати. Встановлено значну частоту виявлення пародонтопатогенів у дітей ОЛГ, що обумовлює підвищену активність кислої та лужної фосфатаз, МДА та зниження каталази. Проведення двох курсів лікування з використанням пробіотичного препарату локальної дії BioGaia ProDentis в обох вікових групах істотно зменшило частоту виявлення пародонтопатогенів у дітей ОЛГ і, як наслідок, покращило біохімічні показники ротової рідини. Результати клінічних досліджень свідчать, що проведення 2 курсів лікування з використанням пробіотичного препарату локальної дії на основі Lactobacillus Reuteri DSM 17938 и Lactobacillus Reuteri АТСС РТА 5289 істотно зменшило частоту виявлення пародонтопатогенів у дітей ОЛГ, як наслідок, покращило біохімічні показники ротової рідини. Клінічно ми спостерігали зниження показників гігієнічних та пародонтальних індексів, усунення клінічних проявів хронічного катарального гінгівіту, а саме ознак запалення і кровоточивості ясен, та дало змогу досягти тривалої ремісії.

Висновки. Клінічно підтверджено необхідність включення пробіотичного препарату локальної дії BioGaia ProDentis до лікувально-профілактичних комплексів при ХКГВ у дітей шкільного віку.

Ключові слова: пробіотики, Lactobacillus reuteri, пародонтопатогени, діти, хронічний генералізований катаральний гінгівіт.

Література

1. Горячковский АМ. (2005). Клиническая биохимия в лабораторной диагностике. 3-е изд., испр. и доп. Одесса: Экология.

2. Доменюк ДА, Зеленский ВА, Карслиева АГ, Базиков ИА. (2014). Оценка микробиологического статуса у детей с аномалиями зубочелюстной системы по результатам бактериологических и молекулярно-генетических исследований. Медицинский вестник Северного Кавказа. 9; 4: 344—348.

3. Коробейникова ЭН. (1989). Модификация определения продуктов ПОЛ в рекции с ТБК. Лабораторное дело. 7: 8—10.

4. Макаренко МВ, Ковач ІВ. (2014). Роль мікроекології порожнини рота в етіопатогенезі запальних захворювань пародонту в осіб молодого віку. Современная стоматология. 3: 28-33.

5. Марченко ОА. (2015). Клініко-мікробіологічне обґрунтування диференційованих підходів до лікування хронічного генералізованого катарального гінгівіту у дітей шкільного віку. Київ.

6. Непорада КС, Берегова ТВ, Янковський ДС та ін. (2010). Застосування пробіотиків у комплексній терапії захворювань тканин пародонту. Методичні рекомендації. Київ: МОЗ України, Український центр науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи.

7. Поліщук ТВ. (2013). Клінічна ефективність комплексу пре- і пробітику у лікуванні хронічного генералізованого катарального гінгівіту у дітей. Актуальні проблеми сучасної медицини. 13; 2(42): 52—56.

8. Попович ЗБ, Кіндрат ГВ, Трушик ГО. (2010). Поширеність захворювань пародонту у дітей, які проживають на екологічно забруднених територіях. Вісник стоматології. 2: 32—33.

9. Савичук НО, Марченко ОА. (2015). Дисбиоз и воспаление в комплексной терапии хронического генерализованного катарального гингивита у детей школьного возраста. Cовременная стоматология. 3: 46—50.

10. Савичук НО. (2013). Інноваційні підходи до профілактики карієсу зубів у дітей і вагітних жінок. Современная стоматология. 5: 46—50.

11. Тимофєєва ОО. (2011). Визначення вагомості факторів ризику виникнення хронічного катарального гінгівіту у дітей. Профілактична та дитяча стоматологія. 2: 34—40.

12. Трубка ИА, Савичук НО. (2016). Обоснование использования пробиотика, содержащего Lactobacillus reuteri, при экспериментальном кариесе у крыс. Рецепт. 19; 3: 322—328.

13. Хоменко ЛО, Голубєва ІМ, Остапко ОІ. (2015). Терапевтична стоматологія дитячого віку. T. 2. Київ: Книга плюс.

14. Шинчуковська ЮО. (2013). Характеристика видового складу пародонтопатогенної мікрофлори в ротовій рідині при хронічному катаральному гінгівіті у підлітків. Вісник проблем біології і медицини. 1; 1: 261—264.

15. Anna Haukioja. (2010, Jul). Probiotics and Oral Health. Eur J Dent. 4(3): 348—355. PMid:20613927 PMCid:PMC2897872

16. Lin GH, Boynton JR. (2015). Periodontal considerations for the child and adolescent. A literature review. J Mich Dent Assoc. 97; 1: 36—40. PMid:26285502

17. Ma D, Forsythe P, Bienenstock J. (2004). Live Lactobacillus reuteri is essential for the inhibitory effect on tumor necrosis factor alpha-induced interleukin-8 expression. Infect Immunol. 72: 5308—14. https://doi.org/10.1128/IAI.72.9.5308-5314.2004; PMid:15322027 PMCid:PMC517478

18. Stamatova I, Kari K, Vladimirov S, Meurman JH. (2009). In vitro evaluation of yoghurt starter lactobacilli and Lactobacillus rhamnosus GG adhesion to saliva-coated surfaces. Oral Microbiol Immunol. 24; 3: 218—223. https://doi.org/10.1111/j.1399-302X.2008.00498.x; PMid:19416451

19. Twetman S, Derawi B, Keller M, Ekstrand K, Yucel-Lindberg T, Stecksen-Blicks C. (2009). Short-term effect of chewing gums containing probiotic Lactobacillus reuteri on the levels of inflammatory mediators in gingival crevicular fluid. Acta Odontol Scand. 67: 19—24. https://doi.org/10.1080/00016350802516170; PMid:18985460