SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.4(68):63-68; doi 10.15574/SP.2015.68.63 

Обґрунтування тактики антибактеріальної терапії у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бактеріального ґенезу 
 

Леженко Г. О., Пашкова О. Є. 
Запорізький державний медичний університет, Україна 
 

Мета: оцінка клінічної ефективності перорального цефалоспорину ІІІ генерації «Цефодокс» у дітей раннього віку, хворих на гострий обструктивний бронхіт. 
 

Пацієнти і методи. Проведено бактеріологічний моніторинг 217 дітей раннього віку м. Запоріжжя та Запорізької області, хворих на гострий обструктивний бронхіт. 
 

Результати. У 53% випадків збудниками гострого обструктивного бронхіту виступала бактеріальна мікрофлора, серед якої провідне місце займали Streptococcus pneumoniaе (43,5%) та Haemophilus проявляли до цефалоспоринів ІІІ покоління (100%). 
 

Висновки. Контамінація слизової оболонки дихальних шляхів патогенною та умовно-патогенною бактеріальною мікрофлорою виступає фоном для формування частих епізодів обструктивного бронхіту у дітей раннього віку та потребує проведення диференційованої етіотропної терапії. Висока клінічна ефективність, оптимальний спектр бактерицидної активності, сприятливий профіль безпеки, зручний режим дозування препарату «Цефодокс» дозволяють розглядати його в якості стартового емпіричного лікарського засобу для терапії гострого обструктивного бронхіту бактеріальної етіології у дітей раннього віку. 
 

Ключові слова: гострий обструктивний бронхіт, діти раннього віку, Streptococcus pneumoniaе, Haemophilus influenzae, цефподоксима проксетил. 

Література:

1. Зайцева ОВ, Малиновская ВВ, Орлова ТГ и др. 2000. Виферон в терапии детей с бронхиальной астмой. Медико-биологическая и экстремальная педиатрия. Материалы науч-практ конф ФУ «Медбиоэкстрем» при МЗ РФ: 133.

2. Гаймоленко ИН, Бугаенко ЕГ, Козьминых ЮА. 2004. Бронхообструктивный синдром у детей раннего возраста: причины, факторы риска, иммунологические нарушения, лечение. Бюл ВСНЦ СО РАМН. 1;2: 75—79.

3. Диференційоване застосування антибактеріальних препаратів в педіатрії (по матеріалах IX Всеукраїнської науково#практичної конференції «Актуальні питання педіатрії»). Нов медицины и фармации. 2007. 21—22: 230—231.

4. Зайцева ОВ. 2005. Бронхообструктивный синдром у детей. Педиатрия. 4: 104—105.

5. Извин АИ, Катаева ЛВ. 2009. Микробный пейзаж слизистой оболочки верхних дыхательных путей в норме и патологии. Вестн отоларингол. 2: 64—68.

6. Нові перспективи використання пероральних цефалоспоринов в педіатрії. По матеріалах V Конгресу педіатрів України, 15—17 жовтня, м. Київ. Здоров'я України. 2008. 24/1: 36—37.

7. Смирнова МО, Сорокина ЕВ. 2009. Бронхиты у детей: принципы современной терапии. Трудный пациент. 7;8: 16—25.

8. Сорока НД. 2008. Особенности иммунотерапии затяжних и рецидивирующих респираторных болезней у детей. Педиатрич фармакол. 5: 88—92.

9. Коровина НА и др. 2001. Часто и длительно болеющие дети: современные возможности иммунореабилитации. Рук-во для врачей. М: 5—15.

10. Blasi F. 2000, 20-23 Aug. Chlamydia pneumoniae in respiratory infections. Pros. 4^th Meet. Eur. Soc. Chlam. Res, Helsinki. Finland: 32—36. http://dx.doi.org/10.1097/00001432-200004000-00011

11. Cronca P, Kaila M. 2000. Wheezing in erly life and ashma in shool age predictors of symptom persistens. Abs. 10 Congress ERS: 486.

12. Fallon RM, Kuti JL, Doern GV. 2008. Pharmacodynamic target attainment of oral beta-lactams for the empiric treatment of acute otitismedia in children. Paediatr Drugs. 10(5): 329-354. http://dx.doi.org/10.2165/00148581-200810050-00006; PMid:18754699

13. Kovacevic S, Nikolic S. 2000. Risk factors associated with wheezing illness in young children. Abs. 10 Congress ERS: 486.

14. Routine internal quality control as recommended by EUCAST. Version 4.0, valid from 2014—09—05.