• Нові можливості використання мультиштамових синбіотиків у педіатричній практиці 
До змісту

Нові можливості використання мультиштамових синбіотиків у педіатричній практиці 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2016.1(73):33-39; doi10.15574/SP.2016.73.33 

Нові можливості використання мультиштамових синбіотиків у педіатричній практиці 

Бережний В. В., Козачук В. Г. 
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна 

У статті представлено сучасний погляд на мікробіоценоз кишечника, роль пробіотичих штамів у корекції дисбіозу з урахуванням результатів доказових клінічних досліджень. Показано доцільність застосування синбіотиків Ротабіотик та Ротабіотик бебі у профілактиці, корекції дисбіозу при різних патологічних станах та функціональних розладах шлунково-кишкового тракту у дітей 

Ключові слова: синбіотик, пробіотичні штами, діти, Ротабіотик. 

Література:

1. Андреева ИВ. 2011. Современные доказательные данные эффективности применения Lactobacillus Rhamnosus GG и Bifidobacterium Lactis ВB-12 в педиатрической практике. Вопр совр педиатрии. 10(1): 50—57.

2. Абатуров АЕ, Герасименко ОН, Высочина ИЛ и др. 2013. Бактерицидная активность пробиотических средств. Здоровье ребенка. 8(51): 95—97.

3. Бережний ВВ. 2013. Педіатрія. Національний підручник. За ред проф ВВ Бережного. Київ. ТІ: 1037.

4. Вороненко ЮВ, Шекера ОГ, Бережний ВВ. 2015. Актуальні питання педіатрії в практиці сімейного лікаря. Навчальний посібник для лікарів-інтернів і лікарів слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти. Київ, Видавець Заславський ОЮ: 342.

5. Долль М. 2007. Пробиотики и их значение для организма. Биологическая медицина. 13; 1: 11—15.

6. Захаров ИН, Дмитриева ЮА 2013. Штамм-специфические свойства Bifidobacterium animalis subsp. lactis Bb-12. Педиатрия. 2.

7. Івахненко ОС. 2013. Ефективність застосування пробіотичної терапії у дітей раннього віку з харчовою алергією. Здоровье ребенка. 6(49): 48—52.

8. Шадрин ОГ, Мисник ВП, Пономаева ИГ, Клименко ЛА. 2014. К вопросу формирования эубиоза кишечника при искуственном вскармлевании детей грудного возраста. Совр педиатрия. 1(57): 122—127.

9. Агафонова ЕА, Петренко ЛЛ, Леоненко НИ и др. 2010. Клиническое и иммунологическое значение пробиотической терапии у детей. Здоровье ребенка. 2(23): 61—64.

10. Корниенко ЕА. 2007. Современные принципы выбора пробиотиков. Детские инфекции. 3: 64—69.

11. Маев ИВ, Кучерявый ЮА, Андреев ДН. 2014. Актуальные возможности оптимизации антихеликобактерной терапии. Лечащий врач. 4: 73—79.

12. Николаева ТН, Зорина ВВ, Вотрин СВ. 2007. Анализ влияния пробиотических штаммов лактобактерий в поддержании иммунного гомеостаза макроорганизма. Клиническое питание. 1-2: 56.

13. Корниенко ЕА, Мазанкова ЛН, Беляева ИА и др. 2015. Применение пробиотиков в педиатрии: анализ лечебного и профилактического действия с позиций доказательной медицины. Лечащий врач. 9: 52—61.

14. Про затвердження протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення. Наказ МОЗ України 29.01.2013 № 59. http://www.moz.gov.ua.

15. Хорошилова НВ. 2013. Иммуномодулирующее и лечебное действие бифидо- и лактобактерий у детей с аллергическими заболеваниями и частыми респираторными инфекциями. Вопр совр педиатрии. 5: 86—89.

16. Швець ОВ. 2012. Застосування пробіотиків у гастроентерологічній практиці. Сімейна медицина. 6: 37—42.

17. Янковский ДС. 2005. Микробная екология человека: современные возможности ее поддержание и восстановления. Киев, Эксперт ЛТД: 361.

18. Shornikova AV, Casas IA, Mykkanen N et al. 1997. Bacteriotherapy with Lactobacillus reuteri in rotavirus gastroenteritis. Pediatr Infect Dis J. 16: 1103—1107.

19. Blyakher МS, Lopatina ТK, Zhukova VM. 2002. Vliyanie Probiotikov na Produktsiyu Interferonov i Limfokinov. Probioticheskie Mikroorganizmy — Sovremennoe Sostoyanie Voprosa i Perspektivy Ispol'zovaniya. The Effect of Probiotics on the Production of Interferons and Lymphokines. Probiotic Microorganisms: The Present State and Prospects of Use. Proceedings of the Conference. Materialy Konferentsii. Moscow: 29.

20. Gueimonde M, Laitinen K, Salminen S, Isolauri E. 2007. Breast-milk: a symbiotic providing bifidobacteria and bifidogenic substrates for infant gut development and maturation? Abstracts of 40th Annual meeting of the ESPGHAN. PN1—07: 73.

21. Aloisio I, Santini C, Biavati B et al. 2012. Characterization of Bifidobacterium spp. strains for the treatment of enteric disorders in newborns. Appl Microbiol Biotechnol. 96(6): 1561—76. http://dx.doi.org/10.1007/s00253-012-4138-5. Epub 2012 May 17.

22. Rossi F, Marzotto M, Cremonese S et al. 2013. Diversity of Streptococcus thermophilus in bacteriocin production; inhibitory spectrum and occurrence of thermophilin genes. Food Microbiol. 35(1): 27—33. http://dx.doi.org/10.1016/j.fm.2013.02.006

23. Whonwell PJ, Altringer L et. al. 2006. Efficacy of an encapsulated probiotic Bifidobacterium infantis 35624 in women with imitable dowel syndrome. Am J Gastroenterol. 101: 1581—1590.

24. Gronlund MM, Lehtonen OP, Eerola E, Kepo PJ. 1999. Fecal microflora in healthy infants born by different methods of delivery. Pediatr Gastroenterol Nutr. 28: 19—25.

25. Gill H, Prasad J. 2008. Probiotics, immunomodulation, and health benefits. Adv Exp Med Biol. 606: 423—547.

26. Novak FR, Almeida JAG, Vieira GO, Borba LM. 2001. Human colostrum: a natural source of probiotics? J Pediatr. 77(4): 265—270.

27. Abedi D, Feizizadeh S, Akbari V, Jafarian-Dehkordi A. 2013. In vitro antibacterial and anti-adherence effects of Lactobacillus delbrueckii subsp bulgaricus on Escherichia coli. Res Pharm Sci. 8(4): 260—8.

28. Shimazaki Y, Shirota T, Uchida K et al. 2008. Intake of dairy product and periodontal diseases: The hisayama study. J Periodontol. 79: 131—137.

29. Jonkers D, Stockbrugger R. 2007. Review article: Probiotics in gastrointestinal and liver diseases. Pharmacol Ther. 26; Suppl 2: 133—48.

30. Kligler B. 2008. Cohrss Aliment Pharmacol Theren A. Probiotics. Am Fam Physician. 78: 1073—1078.

31. Timmerman HM, Koning CJM, Mulder L et al. 2004. Monostrein, multistrein and multispecies probiotics. Int J Food Microbiol. 96: 219—233.

32. Ohland CL, Macnaughton WK. 2010. Probiotic bacteria and ontestinal erithelial barrier function. Am J Physiol Gastrointest Liver Physiol. 298; 6: G807—G819. doi: 10/1152/ajpgi-00243.2009.

33. Senok AC et al. 2005. Probiotics: facts and myths. Clin Micr And Inf. 11; 12: 958—966.

34. Dunne C, Murphy L, Flynn S et al. 1999. Probiotics: from myth to reality. Demonstration of functionality in animal models of disease and in human clinical trials. Antonie Van Leeuwenhoek. 76: 279—292.

35. Proceedings of the International Scientific Conference on Probiotics and Prebiotics YPC2010. Kosice, Slovakia. 2010: 15.

36. Mkrtchyan H, Gibbons S, Heidelberger S et al. 2010. Purification, characterisation and identification of acidocin LCHV, an antimicrobial peptide produced by Lactobacillus acidophilus n.v. Er 317/402 strain Narine. Int J Antimicrob Agents. 35(3): 255—60; http://dx.doi.org/10.1016/j.ijantimicag.2009.11.017..

37. Renye JAJr., Somkuti GA. 2013. BlpC-regulated bacteriocin production in Streptococcus thermophiles. Biotechnol Lett. 35(3): 407—12. http://dx.doi.org/10.1007/s10529-012-1095-0.

38. Rerksuppaphol S, Rerksuppaphol L. 2012. Randomized controlled trial of probiotics to reduce common cold in schoolchildren. Pediatr Int. 54(5): 682—687. http://dx.doi.org/10.1111/j.1442-200X.2012.03647.x; PMid:22507276

39. Rolfe RD. 2000. The role of probiotic cultures in the control of gastrointestinal health. J Nutr. 130; Suppl 2: 396—402.

40. Rusch K, Peters U. 2002. Der Darm — zentrale des immunsystems. Biol Med. 4: 176—180.

41. Salminen MK et al. 2006. Clin Inf Dis. 42: 35—44.

42. Sanders ME, Huisin't Veld J. 1999. Bringing a probiotic-containing functional food to the market: microbiological, product, regulatory and labeling issues. Antonie Van Leeuwenhoek. 76: 293—315.

43. Kianifar H, Ahanchian H, Grover Z et al. 2014. Synbiotic in the management of infantile colic: a randomised controlled trial. Paediаtrics Child Health. 50(10): 801—5; http://dx.doi.org/10.1111/jpc.12640. Epub 2014 Jun 24./

44. Szajewska H, Horvath A, Piwowarczyk A. 2010. Meta-analysis: the effects of Saccharomyces boulardii supplementation on Helicobacter pylori eradication rates and side effects during treatment. Aliment Pharmacol Ther. 32(9): 1069—1079. http://dx.doi.org/10.1111/j.1365-2036.2010.04457.x; PMid:21039671

45. Wang ZH, Gao QY, Fang JY. 2013. Meta-Analysis of the Efficacy and safety of Lactobacillus-containing and Bifidobacterium-containing probiotic compound preparation in Helicobacter pylori eradication therapy. J Clin Gastroenterol. 47(1): 25—32. http://dx.doi.org/10.1097/MCG.0b013e318266f6cf; PMid:23090045

46. Zou J, Dong J, Yu X. 2009. Meta-analysis: Lactobacillus containing quadruple therapy versus standard triple first-line therapy for Helicobacter pylori eradication. Helicobacter. 14(5): 97—107. http://dx.doi.org/10.1111/j.1523-5378.2009.00716.x; PMid:19751434

Зміст журналу Текст статті