PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2013.3(55):118–125

Нейроімунні механізми ґенеза частих повторних епізодів гострого бронхіту в дітей

Овчаренко Л. С., Шамрай І. В., Вертегел А. О.

ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», Україна

Резюме. Висвітлено сучасні уявлення про спільне функціонуванні нервової та імунної систем в нормі і при захворюваннях органів дихання. Наведено дані клінічних досліджень взаємного впливу неврологічних порушень на перебіг імунних реакцій, а імунологічних дисфункцій — на патологію нервової системи у дітей. Продемонстровані дані власних спостережень про особливий характер нейроіммунних порушень у дітей з частими повторними (рекурентними) епізодами гострих бронхітів залежно від наявності перинатальної патології центральної нервової системи. Показані особливості впливу нейропептидів (субстанції Р, вазоактивного інтестинального пептиду) на стан імунної системи дітей залежно від гостроти запального процесу та запропоновано методи ефективної корекції виявлених порушень.

Ключові слова: діти, бронхіт, нервова система, імунітет, субстанція Р, вазоактивний інтестинального пептид.

Література:

1. Антипкин ЮГ, Лапшин ВФ, Уманец ТР. 2008. Рецидивирующий бронхит у детей: дискуссионные вопросы. Здоровье Украины. 18: 19-21.

2. Антипкін ЮГ, Марушко ЮВ, Крамарев СО та ін. 2011. Фармакотерапія захворювань органів дихання у дітей. Приватна друкарня ФО-П Петришин Г.М.: 496.

3. Наказ МОЗ України № 18 від 13.01.05 «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «дитяча пульмонологія».

4. Wei Shan Sio S, Puthia MK, Moochhala JLS, Bhatia M. 2008. The Neuropeptide Substance P Is a Critical Mediator of Burn-Induced Acute Lung Injury. Journal of Immunology. 180: 8333-8341.

5. Шиляев РР, Смирнова ТЛ, Чемоданов ВВ, Копилова ЕБ. 1999. Синдром вегетативно-висцеральных дисфункций у младенцев и его влияние на течение острого обструктивного бронхита. Российский педиатр журнал. 1: 11-16.

6. Копилова ЕБ, Смирнова ТЛ, Петрова ОА и др. 2004. Обструктивный бронхит у детей раннего возраста с перинатальным поражением ЦНС. Российский педиатрический журнал. 3: 46-47.

7. Bush A. 2006. Coughs and wheezes spread diseases: but what about the environment? Thorax. 61: 367-369. http://dx.doi.org/10.1136/thx.2005.048389 ; PMid:16648348 ; PMCid:PMC2111180

8. Chang AB, Glomb WB. 2006. Guidelines for Evaluating Chronic Cough in Pediatrics. ACCP Evidence-Based Clinical Practice Guidelines. Chest. 129: 260S-283S. http://dx.doi.org/10.1378/chest.129.1_suppl.260S ; PMid:16428719

9. Юлиш ЕИ, Сорока ЮА, Чернышева ОЕ и др. 2010. Особенности бронхообструктивного синдрома при внебольничной пневмонии у детей раннего возраста. Здоровье ребенка. 5(26): 11-15.

10. Зайцева ОВ. 2005. Бронхообструктивный синдром у детей. Педиатрия. 4: 94-104.

11. Чебуркин АВ, Чебуркин АА. 2008. Конституциональная (врожденная) гиперреактивность бронхов – фактор предрасположенности к бронхообструктивным заболеваниям у детей. Педиатрия. 4: 116-119.

12. Чергінець ВІ. 1999. Біоелектрична активність головного мозку у дітей з бронхіальною астмою та рецидивним бронхітом. Буков мед вісн. 4: 127-133.

13. Охапкіна ОВ. 2001. Особливості вегетативної регуляції у дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт. Автореф дис. канд. мед. наук. 14.01.10. Харк мед акад післядиплом освіти. Х: 20.

14. Курець ОО. 2005. Стан вегетативного гомеостазу та система лікувально-реабілітаційних заходів у дітей із затяжними бронхо-легеневими захворюваннями. Автореф. дис. канд. мед. наук. 14.01.10. Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. К: 23.

15. Чергінець ВІ, Марченко ЕЄ. 2007. Вплив функціонального стану нервової системи на трансформацію рецидивного бронхіту у бронхіальну астму серед дітей. Запорож мед журн. 4: 79-81.

16. Попов СВ. 2002. Клиническая характеристика новорожденных с гипоксически-ишемическим поражением центральной нервной системы. Вісн Сум держ ун-ту Сер. Медицина. 8: 152-161.

17. Феклин ВА, Кожемяка АИ, Сиренко ТВ и др. 2007. Диагностика и лечение заболеваний органов дыхания у новорожденных с перинатальным поражением ЦНС при использовании современных медицинских технологий. Врачеб практика. 1: 16-20.

18. Феклин ВА, Кожемяка АИ, Сиренко ТВ и др. 2006. Современные подходы к диагностике и лечению заболеваний органов дыхания у новорожденных с перинатальным гипоксически-ишемическим поражением центральной нервной системы. Совр педиатрия. 3: 181-183.

19. Новоселова МВ. 1999. Прогностические критерии риска развития гнойно-воспалительных заболеваний у новорожденных с перинатальным поражением центральной нервной системы. Дисс. канд. мед. наук. Благовещенск: 97.

20. Арутюнян КА. 2004 Прогнозирование развития, течения и исходов обструктивного бронхита у детей раннего возраста на фоне перинатальной энцефалопатии. Дисс. канд. мед. наук. 14.00.09. ГОУВПО «Владивостокский государственный медицинский университет». Владивосток: 142.

21. Khan MM. 2008. Immunopharmacology. Springer Science+Business Media, LLC: 33-83.

22. Hattori D, Demir E, Kim HW et al. 2007. Dscam diversity is essential for neuronal wiring and self-recognition. Nature. 449: 223–227. http://dx.doi.org/10.1038/nature06099 ; PMid:17851526 ; PMCid:PMC2691715

23. Резниченко ЮГ, Билаш ВИ, Бессикало ВИ и др. 2008. Нарушения иммунного статуса у детей с перинатальными поражениями нервной системы и поиск путей их коррекции. Современная педиатрия. 2(19): 12-16.

24. Громада НЕ, Ковтун ОП. 2007. Иммунные нарушения и биоэнергетическая недостаточность у детей с перинатальными гипоксическими поражениями центральной нервной системы и их коррекция. Российский вестник перинатологии и педиатрии. 1: 18-23.

25. Яловчук АВ. 2004. Значення активності гліколізу в зрушеннях показників імунної системи у немовлят від матерів з ускладненим перебігом вагітності. Буков мед вісн. 4: 80-82.

26. Кривущев БІ. 2003. Клініко-імунологічні порушення у часто хворіючих дітей з пре- і перинатальним ураженням центральної нервової системи і методи їх корекції. Автореф. дис. канд. мед. наук. 14.01.10. Харк мед акад післядиплом освіти. Х: 20.

27. Уралова ЛТ, Гончар АА. 2005. Роль иммуногенеза и терапевтическая коррекция девиантного поведения у детей и подростков с церебральной резидуально-органической недостаточностью. Психіч здоров'я. 2: 18-20.

28. Пилип'юк АМ. 1999. Клініко-метаболічні особливості адаптації доношених новонароджених дітей з пневмонією і гіпоксично-ішемічною енцефалопатією. Автореф. дис. канд. мед. наук. 14.01.10. Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології АМН України. К: 20.

29. Blalock EJ. 1989. A molecular basis for bidimensional communication between the immune and neuroendocrine systems. Physiol Rev. 69: 1-32.

30. Delgado M, Pozo D, Ganea D. 2004. The Significance of Vasoactive Intestinal Peptide in Immunomodulation. Pharmacol Rev. 56: 249-290. http://dx.doi.org/10.1124/pr.56.2.7 ; PMid:15169929

31. Blum A, Setiawan T, Hang L et al. 2008. Interleukin-12 (IL-12) and IL-23 Induction of Substance P Synthesis in Murine T Cells and Macrophages Is Subject to IL-10 and Transforming Growth Factor β Regulation. Infection and Immunity. 76;8: 3651-3656. http://dx.doi.org/10.1128/IAI.00358-08 ; PMid:18505813 ; PMCid:PMC2493212

32. Chavolla-Calderon M., Bayer M. K., Fontan J. J. 2003. Bone marrow transplantation reveals an essential synergy between neuronal and hemopoietic cell neurokinin production in pulmonary inflammation. J Clin Invest. 111: 973-980. http://dx.doi.org/10.1172/JCI17458 ; http://dx.doi.org/10.1172/JCI200317458 ; PMid:12671046 ; PMCid:PMC152591

33. Rizzo CA, Valentine AF, Egan RW et al. 1999. NK(2)-receptor mediated contraction in monkey, guinea-pig and human airway smooth muscle. Neuropeptides. 33: 27-34.

34. Лев НС. 2000. Нейропептиды и другие нейрогуморальные регуляторы в патогенезе бронхиальной астмы у детей. Росс вестник перинатологии и педиатрии. 2: 19–23.

35. Simeonidis SI, Castagliuolo A, Pan JL et al. 2003. Regulation of the NK-1 receptor gene expression in human macrophage cells via an NF-B site on its promoter. Proc Natl Acad Sci USA. 100: 2957-2962. http://dx.doi.org/10.1073/pnas.0530112100; PMid:12594338 ; PMCid:PMC151448

36. Lai JP, Douglas SD, Ho WZ. 1998. Human lymphocytes express substance P and its receptor. J Neuroimmunol. 86: 80-86.

37. Lambrecht BN, Germonpre PR, Everaert EG et al. 1999. Endogenously produced substance P contributes to lymphocyte proliferation induced by dendritic cells and direct TCR ligation. Eur J Immunol. 29: 3815-3825.

38. Weinstock JV, Blum A, Walder J, Walder R. 1988. Eosinophils from granulomas in murine schistosomiasis mansoni produce substance P. J Immunol. 141: 961-966.

39. Ryu SY, Jeong KS, Yoon WK et al. 2000. Somatostatin and substance P induced in vivo by lipopolysaccharide and in peritoneal macrophages stimulated with lipopolysaccharide or interferon-gamma have differential effects on murine cytokine production. Neuroimmunomodulation. 8: 25-30.

40. Bhatia M, Slavin J, Cao Y et al. 2003. Preprotachykinin-A gene deletion protects mice against acute pancreatitis and associated lung injury. Am J Physiol Gastrointst Liver Physiol. 284: G830-G836. http://dx.doi.org/10.1152/ajpgi.00140.2002 ; PMid:12684214

41. Chernova I, Lai JP, Li H et al. 2009. Substance P (SP) enhances CCL5-induced chemotaxis and intracellular signaling in human monocytes, which express the truncated neurokinin-1 receptor (NK1R). Journal of Leukocyte Biology. 85: 154-164. http://dx.doi.org/10.1189/jlb.0408260 ; PMid:18835883 ; PMCid:PMC2626768

42. Blum AM, Metwali A, Cook G et al. 1993. Substance P modulates antigen-induced, IFN-production in murine schistosomiasis mansoni. J Immunol. 151: 225-233.

43. Arsenescu R, Blum AM, Metwali A et al. 2005. IL-12 induction of mRNA encoding substance P in murine macrophages from the spleen and sites of inflammation. J Immunol. 174: 3906-3911. http://dx.doi.org/10.4049/jimmunol.174.7.3906 ; PMid:15778345

44. Serra MC, Calzetti F, Ceska M, Cassatella MA. 1994. Effect of substance P on superoxide anion and IL-8 production by human PMNL. Immunology. 82: 63–69.

45. Said SI. 1989. Vasoactive intestinal polypeptide and asthma editorial. N Engl J Med. 320(19): 1271-1273.

46. McDougall JJ, Karimian SM, Ferrell WR. 1994. Alteration of substance P mediated vasodilation and sympathetic vasoconstriction in the rat knee joint by adjuvant induced inflammation. Neurosci Lett. 174: 127-129.

47. Гнилорыбов А. М. Нейропептиды и нейрогенные механизмы артритов. http://www.rheumatology.org.ua/?area_id=1.

48. Toyoda M, Morohashi M. 2001. Pathogenesis of acne. Med Electron Microsc. 34: 29: 40.

49. Mantyh CR, Maggio JE, Mantyh PW et al. 1996. Increased substance P receptor expression by blood vessels and lymphoid aggregates in Clostridium difficile-induced pseudomembranous colitis. Dig Dis Sci. 41: 6-14.

50. Germanpre PR, Bullock GR, Lambrecht BN et al. 1999. Presence of substance P and neurokinin 1 receptors in human sputum macrophages and U-937 cells. Eur Respir J. 14: 776.

51. Lotz M, Vaughan JH, Crason DA. 1988. Effect of neuropeptides on production of inflammatory cytokines by human monocytes. Science. 241: 1218-1220.

52. Bozic CR, Lu B, Hцpken UE et al. 1996. Neurogenic Amplification of Immune Complex. Inflammation Science. 273; 5282: 1722-1725.

53. Kuo H-P, Hwang K-H, Lin H-C et al. 1998. Lipopolysaccharide enhances neurogenic plasma exudation in guinea-pig airways. Br J Pharmacol. 125: 711-716.

54. Nakagawa N, Sano H, Iwamoto I. 1995. Substance P induces the expression of intercellular adhesion molecule-1 on vascular endothelial cells and enhances neutrophil transendothelial migration. Peptides. 16: 721-725.

55. Baluk P, Bertrand C, Geppetti P et al. 1995. NK1 receptors mediate leukocyte adhesion in neurogenic inflammation in rat trachea. Am J Physiol. 268: L263-L269.

56. Chen WC, Hayakawa S, Shimizu K et al. 2004. Catechins prevents substance P-induced hyperactive bladder in rats via the downregulation of ICAM and ROS. Neurosci Lett. 367: 213–217. http://dx.doi.org/10.1016/j.neulet.2004.06.005 ; PMid:15331156

57. Hegde A, Zhang H, Moochhala SM, Bhatia M. 2007. Neurokinin-1 receptor antagonist treatment protects mice against lung injury in polymicrobial sepsis. Journal of Leukocyte Biology. 82: 678-685. http://dx.doi.org/10.1189/jlb.0407217 ; PMid:17565047

58. Kobayaski RH, Kettlehut B. 1996. Viral infection potentiates the increase in airway blood flow produced by substance P. Pediatrics. 98;2: 336-337.

59. Dirmeier M, Capellino S, Schubert T et al. 2008. Lower density of synovial nerve fibres positive for calcitonin gene-related peptide relative to substance P in rheumatoid arthritis but not in osteoarthritis. Rheumatology. 47(1): 36-40.

60. Sio SWS, Puthia MK, Moochhala JLT, Bhatia M. 2008. The Neuropeptide Substance P Is a Critical Mediator of Burn-Induced Acute Lung Injury. Journal of Immunology. 180: 8333-8341. http://dx.doi.org/10.4049/jimmunol.180.12.8333 ; PMid:18523300

61. Lorton D, Bellinger DL, Felten SY, Felten DL. 1991. Substance P innervation of spleen in rats: nerve fibers associate with lymphocytes and macrophages in specific compartments of the spleen. Brain Behav Immun. 5: 2-9.

62. Fox AJ, Lalloo UG, Belvisi MG et al. 1996. Bradykinin-evoked sensitization of airway sensory nerves: a mechanism for ACE-inhibitor cough. Nat Med. 2: 814-817.

63. Black PH. 2002. Stress and the inflammatory response: a review of neurogenic inflammation. Brain Behav. Immun. 16: 622-653.

64. Walsh DT, Weg VB, Williams TJ, Nourshargh S. 1995. Substance P-induced inflammatory responses in guinea-pig skin: the effect of specific NK1 receptor antagonists and the role of endogenous mediators. Br J Pharmacol. 114: 1343-1350.

65. Marriott I, Bost KL. 2000. IL-4 and IFN-γ Up-Regulate Substance P Receptor Expression in Murine Peritoneal Macrophages. The Journal of Immunology. 165: 182-191.

66. Van der Velden VH, Hulsmann AR. 1999. Autonomic innervation human airways: structure, function, and pathophysiology in asthma. Neuroimmunomodulation 6: 145-159.

67. Liaudet L, Soriano FG, Szabo C. 2000. Biology of nitric oxide signaling. Crit Care Med. 28 (Suppl): 37-52.

68. Марков ХМ. 1996. Окись азота и окись углерода – новый класс сигнальных молекул. Успехи физиол наук. 27;4: 30-43.

69. Dillon WC, Hampl V, Shultz PJ et al. 1996. Origins breath nitric охide in humans. Chest. 1: 930-938.

70. Проскуряков СЯ, Бикетов СИ, Иванников АИ, Скворцов ВГ. 2000. Оксид азота в механизмах патогенеза внутриклеточных инфекций. Иммунология. 4: 9-19.

71. Lundberg JO, Weitzberg E, Lundberg JM, Alving K. 1996. Nitric охide in ехhaled air. Eur Resp J. 1: 2671-2680.

72. Марков ХМ. 2005. Эндогенные ингибиторы оксида азота и их значение в патологии. Росс педиатрический журн. 6: 31-35.

73. Завалишин ИА. 1997. Бетаферон – новая эра в лечении рассеянного склероза. Результаты клинических испытаний в северной Америке и первый опыт использования в России. М, Аир-Арт: 31.

74. Nitsch DD, Ghilardi N, Muhl H et al. 1997. Apoptosis and expression of inducible nitric oxide synthase are mutually exclusive in renal mesangial cells. Am J Pathol. 150: 889-900.

75. Зайниддинова РС, Степанов АА. 2005. Роль нитроксидергической системы у патогенезе поражения головного мозга. Росс педиатрический журн. 5: 21-26.

76. Hamad AM, Wisniewski A, Range SP et al. 1997. An ехperimental study on effect nitric охide synthase in bronchial asthma. Chung Hua Nei Ko Tsa Chih. 14(3): 680-684.

77. Hamad AM, Wisniewski A, Range SP et al. 1999. The effect of the nitric охide synthase inhibitor, L-NMMA, on sodium metabisulphite-induced bronchoconstriction and refractoriness in asthma. Eur Respir J. 14(3): 702-705.

78. Hirasawa N, Shiraishi M, Tokuhara et al. 1997. Pharmacological analysis inflammatory ехudate-induced histamine production in bone marrow сеlls. Immunopharmacol. 36: 87-94.

79. Shaul PW, North AJ, Brannon TS. 1995. Prolonged in vivo hypoxia enhaces nitric охide synthase type II and type III gene ехpression adult rat lung. Am J Res Cell Mol Biol. 13: 167-174.

80. De Sanctis GT, MacLean JA, Hamada K et al. 1999. Contribution nitric охide synthases 1, 2, and 3 to airway hyperresponsiveness and inflammation in а murine model asthma. J Exp Med. 116: 1621-1630.

81. Дранник ГМ, Свідро ОВ. 2006. TORCH-инфекции: герпес. Клиническая иммунология. Аллергология. Инфектология. 1: 68-72.

82. Calabrese V, Bates TE, Stella AM. 2000. NO-synthase and NO-dependent signal pathways in brain aging and neurodegenerative disorders: role охidant/antioxidant balance. Neurochem Res. 25: 1315-1341.

83. Проскуряков СЯ, Бикетов СИ, Иванников АИ, Скворцов ВГ. 2000. Оксид азота в механизмах патогенеза внутриклеточных инфекций. Иммунология. 4: 9-19.

84. Hamad AM, Wisniewski A, Range SP et al. 1997. An ехperimental study on effect nitric охide synthase in bronchial asthma. Chung Hua Nei Ko Tsa Chih. 14(3): 680-684.

85. Grunberg K, Sterk PJ. 1999. Rhinovirus infections: induction and modulation airways inflammation in asthma. Clin Exp Allergy. 29: 65-73.

86. Sanders SP. 1999. Asthma, viruses, and nitric охide. Proc Soc Exp Biol Med. 53: 123-132.

87. Kanazawa H, Shoji S, Yoshikawa T et al. 1998. Increased production endogenous nitric охide in patients with bronchial asthma and chronic obstructive pulmonary disease. Clin Exp Allergy. 28(10): 1244-1250.

88. Jatakanon А, Uasuf C, Maziak W et al. 1999. Neutrophilic inflammation in severe реrsistent asthma. Am J Respir Crit Care Med. 116(5 Pt 1): 1532-1539.

89. Зайниддинова РС, Степанов АА. 2005. Роль нитроксидергической системы у патогенезе поражения головного мозга. Росс педиатрический журн. 5: 21-26.

90. Шевчук С. 2005. Рівень прозапальних цитокінів, метаболітів оксида азота у больных системной красной волчанкой с анемией. Лекарства Украины. 12: 90-92.

91. Марков ХМ. 2005. Эндогенные ингибиторы оксида азота и их значение в патологии. Рос педиатрический журн. 6: 31-35.

92. Freeman B. 1994. Free radical chemistry nitric охide: Looking at dark side. Chest. 105: 79-84.

93. Montuschi P, Corradi M, Ciabattoni G et al. 1999. Increased 8-isoprostane, а marker охidative stress, in ехhaled condensate asthma patients. Am J Respir Crit Care Med. 160(1): 216-220.

94. De Mir Messa I, Moreno Galdу A, Cobos Barroso N et al. 2009. Exhaled nitric oxide in children under 4 years of age with recurrent bronchitis. Arch Bronconeumol. 45(9): 442-448. http://dx.doi.org/10.1016/j.arbres.2009.04.004 ; http://dx.doi.org/10.1016/S1579-2129(09)73486-X

95. Мощич ПС, Суліма ОГ. 2004. Неонатологія. Навч посібник. К, Вища школа: 407.

96. Волосовец ап, Кривопустов сп, Логинова иа, Шакотько ма. 2008. Последствия перинатальных поражений центральной нервной системы: дискуссионные вопросы. Здоровье ребенка. 4(13): 41-46.

97. Шабалов НП. 2006. Неонатология. Учебное пособие. В 2 т. 4-е изд., испр. и доп. 1. М, МЕДпресс-информ: 608.

98. Белопасов ВВ, Нураденова ГР. 1999 Цитокиновый статус у детей с гипоксически-ишемической энцефалопатией. Материалы Росссийского Конгресса Новые технологии в неврологии и нейрохирургии на рубеже тысячелетий. г. Ступино 7-9 декабря 1999 г.: 12-13.

99. Губский ЮИ, Беленичев ИФ, Павлов СВ и др. 2005. Токсикологические последствия окислительной модификации белков при различных патологических состояниях (обзор литературы). Совр пробл токсикол. 3: 20-26.

100. Досенко ВЄ. Загорій ВЮ, Мойбенко ОО. 2002. Патофізіологічні аспекти генетичного поліморфізму ендотеліальної NO-синтази. Фізіол журнал. 48;6: 86-101.

101. Беленичев ИФ, Колесник ЮМ, Павлов СВ и др. 2008. Митохондриальная дисфункция при церебральной патологии. Нейропротекция Цереброкурином. Международный неврологический журнал. 4(20): 23-29.

102. Carmody RJ, Cotter TG. 2001. Signalling apoptosis a radical approach. Redox Rep. 6: 77-90.

103. Szkudliński M, Lewiński A, Sewerynek E, Wajs E. 1991. Factors stimulating and/or inhibiting growth processes of the adrenal cortex. I. The role of the anterior pituitary and hypothalamic hormones, insulin, sex steroids and certain neuropeptides. Postepy Hig Med Dosw. 45(5): 335-347.

104. Whitworth EJ, Kosti O, Renshaw D, Hinson JP. 2003. Adrenal neuropeptides: regulation and interaction with ACTH and other adrenal regulators. Microsc Res Tech. 61(3): 259-267. http://dx.doi.org/10.1002/jemt.10335 ; PMid:12768541

105. Prandota J. 2004. Possible pathomechanisms of sudden infant death syndrome: key role of chronic hypoxia, infection/inflammation states, cytokine irregularities, and metabolic trauma in genetically predisposed infants. Am J Ther. 11(6): 517-546. http://dx.doi.org/10.1097/01.mjt.0000140648.30948.bd ; PMid:15543094

106. Leboulenger F, Benyamina M, Delarue C et al. 1988. Neuronal and paracrine regulation of adrenal steroidogenesis: interactions between acetylcholine, serotonin and vasoactive intestinal peptide (VIP) on corticosteroid production by frog interrenal tissue. Brain Res. 453(1-2): 103-109.

107. Coveсas R, DeLeуn M, Chadi G et al. 1994. Adrenalectomy increases the number of substance P and somatostatin immunoreactive nerve cells in the rat lumbar dorsal root ganglia. Brain Res. 640(1-2): 352-356.

108. Lang K, Drell TL, Niggemann B et al. 2003. Neurotransmitters regulate the migration and cytotoxicity in natural killer cells. Immunol Lett. 90(2-3): 165-172. http://dx.doi.org/10.1016/j.imlet.2003.09.004 ; PMid:14687720

109. Baroffio M, Barisione G, Crimi E, Brusasco V. 2009. Noninflammatory Mechanisms of Airway Hyper-responsiveness in Bronchial Asthma: An Overview. Ther Adv Resp Dis. 3(4): 163-174.

110. Bost KL. 1995. Inducible preprotachykinin mRNA expression in mucosal lymphoid organs following oral immunization with Salmonella. J Neuroimmunol. 62: 5-9.

111. Goode T, O’Connell J, Sternini C et al. 1998. Substance P (neurokinin-1) receptor is a marker of human mucosal but not peripheral mononuclear cells: molecular quantitation and localization. J Immunol. 161: 22-32.

112. Israili ZH, Hall WD. 1992. Cough and angioneurotic edema associated with angiotensin-converting enzyme inhibitor therapy: a review of the literature and pathophysiology. Ann Intern Med. 117: 234-242.

113. Hope-Gill BD, Hilldrup S, Davies C. et al. 2003. A study of the cough reflex in idiopathic pulmonary fibrosis. Am J Respir Crit Care Med. 168(8): 995-1002. http://dx.doi.org/10.1164/rccm.200304-597OC ; PMid:12917229

114. Wang L, Wang K, Zhang L et al. 2010. Study on effect of sensory neuropeptide in steroid-induced avascular necrosis of femoral head. Zhongguo Xiu Fu Chong Jian Wai Ke Za Zhi. 24(9): 1078-1081. PMid:20939478

115. Pinto-Ribeiro F, Moreira V, Pкgo JM et al. 2009. Antinociception induced by chronic glucocorticoid treatment is correlated to local modulation of spinal neurotransmitter content. Mol Pain. 5: 41. http://dx.doi.org/10.1186/1744-8069-5-41 ; PMid:19630968 ; PMCid:PMC2727498

116. Mensah-Nyagan AG, Meyer L, Schaeffer V et al. 2009. Evidence for a key role of steroids in the modulation of pain. Psychoneuroendocrinology. 34; Suppl 1: S169- S177. http://dx.doi.org/10.1016/j.psyneuen.2009.06.004 ; PMid:19577851

117. Bik W, Wolinska-Witort E, Chmielowska M et al. 2004. Vasoactive intestinal peptide can modulate immune and endocrine responses during lipopolysaccharide-induced acute inflammation. Neuroimmunomodulation. 11(6): 358-364. http://dx.doi.org/10.1159/000080145 
PMid:15467350

118. Vink R, Nimmo AJ, Cernak I. 2001. An overview of new and novel pharmacotherapies for use in traumatic brain injury. Clin Exp Pharmacol Physiol. 28(11): 919-921. http://dx.doi.org/10.1046/j.1440-1681.2001.03548.x ; PMid:11703396

119. Овчаренко ЛС, Шамрай ІВ. 2010. Вплив амброксолу на вміст деяких нейропептидів у сироватці крові дітей, хворих на рекурентні форми бронхітів. Современная педиатрия. 4: 224.

в. Современная педиатрия. 4: 224.