• Неалкогольна жирова хвороба печінки — компонент метаболічного синдрому у дитячому та підлітковому віці. 
До змісту

Неалкогольна жирова хвороба печінки — компонент метаболічного синдрому у дитячому та підлітковому віці. 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2014.2(58):107-110; doi 10.15574/SP.2014.58.107 
 

Неалкогольна жирова хвороба печінки — компонент метаболічного синдрому у дитячому та підлітковому віці. 

Пархоменко Л. К., Страшок Л. А., Бузницька О. В., Ісакова М. Ю., Завеля Є. М., Єщенко А. В.

Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна 

Мета: виявити ранні маркери розвитку метаболічного синдрому у дитячому та підлітковому віці. 
 

Пацієнти і методи. Під спостереженням перебувало 304 хворих на ожиріння віком 7–18 років. Хворим проводилася антропометрія з визначенням індексу маси тіла, дослідження ліпідного спектра крові, ультразвукове дослідження, визначення індексу НОМА. Методом імуноферментного аналізу визначали у сироватці крові біохімічні маркери інтенсивності фиброгенезу печінки — фибронектин і колаген ІV типу. 
 

Результати. У 1/3 дітей та підлітків з ожирінням діагностована хронічна патологія гепатобіліарної системи. У половини пацієнтів виявлялися функціональні порушення біліарного тракту, ознаки хронічного холециститу — у 11% пацієнтів. При ультразвуковому дослідженні печінки було встановлено збільшення розмірів печінки та зниження ехогенності її паренхіми у 1/4 хворих з ожирінням, достовірно частіше у підлітків з інсулінорезистентністю. У всіх хворих були виявлені ознаки помірної атерогенной дисліпідемії, більш виразні за наявності інсулінорезистентності. Дослідження показників екстрацелюлярного матриксу печінки і фиброгенезу виявило достовірне підвищення рівнів колагену ІV типу та фібронектину у підлітків з ожирінням, більш виразне у хворих з інсулінорезистентністю. 
 

Висновки. Формування неалкогольної жирової хвороби печінки при ожирінні у дитячому та підлітковому віці підтверджується при УЗД печінки і підвищенням маркерів фіброгенезу у сироватці крові. У всіх хворих з ожирінням визначаються атерогенні зміни в ліпідограмі, більш виразні на тлі інсулінорезистентності. Ожиріння і діагностика неалкогольної жирової хвороби печінки можуть бути ранніми ознаками формування метаболічного синдрому у дитячому та підлітковому віці. 
 

Ключові слова: неалкогольна жирова хвороба печінки, метаболічний синдром, ожиріння, діти, підлітки. 
 

Література:

1. Бабак ОЯ, Кравченко НА. 2012. Сывороточные биомаркеры и фибротесты в диагностике фиброза печени: недостатки и перспективы. Сучасна гастроентерол. 3(65): 71—80.

2. Болотова НВ, Лазебникова СВ, Аверьянов АП. 2007. Особенности формирования метаболического синдрома у детей и подростков. Педиатрия. 3: 35—39.

3. Пархоменко ЛК, Страшок ЛА, Ещенко АВ, Бузницкая ЕВ. 2011. Вопросы диагностики неалкогольной жировой болезни печени в подростковом возрасте. Здоровье ребенка. 7(34): 107—112.

4. Захарова ИН, Яблочкова СВ. 2010. Метаболический синдром: взгляд педиатра. Эксперимент и клин гастроэнтерол. 7: 84—91.

5. Звенигородская ЛА. 2007. Клинико-функциональные и морфологические изменения печени у больных с метаболическим синдромом. Consilium medicum. 2: 21—24.

6. Алимова ИЛ и др. 2008. Метаболический синдром у детей и подростков. Под ред ЛВ Козловой. М, ГЭОТАР-Медиа: 96с.

7. Павлов ЧС, Глушенков ДВ, Буличенко МА и др. 2010. Неалкогольная жировая болезнь печени в клинике внутренних болезней. РМЖ. 18;28(392): 1742— 1748.

8. Пирогова ИЮ, Пышкин СА. 2011. Диагностика фиброза печени: инвазивные и неинвазивные методы. Сибир мед журн. 3: 10—15.

9. Чазова ИЕ, Мычка ВБ, Кисляк ОА и др. 2009. Проект Рекомендаций экспертов ВНОК по диагностике и лечению метаболического синдрома (второй пересмотр): 40.

10. Семендяева МЕ. 2012. Неалкогольная жировая болезнь печени как медицинская и социальная проблема. Клин практика. 2: 71—80.

11. Урсова НИ. 2010. Жировая дистрофия печени при метаболическом синдроме в практике врача-педиатра. Лечащий врач. 1: 37—40.

12. Чазова ИЕ, Мычка ВБ. 2008. Метаболический синдром. М, Медиа Медика: 324.

13. Чернявский ВВ. 2011. Жировая болезнь печени как интегральная проблема внутренней медицины. Нов медицины и фармации. 4(354): 64—67.

14. Dubose KD. 2006. Prevalence of the metabolic syndrome in elementary school children. Acta Pediatrica. 95(8): 1005—1011. http://dx.doi.org/10.1080/08035250600570553 
PMid:16882578

15. Dongiovanni P, Valenti L, Rametta R et al. 2010. Genetic variants regulating insulin receptor signaling are associated with the severity of liver damage in patients with nonalcoholic fatty liver disease. Gut. 59: 267—273.

16. Jolliffe CJ, Janssen J. 2007. Development of Age-Specific Adolescent Metabolic Syndrome Criteria That is Linked to the Adult Treatment Panel III and International Diabetes Federation Criteria. J Am Coll Cardiol. 49: 891—898.

17. Kotronen A, Yki-Jarvinen H. 2008. Fatty liver: a novel component of the metabolic syndrome. Arterioscler Thromb Vas Biol. 28(l): 27—38.

18. Kistler KD, Molleston J, Unalp A, Abrams SH. 2010. Symptoms and Quality of Life in Obese Children and Adolescents with Non-alcoholic Fatty Liver Disease Posted: 02/01/2010. Alimentary Pharmacology s Therapeutics. 31(3): 396—406. http://dx.doi.org/10.1111/j.1365-2036.2009.04181.x 
PMid:19863497 PMCid:PMC2807909

19. Zimmet P, Alberti KG, Kaufman F et al. 2007. The metabolic syndrome in children and adolescents — an IDF consensus report. Pediatric Diabetes. 8: 299—306.

20. Feldstein AE, Charatcharoenwitthaya Р, Treeprasertsuk S, Benson JT. 2009. The natural history of non-alcoholic fatty liver disease in children: a follow-up study for up to 20 years. Gut. 58: 1538—1544.