• Наукове обґрунтування реабілітаційної терапії після апоплексії яєчника

Наукове обґрунтування реабілітаційної терапії після апоплексії яєчника

HEALTH OF WOMAN. 2017.10(126):119–121; doi 10.15574/HW.2017.126.119

Іщак О. М.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: наукове обґрунтування необхідності реабілітації жінок після апоплексії яєчника (АЯ).
Матеріали та методи. Було вивчено 50 випадків АЯ. Залежно від клінічного перебігу захворювання були сформовані дві групи: I група – 20 жінок з геморагічною формою АЯ та II група – 30 жінок з больовою формою АЯ. Обстеження пацієнток включало гормональні, ехографічні, функціональні, морфологічні та статистичні методи дослідження.
Результати. Через 1 міс після виникнення АЯ клінічних проявів захворювання у жінок виявлено не було. Проте дані додаткових методів дослідження зафіксували низку змін, які були виявлені у пацієнток обох груп протягом усього менструального циклу: гормональний дисбаланс за типом гіперестрогенної ановуляції – у хворих I групи і дисфункції яєчників – у хворих II групи, високорезистентний кровотік у раніше ураженому яєчнику, загальномозкові прояви функціонального характеру легкого ступеня, підвищені показники церебральної гемодинаміки. Усе наведене вище було підставою для проведення комплексу реабілітаційної терапії.
Заключення. Результати проведених досліджень свідчать, що всі жінки, що входять до групи ризику виникнення апоплексії яєчника, повинні знаходитися на диспансерному обліку і не менше одного разу на рік проходити обстеження щодо гормонального профілю, церебральної гемодинаміки, ультразвукового дослідження органів малого таза з допплерометрією яєчникових артерій. Залежно від виявлених порушень необхідно призначати відповідну реабілітаційну терапію.
Ключові слова: апоплексія яєчника, реабілітація, наукове обґрунтування.

Література

1. Балакшина Н.Г., 2017. Факторы риска апоплексии яичника // Сибирский медицинский журнал: 4: 22: 45–48.

2. Кириллов А.В., 2016. Клинико-морфологические особенности различных форм апоплексии яичника // Бюллетень сибирской медицины: 1: 7: 76–79.

3. Кох Л.И., 2016. Особенности эхографической картины с цветной допплерометрией после перенесенной апоплексии яичника // Материалы XII Российской научно-практической конференции «Нерешенные и дискуссионные вопросы в акушерстве и гинекологии»: Медицина в Кузбассе, г. Кемерово: 4: 47–49.

4. Содномова Н.В., 2015. Морфологические аспекты различных форм апоплексии яичников // Сборник научных трудов межрегиональной научно-практической конференции «Актуальные вопросы акушерства и гинекологии»: Красноярск: 55–58.

5. Pontiroli A.E., Ruga S., 2014. Invecchia mentoe controllo gipofisario della funzione gonadica // G. Gerontol.:41: 8: 293–298.

6. Purdy R.H., Grant K.A., 2011. Behavioral effect of neuroactive steroids related to alcohol deperedence and witholrawal // The Brain: source and target for sex steroid hormones: New York – London: 103–112.

7. Shien S. M., Shen M. D. M., Fuh M., 2016. Plasma lipid and lipoprotein concentration in chines maize with coronary arty disease after apoplexia // Atherosderosis: 67: 49–55.