• Надання допомоги вагітним з істміко-цервікальною недостатністю за наявності нутритивної магнієвої недостатності

Надання допомоги вагітним з істміко-цервікальною недостатністю за наявності нутритивної магнієвої недостатності

HEALTH OF WOMAN. 2018.1(127):44–47; doi 10.15574/HW.2018.127.44

Маркін Л. Б., Шатилович К. Л., Кунинець Г. Я., Попович А. І., Прокіп У. Є.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Мета дослідження: удосконалення надання допомоги вагітним з істміко-цервікальною недостатністю (ІЦН), у тому числі за наявності нутритивної магнієвої недостатності.
Матеріали та методи. У групу спостереження увійшли 50 жінок, у яких при 13–16-тижневому терміні вагітності була діагностована ІЦН за наявності нутритивної магнієвої недостатності (вміст магнію у сироватці крові <0,8 ммоль/л).
Рівень іонів магнію у плазмі крові вагітних визначали колориметричним методом з використанням аналізатора Cobas 600с (501 модуль) і тест-системи Roche Diagnostics (Швейцарія). Ступінь вираженості ІЦН визначали за бальною шкалою Штембера.
Для корекції магнієвого дефіциту призначали Магнікум (ПАТ «Київський вітамінний завод») по 2 таблетки 2 рази на добу під час їди. Одна таблетка лікарського засобу містить магнію лактату дигідрату 470 мг, що еквівалентно магнію 48 мг та піридоксину гідрохлориду (вітаміну В6) 5 мг.
Результати. Одним з патогенетичних чинників ІЦН є нутритивна магнієва недостатність у вагітних.
Результати проведеного кореляційного аналізу продемонстрували наявність сильного зворотного зв’язку (г=-0,83) між концентрацією іонів магнію у сироватці крові вагітних й діаметром внутрішнього вічка шийки матки (ШМ), а також прямого зв’язку середньої сили (г=0,38) з довжиною ШМ. Під час вивчення кореляційного зв’язку показників кровотоку і морфометричних параметрів ШМ встановлено тісний зв’язок (г=0,78) між довжиною ШМ і показниками судинного опору у дрібних артеріях ШМ (ДАШМ). У той самий час слабший кореляційний зв’язок (г=-0,41) між діаметром внутрішнього вічка ШМ та гемодинамічними показниками у ДАШМ дозволяє припустити, що зміна діаметра вічка є вторинною щодо порушень кровотоку у  ДАШМ.
Заключення. Використання Магнікуму забезпечує ефективну корекцію гіпомагніємії у вагітних, попереджає прогресування ІЦН, сприяє зниженню частоти невиношування вагітності, обмежує проведення хірургічного серкляжу ШМ, попереджає ускладнення пологів дискоординацією пологової діяльності.
Ключові слова: істміко-цервікальна недостатність, нутритивна магнієва недостатність, Магнікум.

Література:
1. Агеева М.И. (2000). Допплерометрические исследования в акушерской практике. М.: Издательский дом Видар-М: 112.

2. Бенюк В.О. (2000). Ультразвукові маркери недоношування вагітності. ПАГ. 3: 92–93.

3. Городецкий В.В., Талибов О.Б. (2008). Препараты магния в медицинской практике. М.: Медпрактика: 44.

4. Громова О.А. (2008). Молекулярные механизмы воздействия магния на дисплазию соединительной ткани. Дисплазия соединительной ткани. 1: 23–32.

5. Дернер К. (2001). Клиническая биохимия. М.: Мир: 480.

6. Добрянський Д.О. (2008). Проблемні аспекти надання медичної допомоги екстремально недоношеним новонародженим з критичною життєздатністю. Здоровье женщины. 1; 33: 148–153.

7. Медведев М.В., Курьяк А., Юдина Е.В. и др. (1999). Допплерография в акушерстве. М. Реальное время: 157.

8. Дубоссарская З.М. (2012). Современный взгляд на этиопатогенез, диагностику и лечение невынашивания беременности. Медицинские аспекты здоровья женщины. 6–7: 12–16.

9. Запорожан В.М., Цегельський М.Р., Рожковська Н.М. (2008). Акушерство і гінекологія. Підручник. У 2-х томах. Одеса: Одеський державний медичний університет. 1: 472.

10. Линченко Н.А. (2014). Факторы риска возникновения истмико-цервикальной недостаточности и способы ее коррекции. Дисс. … канд. мед. наук: 14.01.01. Волоград: 117.

11. Маркін Л.Б., Шатилович К.Л., Надоршина Н.Е. (2007). Доплерометрія в акушерстві: гемодинамічні особливості функціональної системи мати–плацента–плід. Репродуктивное здоровье женщины. 1(30): 36–39.

12. Маркін Л.Б., Прокіп У.Є. (2013). Корекція магнієвого дефіциту у вагітних з істміко-цервікальною недостатністю. Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. 3–4(20–21): 78–81.

13. Маркін Л.Б., Прокіп У.Є. (2014). Профілактично-терапевтичні заходи при ідіопатичній істміко-цервікальній недостатності. Здоровье женщины. 10(96): 61–64.

14. Маркин Л.Б., Прокип У.Е. (2014). Содержание магния у беременных при идиопатической истмико-цервикальной недостаточности. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. 5(35): 36–39.

15. Маркін Л.Б., Прокіп У.Є. (2015). Вплив корекції гіпомагніємії на перебіг гестаційного процесу при істміко-цервікальній недостатності. Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. 7; 3: 63–64.

16. Маркін Л.Б., Попович А.І., Прокіп У.Є. (2015). Корекція нутрітивної магнієвої недостатності у прегравідарному періоді. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1: 155–157.

17. Назаренко Л.Г., Хані Р.І. (2010). Прогнозування цервікальної недостатності і втрати вагітності другого триместру. Здобутки клінічної та експериментальної медицини. 1: 96–99.

18. Верткин А.Л., Ткачева О.Н., Ткачева О.М. и др. (2005). Некоторые аспекты применения препаратов магния при беременности. Проблемы репродукции. 4: 57– 63.

19. Пшепий А.Р. (2008). Оценка эффективности терапии препаратом Магнерот при различных диспластических синдромах и фенотипах. Дисплазия соединительной ткани. 1: 19–22.

20. Сидельникова В.М. (2005). Современные принципы токолитической терапии при угрозе преждевременных родов. Материалы VII Российского форума «Мать и дитя». М.: 232–233.

21. Connel MO, Tidy J, Wisher SJ et al 2000. An in vivo comparative study of the pregnant and non-pregnant cervix using electrical impedance measurements. BJOG. 8;107(8):1040-1041.

22. Honest H, Coomarasamy A, Bachmann LM, Khan KS. 2003. Cervical cerclage for prevention of preterm delivery:meta-analysis of randomized trial. Obstetric Gynecology 9;102(3):621-627. https://doi.org/10.1016/S0029-7844(03)00673-2; https://doi.org/10.1097/00006250-200309000-00035

23. Gemmill TR, Romero R, Yoon BH. 1999. Overview of N- and О-linked oligosaccharide structures found in various yeast species. 4th World Congress of prenatal medicine. Buenos Aires: 247-255.

24. Haram K, Mortensen JH, Wollen AL. 2003. Preterm delivery: an overview. Act. Obstetric Gynecology Scand. 8;82(8):687-704.

25. Ludmir J, Sehdev HM. 2000. Anatomy and physioligy of the uterine cervix. Clin. Obstetric Gynecology 43;3:433-439. https://doi.org/10.1097/00003081-200009000-00003

26. Owen J, Lams JD, Hauth JC. 2003. Vaginal sonography and cervical incompetence. Am.J. Obstetric Gynecology 2;188(2):586-596.

27. Ikeda K, Hayashida S, Hokuto I et al. 2007. Recent short-term outcomes of ultrapreterm and extremely low-birthweight infants in Japan. NeoReviews. 7:511-516. https://doi.org/10.1542/neo.7-10-e511