• Мукоактивні препарати в лікуванні бронхіту у дітей: фокус на препарати з екстрактом плюща
ua До змісту Повний текст статті

Мукоактивні препарати в лікуванні бронхіту у дітей: фокус на препарати з екстрактом плюща

Modern Pediatrics.Ukraine.2020.2(106):63-68; doi 10.15574/SP.2020.106.63
Міщенко О. Я.
Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, м. Харків, Україна

Для цитування: Міщенко ОЯ. (2020). Мукоактивні препарати в лікуванні бронхіту у дітей: фокус на препарати з екстрактом плюща. Сучасна педіатрія. Україна. 2(106): 63-68; doi 10.15574/SP.2020.106.63
Стаття надійшла до редакції 28.01.2020 р.; прийнята до друку 15.03.2020 р.

Кашель — найбільш частий симптом бронхітів у дітей. У лікуванні бронхіту, що супроводжуються кашлем, основним завданням є купірування кашлю за рахунок поліпшення реологічних властивостей бронхіального секрету з метою якнайшвидшого його виведення. Для цього застосовуються муколітики, що мають здатність розріджувати мокротиння, і мукокінетики (секретомоторні), що покращують її виведення. У педіатрії перевагу надають засобам рослинного походження, яким притаманні більш м'який порівняно із синтетичними препаратами фармакотерапевтичний ефект та краща переносимість. Препарати, що містять екстракт листя плюща звичайного (Hederis folia), широко застосовуються для лікування кашлю при бронхіті. Ефективність препаратів на основі плюща у лікуванні кашлю доведена результатами багатьох досліджень. Добра переносимість дозволяє широко застосовувати препарати на основі сухого екстракту плюща у педіатричній практиці.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: бронхіт, діти, кашель, лікування, екстракт листя плюща.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Чумаченко НГ, Лапшин ВФ, Уманець ТР. (2016). Динаміка захворюваності та поширеності бронхолегеневої патології у дітей. Современная педиатрия. 2(74): 73–77. https://doi.org/10.15574/SP.2016.74.73

2. Бекетова ГВ. (2013). Кашель у детей — симптом, требующий внимания врача. Здоров'я України. Педіатрія.(26): 27.

3. Болбот ЮК. (2015). Муколитическая терапия респираторных заболеваний у детей. Здоров'я дитини. 1(60): 98–102.

4. Гедерин Плющ. Інструкція до застосування. https://compendium.com.ua/info/171272/gederin/

5. Коровина НА. (2000). Кашель у детей: пособие для врачей. Москва: Посад: 48.

6. Крючко ТА, Ткаченко ОЯ, Вовк ЮА. (2014). Лечение кашля у детей: от разнообразия подходов к логическому выводу. Педиатрия. Восточная Европа. 3: 131–140.

7. Марушко ЮВ, Грачова МГ. (2015). Терапія при бронхолегеневих захворюваннях, що супроводжуються підвищеною секрецією в'язкого мокротиння й порушенням транспорту слизу. Здоров'я дитини. 1(60): 135–139. doi: 10.22141/2224-0551.1.60.2015.74978

8. Марушко ЮВ, Марушко ТВ. (2011). Фармакотерапія захворювань органів дихання у дітей: Науково-інформаційний посібник. Київ: Приватна друкарня ФО-П Петришин ГМ: 469.

9. Марушко ЮВ, Московенко ОД. (2015). Сухий кашель у дітей: причини, особливості респіраторних хвороб і лікування. Здоров'я дитини. 1(60): 109–114.

10. Марушко ЮВ, Шеф ГГ. (2015). Гострий бронхіт у дітей. Дитячий лікар. 8(45): 28–36.

11. Мизерницкий ЮЛ, Мельникова ИМ. (2013). Муколитическая и отхаркивающая фармакотерапия при заболеваниях легких у детей. Москва: Медпрактика8М: 120.

12. Острые респираторные заболевания у детей: лечение и профилактика. (2002). Москва.

13. Прохорова МП. (2015). Диференційний підхід до лікування кашлю у дітей. Імунологія та алергологія: наука і практика. 1: 112–118.

14. Розинова НН, Соколова ЛВ, Геппе НА, Середа ЕВ. (2002). Фармакотерапия при бронхитах у детей. Руководство по фармакотерапии в педиатрии и детской хирургии. Под ред АН Царегородцева, ВА Таболина. Пульмонология. Москва: 145–154.

15. Савченко ВП. (2011). Клінічні аспекти і лікування кашлю у дітей. Здоров'я України. Педіатрія. 18: 54–55.

16. Cелимзянова ЛР, Промыслова ЕА, Вишнёва ЕА. (2013). Фитотерапия кашля у детей. Педиатрическая фармакология. 10;4: 128–130. https://doi.org/10.15690/pf.v10i4.766

17. Сорока НД, Коршунова ЕВ, Рябых ОВ, Балацкая ГМ и др. (2010). Эффективность и безопасность ингаляционного метода лечения сухим экстрактом листьев плюща острых респираторных заболеваний у детей раннего возраста. Лечащий врач. 6: 14–17.

18. Туманов ВА, Поканевич ВВ, Гарник ТГ, Фролов ВМ, Пересадін МО. (2012). Фітотерапія: сучасні тенденції до використання у лікарській практиці та перспективи подальшого розвитку (огляд літератури та результати власних досліджень) Фітотерапія. 1: 4–11.

19. Черников ВВ. (2012). Применение препаратов растительного происхождения длялечения кашля у детей. Педиатрическая фармакология. 9;6: 105–109]. https://doi.org/10.15690/pf.v9i6.527

20. Anti-inflammatory effects of ivy leaves dry extract: influence on transcriptional activity of NFκB (2018). Inflammopharmacology. 27(2). https://doi.org/10.1007/s10787-018-0494-9; PMid:29748881 PMCid:PMC6482290

21. Diagnosis and management of cough: ACCP evidence-based clinical practice guidelines. Chest 2006; 129: 1S8290S.

22. Dicpinigatis PV, Colice GL, Goolsby MJ et al. (2009). Acute cough: a diagnostic and therapeutic challenge. Cough. 5: 11. https://doi.org/10.1186/1745-9974-5-11; PMid:20015366 PMCid:PMC2802352

23. Ernst E. (2007). Herbal medicines: balancing benefits and risks. Novartis Found Symp.282: 154–67; discussion 167–72, 212–8. https://doi.org/10.1002/9780470319444.ch11; PMid:17913230

24. Fazio S, Pouso J, Dolinsky D et al. (2009). Tolerance, safety and efficacy of Hedera helix extract in inflammatory bronchial diseases under clinical practice conditions: a prospective, open, multicentre postmarketing study in 9657 patients. Phytomedicine.16(1): 17–24. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2006.05.003; PMid:16860549

25. Felix Holzinger and Jean8Franc Ois Chenot. (2011). Systematic Review of Clinical Trials assessing the effectiveness of Ivy Leaf (Hedera Helix) for acute upper respiratory tract infections. Evidence8Based Complementary and Alternative Medicine. 2011. Article ID 382789, 9 p. https://doi.org/10.1155/2011/382789; PMid:20976077 PMCid:PMC2957147

26. Francesco DB, Johann CV, Mario P et al. (2011). Cough management: a practical approach. Cough. 7: 7. http://www.coughjournal.com/content/7/1/7 https://doi.org/10.1186/1745-9974-7-7; PMid:21985340 PMCid:PMC3205006

27. Greunke C, Hage-Hulsmann A, Sorkalla T, Keksel N et al. (2015). A systematic study on the influence of the main ingredients of an ivy leaves dry extract on the b2-adrenergic responsiveness of human airway smooth muscle cells. Pulm Pharmacol Ther.31: 92–98. https://doi.org/10.1016/j.pupt.2014.09.002; PMid:25234924

28. Hocaoglu AB, Karaman O, Erge DO et al. (2012). Effect of Hedera helix on lung histopathology in chronic asthma. Iran J Allergy Asthma Immunol. 11: 316–323.

29. Hofmann D, Hecker M, Völp A. (2003, Mar). Efficacy of dry extract of ivy leaves in children with bronchial asthma — a review of randomized controlled trials. Phytomedicine.10(2–3): 213–20. https://doi.org/10.1078/094471103321659979; PMid:12725580

30. Janka Schulte-Michels, Anne Wolf, Stefan Aatz et al. (2016). α-Hederin inhibits G-protein-coupled receptor kinase2-mediated phosphorylation of b2-adrenergic receptors. Phytomedicine.23: 52–57. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2015.12.001; PMid:26902407

31. Marquardt P, Kaft K, Nieber K. (2015). Clinical trials with herbal medicinal products in children: a literature analysis. Wien Med Wochenschr.165(11–12): 236–242. https://doi.org/10.1007/s10354-015-0373-6; PMid:26183729

32. Schmidt M, Thomsen M, Schmidt U. (2012). Suitability of ivy extract for the treatment of paediatric cough. Phytother Res.26(12): 1942–1947. https://doi.org/10.1002/ptr.4671; PMid:22532491

33. Sieben A, Prenner L, Sorkalla T, Wolf A et al. (2009). α-Hederin, but not hederacoside C and hederagenin from Hedera helix, affects the binding behaviour, dynamics and regulation of beta 2-adrenergic receptors. Biochemistry. 48: 3477–3482. https://doi.org/10.1021/bi802036b; PMid:19278262

34. Suleyman H, Mshvildadze V, Gepdiremen A, Elias R. (2003). Acute and chronic antiinflammatory profile of the ivy plant, Hedera helix, in rats. Phytomedicine 10: 3708374. https://doi.org/10.1078/0944-7113-00260; PMid:12834000

35. WHO. (2010). WHO monographs on medicinal plants commonly used in the Newly Independent States (NIS). Geneva: WHO8Press: 464.