• Можливості застосування ударно-хвильової терапії у комплексній корекції сексуальних дисфункцій у жінок
Повернутися назад

Можливості застосування ударно-хвильової терапії у комплексній корекції сексуальних дисфункцій у жінок

HEALTH OF WOMAN. 2018.9(135):112–117; doi 10.15574/HW.2018.135.112

Лук’янцева Г. В., Франк С. Ю.
Національний університет фізичного виховання і спорту України, м Київ
МЦ «Український травмоцентр», м.Київ

В останні десятиліття у світі, а особливо у країнах Європи з низьким рівнем народжуваності, значно підвищився інтерес не тільки серед чоловіків, але й серед жінок до якості сексуального життя. Поліпшення цієї якості дозволить не тільки вирішувати проблеми здоров’я чоловіка і жінки, але й покращить демографічну ситуацію в цих країнах. Наукові дослідження як чоловічих, так і жіночих сексуальних дисфункцій розвиваються швидкими темпами.

І чоловік, і жінка проходять одні й ті самі фази циклу сексуальних реакцій: сексуальний потяг, сексуальне збудження і, як наслідок, оргазм і фаза розслаблення. У фазі статевого збудження і у чоловіка, і у жінки посилюється прилив крові до органів малого таза, у разі еректильної дисфункції (ЕД) у чоловіків і розладу сексуального збудження у жінок цей процес слабшає або не відбувається зовсім. Крім того, і в чоловічому, і в жіночому організмах іннервація статевих органів ідентична. Активація, що дозволяє іннервувати статеві органи, тягне за собою активацію кровообігу у цільових органах.

Отже, і в разі ЕД у чоловіків, і у разі розладу сексуального збудження у жінок разом з іншими специфічними методами лікування доцільна неінвазивна стимуляція недостатньо активних фізіологічних механізмів сексуального збудження. Але для лікування ЕД у чоловіків така стимуляція давно і успішно використовується – це екстракорпоральна ударно-хвильова терапія низької інтенсивності (НЕУХТ), що дозволяє відновлювати сам механізм ерекції.

Світовими дослідженнями, у тому числі і українських вчених, установлено, що НЕУХТ індукує неоваскуляризацію і, отже, покращує кровообіг. Інтенсивність базального і стимульованого сексуальним збудженням генітального кровотоку є необхідним фізіологічним інструментом статевого збудження і оргастичного розслаблення, що особливо гостро актуалізує питання штучної стимуляції даного показника за допомогою УХТ як у чоловіків, так і у жінок. Застосування УХТ може мати низку переваг не тільки за рахунок посилення крово- і лімфотоку у статевих органах, але і завдяки потужній стимуляції викиду нейромедіаторів і гормонів, які надають емоційне забарвлення сексуальному почуттю і посилюють лібідо (серотонін, дофамін, ендорфіни і т.д.).

Отже, для лікування жіночої сексуальної дисфункції, як і для лікування чоловічої ЕД, разом із комплексною терапією може бути успішно використаний і метод екстракорпоральної ударно-хвильової терапії низької інтенсивності (НЕУХТ).

Ключові слова: ударно-хвильова терапія, сексуальна дисфункція, розлад жіночого сексуального збудження, еректильна дисфункція, DSM-5.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Акимова Л.Н. (2005). Психология сексуальности. Учебное пособие. Одесса: СМИЛ: 198.

2. Аксьонов П.В. (2015). Ендотеліальний фактор росту (VEGF) у хворих з судинною еректильною дисфункцією при застосуванні низькоенергетичної ударно-хвильової терапії. Здоровье мужчины. 53(2): 75–77.

3. Аксенов П.В. (2014). Низкоэнергетическая ударно-волновая терапия в коррекции эректильной дисфункции (обзор литературы). Здоровье мужчины. 48(1): 58–61.

4. Аксьонов П.В. (2015). Сучасні підходи в лікуванні васкулогенної еректильної дисфункції методом низькоенергетичної ударно-хвильової терапії. Здоровье мужчины. 52(1): 57–63.

5. Аксьонов П.В., Романюк М.Г., Мироненко В.І. (2017). Ударно-хвильова терапія у лікуванні еректильної дисфункції. Здоровье мужчины. 63(4): 64–70.

6. Щеплев П. А., Аполихин О. И. (2007). Женские сексуальные дисфункции. В кн. Андрология (клинические рекомендации). Под ред. П. А. Щеплева, О. И. Аполихина. М.: Медпрактика-М: 128–46.

7. Васильев А.Ю., Егорова Е.А. (2005). Экстракорпоральная ударно-волновая терапия в лечении травм и заболеваний опорно-двигательного аппарата. М.: Медицина: 96.

8. Васильченко Г.С., Агаркова Т.Е., Агарков С.Т. и др. (1990). Сексопатология. М.: Медицина: 576.

9. Горпинченко І.І., Аксьонов П.В., Романюк М.Г., Корнієнко О.М. (2015). Оцінювання ефективності лікування методом низькоенергетичної ударно-хвильової терапії хворих із судинною еректильною дисфункцією. Здоровье мужчины. 54(3): 48–54.

10. Горпинченко И.И., Аксенов П.В., Романюк М.Г., Корниенко А.М. (2013). Низкоэнергетическая ударно-волновая терапия – новый метод лечения эректильной дисфункции. Здоровье мужчины. 3: 39–43.

11. Екимов М.В. (2006). Мастурбация и сексуальные дисфункции. СПб.: ЗАО «ХОКА»: 128.

12. Коган М.И., Перехов А.Я. (2011). Женские сексуальные дисфункции. М.: Практическая медицина: 206.

13. Кон И.С. (1988). Введение в сексологию. М.: Медицина: 320.

14. Мазуркевич М.В., Фирсова Т.А. (2015). Нейрогормональные аспекты полового влечения у женщин. Андрология и генитальная хирургия.1: 41–44.

15. Свядощ А.М. (1998). Женская сексопатология. 6-е изд. СПб.: Питер.: 288.

16. Сумерова Н.М., Крижановская А.Н., Пушкарь Д.Ю., Токтар Л.Р. (2011) Сексуальные дисфункции у женщин. Вестник РУДН, сер. Медицина. Акушерство и гинекология. 6: 380–385.

17. Чуприков А. П., Цупрык Б.М. (2002). Общая и криминальная сексология. Учеб. пособие. К.: МАУП: 248.

18. Федорова А.И. (2013). Эндокринологические аспекты сексуального здоровья женщин. Журнал акушерства и женских болезней, Т. LXII, выпуск 5: 75–84.

19. Aicher A, Heeschen C, Sasaki K, Urbich C, Zeiher AM, Dimmeler S. (2006). Low-energy shock wave for enhancing recruitment of endothelial progenitor cells: a new modality to increase efficacy of cell therapy in chronic hind limb ischemia. Circulation. Dec 19; 114(25): 2823-30. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.628623; PMid:17145991

20. American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition (DSM-5). (2013). Arlington, VA: American Psychiatric Publishing.

21. Bancroft J. (2005). The endocrinology of sexual arousal. J. Endocrinol. Vol. 186: 411–422. https://doi.org/10.1677/joe.1.06233; PMid:16135662

22. Bitzer J., Alder J. (2010). Female sexual dysfunction. Basel: Frauenklinik, Universitätsspital Basel.

23. Clayton A.H., Hamilton D.V. (2010). Female sexual dysfunction. Psychiatr. Clin. North Am. https://doi.org/10.1016/j.psc.2010.01.011

24. Mariotto S., Cavalieri Е., Ciampa Е. et al. (2003). Effect of shock wave on the catalytic activity of end othelial nitric oxide synthase in umbilical vein endothelial cells. The Ital. J. Biochem. Vol. 52: 13–19.

25. Fukumoto Y., Ito А., Uwatoku Т. et al. (2006). Extracorporeal cardiac shock wave therapy ameliorates myocardial ischemia in patients with severe coronary artery disease. Coron. Artery Dis. Vol. 17: 63–70. https://doi.org/10.1097/00019501-200602000-00011; PMid:16374144

26. Ito К., Fukumoto Y., Shimokawa Н., Tohoku Y. (2009). Extracorporeal shock wave therapy as a new and non-invasive angiogenic strategy. J. Exp. Med. Vol. 219: 1–9. https://doi.org/10.1620/tjem.219.1

27. Kuo Y.R., Wang С.Т., Wang F.S. et al. (2009). Extracorporeal shock-wave therapy enhanced wound healing via increasing topical blood perfusion and tissue regeneration in a rat model of STZ-induced diabetes. Wound Repair Regen. Vol. 17: 522–530. https://doi.org/10.1111/j.1524-475X.2009.00504.x; PMid:19614917

28. Mariotto S., Cavalieri Е., Amelio Е. et al. (2005). Extracorporeal shock waves: from lithotripsy to anti-inflammatory action by NO production. Vol. 12: 89–96. https://doi.org/10.1016/j.niox.2004.12.005

29. Nishida Т., Shimokawa Н., Oi K. et al. (2004). Extracorporeal cardiac shock wave therapy markedly ameliorates ischemia-induced myocardial dysfunction in pig in vivo. Circulation. Vol. 110: 2055–2061. https://doi.org/10.1161/01.CIR.0000148849.51177.97; PMid:15520304

30. Serizawa F., Ito К., Matsubara М. et al. (2011). Extracorporeal shock wave therapy induces therapeutic lymphangiogenesis in a rat model of secondary lymphedema. Eur. J. Vasc. Endovasc. Surg. Vol. 42; 2: 254–260. https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2011.02.029; PMid:21454105

31. Gruenwald I., Appel B. and Vardi Y. (2012). Low-intensity extracorporeal shock wave therapy – a novel effective treatment for erectile dysfunction in severe ED patients who respond poorly to PDE5 inhibitor therapy. J Sexual Med. 9: 259–264. https://doi.org/10.1111/j.1743-6109.2011.02498.x; PMid:22008059

32. Gutersohn А., Caspari G., Erbel R. (2005). Autoangiogenesis induced by cardiac shock wave therapy (CSWT) increases perfusion and exercise tolerance in endstage CAD patients with refractory angina. Circ. J. Vol. 69; 1: 371–379.

33. (2018). ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics (ICD-11 MMS), 2018 version. https://icd.who.int/browse11/l-m/en.

34. Ishikawa Т., Miyagi М., Yamashita М. et al. (2013). In-vivo transfection of the proopiomelanocortin gene, precursor of endogenous endorphin, by use of radial shockwaves alleviates pain. J. Orthop Sci. Vol. 18; 4: 636-645. https://doi.org/10.1007/s00776-013-0397-y; PMid:23624847

35. Ito Y, Ito K, Shiroto T, Tsuburaya R, Yi GJ, Takeda M, Fukumoto Y, Yasuda S, Shimokawa H. (2010). Cardiac shock wave therapy ameliorates left ventricular remodeling after myocardial ischemia-reperfusion injury in pigs in vivo. Coron Artery Dis. 21(5): 304–11. https://doi.org/10.1097/MCA.0b013e32833aec62; PMid:20617568

36. Kinsey A.C., Pomeroy W.B., Martin C.E. (1953). Sexual Behavior in the Human Female. Philadelphia: WB Saunders.

37. Aicher A., Heeschen A., Sasaki K. et al. (2006). Low-Energy Shock Wave for Enhancing Recruitment of Endothelial Progenitor Cells. A New Modality to Increase Efficacy of Cell Therapy in Chronic Hind Limb Ischemia. Circulation: Vol. 114: 2823–2830. https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.106.628623

38. Ma H.Z. (2007). Upregulation of VEGF in subchondral bone of necrotic femoral heads in rabbits with use of extracorporeal shock waves. Calcif: Tissue Int: Vol. 81; 2: 124– 131. https://doi.org/10.1007/s00223-007-9046-9; PMid:17629736

39. (2007). Masterplus MP50. Extracorporeal shock wave therapy. Treatment guide. Kiev: Medimeks-Ukraine.

40. Motofei I. G., Rowland D. I. (2005). The physiological basis of human sexual arousal: neuroendocrine sexual asymmetry. Int. J. Androl. Vol. 28: 78–87. https://doi.org/10.1111/j.1365-2605.2004.00514.x; PMid:15811068

41. Pauls R.N., Segal J.L., Silva W.A. (2006). Sexual function in patients presenting to a urogynecology practice. Int. Urogynecol. J. Pelvic Floor Dysfunct: 17: 576–580. https://doi.org/10.1007/s00192-006-0070-5; PMid:16767528

42. Vardi Y., Appel B., Jacob G., Massarwi O. and Gruenwald I. (2010). Can low-intensity extracorporeal shock-wave therapy improve erectile function? A 6-month follow-up pilot study in patients with organic erectile dysfunс tion. Eur Urol. 58: 243–248. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2010.04.004; PMid:20451317

43. Vardi Y., Appel B., Kilchevsky A. and Gruenwald I. (2012). Does low intensity extracorporeal shock wave therapy have a physiological effect on erectile function? Short-term results of a random-ized, double-blind, sham controlled study. J Urol. 187: 1769–1775. https://doi.org/10.1016/j.juro.2012.02.2019; https://doi.org/10.1016/j.juro.2011.12.117; PMid:22425129

44. Bhasin S. et al. (2007). Sexual dysfunction in men and women with endocrine disorders. Lancet. Vol. 369: 597–611. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(07)60280-3

45. Lue T. F., Basson R., Rosen R. et al. (2004). Sexual Medicine. Sexual Dysfunctions in Men and Women. Eds. Paris: 991.

46. Wang C.J., Wang F.S., Yang К.D. et al. (2003). Shock wave therapy induces neovascularization at the tendon-bone junction. A study in rabbits. J. Orthop. Res.: Vol. 21; 6: 984–989. https://doi.org/10.1016/S0736-0266(03)00104-9

47. Gotte G., Amelio Е., Russo S. et al. (2002). Short-time non-enzymatic nitric oxide synthesis from L-arginine and hydrogen peroxide induced by shock waves treatment. FEBS. Lett. Vol. 520: 153– 155. https://doi.org/10.1016/S0014-5793(02)02807-7

48. Vasyuk Y.A, Hadzegova A.B, Shkolnik E.L, Kopeleva M.V, Krikunova O.V, Iouchtchouk E.N, Aronova E.M, Ivanova S.V. (2002). Initial clinical experience with extracorporeal shock wave therapy in treatment of ischemic heart failure. Congest Heart Fail. Sep-Oct; 16(5): 226–30. https://doi.org/10.1111/j.1751-7133.2010.00182.x; PMid:20887620

49. Wang C.J. (2003). An overview of shock wave therapy in musculoskeletal disorders. Med. J. Vol. 26: 222–232.

50. Wess O. (2004). Physikalische Grundlagen der extrakorporalen Stosswellentherapie. J. Mineralstoff. Vol. 11; 7: 7–18.