• Можливості та перспективи використання вітчизняного пробіотика на основі споротвірних бактерій у педіатричній практиці 
До змісту

Можливості та перспективи використання вітчизняного пробіотика на основі споротвірних бактерій у педіатричній практиці 

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.7(71):43-50 
 

Можливості та перспективи використання вітчизняного пробіотика на основі споротвірних бактерій у педіатричній практиці 
 

Бережний В. В., Корнєва В. В.

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна 
 

Наведений науковий огляд вітчизняної та закордонної медичної літератури, присв'ячений аналізу ефективності вітчизняного сучасного споротвірного самоелімінуючого пробіотика «Біоспорін-Біофарма» у педіатричній практиці. 
 

Ключові слова: дисбактеріоз, пробіотик, споротвірні бактерії, Біоспорин-Біофарма. 
 

Література:

1. Courvalin P, Gueimonde M et al. 2008. Антибиотикорезистентность пробиотиков: доводы «за» и «против». Здоров'я України. 7/1 квіт: 12—13.

2. Белоусова ЕЮ. 2015. Алгоритмы назначения пробиотиков у детей. Здоров'я України. 3(34) вер: 10—11.

3. Лигеза К, Чаплинский В, Сорокулова И и др. 2004. Биоспорин Биофарма при лечении кишечных инфекций. Доктор. 3: 54—56.

4. Борщ СК. 2013. Диференційоване використання Біоспорину для антагоністичного впливу на грампозитивні бактерії при лікуванні захворювань кишечнику. Совр педиатрия. 3(51): 57—60.

5. Борщ СК. 2008. Диференційоване використання пробіотиків для антагоністичного впливу на грампозитивні бактерії у лікуванні кишкових інфекцій і синдрому дисбактеріозу кишечника. Ліки і життя. 6: 23—31.

6. Корнева ВВ, Козачук ВГ, Боярская ЕА, Капичина МА. 2014. Ведущие проявления хронических запоров у детей — возможные пути их разрешения. Совр педиатрия. 6: 92-96.

7. Гопчук ЕН, Маковская ТЕ. 2014. Вагинальный кандидоз — современная альтернатива традиционной терапии. Здоровье женщины. 10(96): 100—104.

8. Дзигал РП, Верба НВ. 2013. Застосування Біоспорину для лікування гострих кишкових інфекцій у вагітних. Совр педиатрия. 7(55): 42—46.

9. Сорокулова ІБ, Сафронова ЛА та ін. 2014. Корекція Біоспорином порушень мікробіоцинозу кишечника у новонароджених дітей. Совр педиатрия. 3(59): 121—124.

10. Леженко ГО, Пашкова ОЕ. 2014. Досвід застосування препарату Біоспорін-Біофарма в корекції функціональних розладів шлунково-кишкового тракту у дітей грудного віку. Здоровье ребенка. 7(58): 7—10.

11. Марушко РВ, Марушко ТР. 2014. Ефективність застосування самоелімінуючих пробіотиків-антагоністів при захворюваннях кишечника у дітей раннього віку. Совр педиатрия. 8(64): 3—8.

12. Похиленко ВД, Перелыгин ВВ. 2007. Пробиотики на основе спорообразующих бактерий и их безопасность. Хим и биолог безопасность. 2—3: 27—33.

13. Ершова ИБ, Мочалова АА, Осипова ТВ и др. 2015. Препараты, восстанавливающие микробиоценоз, как этиотропная терапия острых кишечных инфекций у детей. Актуал інфектологія. 2(7): 12—17.

14. Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення. Наказ МОЗ України від 29.01.2013 № 59. http://www.moz.gov.ua.

15. Пробиотики в современной гастроэентерологии и педиатрии: мировые тенденции глазами украинских ученых. Матер ІІІ научной сессии Института гастроэнтерологии НАМН Украины «Новейшие технологии в клинической и теоретической гастроэнтерологии», 18—19 июня, г. Днепропетровск. Здоров'я України. 2015. 11—12 (360—361): 4—5.

16. Корнійчук ОП, Бурова ЛМ, Лаврик ГС та ін. 2013. Протимікробна активність Біоспоріну: дослідження in vitro. Совр педиатрия. 6(54): 92—97.

17. Руденко АВ, Пасєчніков СП, Мітченко МВ. 2015. Обґрунтування етіотропної терапії жінок репродуктивного віку із гострим неускладненим та загостренням хронічного пієлонефриту та з супутніми інфекційно-запальними процесами статевих шляхів, зумовленими збудниками різного таксономічного положення. Здоровье женщины. 1(97): 34—37.

18. Скрыпник ИН, Маслова АС. 2009. Современные спорообразующие пробиотики в клинической практике. Сучасна гастроентерол. 3(47): 81—86.

19. Скрыпник ИН, Маслова АС. 2013. Эффективность и безопасность современных спорообразующих пробиотиков при лечении нарушений микробиоценоза кишечника. Здоров'я України. 22(323) листоп: 28—30.

20. Смирнов ВВ. 2001. Антибиотики и/или пробиотики: размышления и факты. Лікування та Діагностика. 3: 8—16.

21. Сорокулова ИБ. 2007. Влияние пробиотиков из бацилл на функциональную активность макрофагов. Рос вестн перинатол и педиатрии. 2: 28—30.

22. Сорокулова ИБ. 2008. Коррекция Биоспорином нарушений микробиоценоза кишечника у новорожденных и детей грудного возраста. Рос вестн перинатол и педиатрии. 5: 17—19.

23. Ткач СМ, Пучков КС, Сизенко АК. 2014. Кишечная микробиота в норме и при патологии. Современные подходы к диагностике и коррекции кишечного дисбиоза. Киев: 227.

24. Чаплинский ВЯ. 2004. Биоспорин — эффективный лечебный препарат на основе бацилл. Доктор. 4: 75—76.

25. Чернякова ВИ, Береза НМ, Селезнева СИ. 1998. Бактериологическая и иммунобиологическая эффективность биоспорина при неспецифическом язвенном колите. Провизор. 11: 12—14.

26. Шаблий ТП. 2013. Хронический рецидивирующий кандидозный вульвовагинит: инновационные подходы в лечении. Здоровье женщины. 8(84): 202—205.

27. Янковский ДС, Дымент ГС. 2008. Микрофлора и здоровье человека. Київ, Червона Рута Турс: 552.

28. American Gastroenterological Association. AGA technical review on irritable bowel syndrome. Gastroenterology. 2002. 123: 108—139.

29. Dunne C, Murphy L, Flynn S. 1999. Probiotics: from myth to reality. Demonstration functionality in animal models disease and in humen clinical trials. Журн микробиол, эпидемиол и иммунобиол. 76;1—4: 279—292.

30. EFSA. 2005. Opinion of the FEEDAP Panel on the updating of the criteria used in the assessment of bacteria for risistance to antibiotics of human or veterinary importance. EFSA J. 223: 112.

31. European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition / European Society for Pediatric Infectious Diseases Evidence — Based Guidelines for the Management of Acute Gastroenteritis in Children in Europe: Update 2014. Copyright 2014 by ESPGHAN and NASPGHAN. Unauthorized reproduction of this article is prohibited. JPGN. 2014. 59;1: 132—152.

32. Fuller R, Gibson GR. 1998. Probiotics and prebiotics: microflora management for improved gut health. Clin Microbiol Infect. 4: 477—480.

33. Gibson GR, Roberfroid MB. 1995. Dietary modulation of the human colonic microbiota: introducing the concept of prebiotics. J Nutr. 125: 1401—1412.

34. Hong HA, Duc LH, Cutting SM. 2005.The use of bacterial sporeformers as probiotics. FEMS Microbiol Rev. 29;4: 813—835.

35. Hyman PE, Milla PJ, Benninga МА. 2006. Childhood Functional Gastrointestinal Disorders: Neonate. Toddler Gastroenterology. 130(5): 1519—1526. http://dx.doi.org/10.1053/j.gastro.2005.11.065

36. Katz Т, Demain AE. 1997. The peptide antibiotics of Bacillus: chemistry, biogenesis and possible functions. Bacteriol Rev. 41: 449.

37. Lebenthal E, Lebenthal Y. 2013. Пробиотики: концепция лечебного применения, ожидающая своего признания. Журн микробиол, эпидемиол и иммунобиол. 4: 88—90.

38. Mazza P. 1994. The use of bacillus subtilis as an antidiarrhoeal microorganism. Bull Chim Farm. 133: 3—18.

39. Pediatric gastroenterology drug formulary. The Therapeutics Subcommittee of the Patient Care Committee, North American. Society for Pediatric Gastroenterology and Nutrition. July. 2000.

40. Pinchuk IV, Bressollier P. 2004. In Vitro активность пробитического штамма Bacillus subtilis 3, направленная против. Helicobacter pylori, обусловлена секрецией антибиотиков. RMN, Universite Claude Bernard, Lyon 1, ESPCPE Lyon. 69622 Vxllerbanne Cedex, Франция.

41. Sanders ME, Morelli L, Tompkins TA. 2003. Sporeformers as human probiotics: Bacillus, Sporolactobacillus, and Brevibacillus. Compr Rev Food Sci and Food Safety. 2: 101—102.

42. Stein T. 2005. Bacillus subtillis antibiotics: structures, syntheses and specific functions. Mol Microbiol. 56: 845—857.

43. Von Wright A. 2005. Regulating the safety of probiotics — the European approach. Curr Pharm Des. 11: 17—23.