• Можливості комплексного підходу до діагностики та лікування неспецифічного вагініту

Можливості комплексного підходу до діагностики та лікування неспецифічного вагініту

HEALTH OF WOMAN. 2018.2(128):85–89; doi 10.15574/HW.2018.128.89

Луценко Н. С., Мазур О. Д., Євтерєва І. О., Потебня В. Ю.
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Неспецифічний вагініт є актуальною медико-соціальною проблемою і посідає провідне місце у структурі причин звернення пацієнток у жіночу консультацію.
Мета дослідження: комплексне оцінювання ефективності двоетапної терапії неспецифічного вагініту препаратами Ліменда і Біоселак.
Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторне дослідження ефективності комплексного використання вагінальних супозиторіїв Ліменда (метронідазол з міконазолом) і капсул Біоселак (активні штами лактобактерій) у лікуванні 30 жінок фертильного віку з неспецифічним вагінітом. У контрольну групу увійшли 20 пацієнток з нормоценозом піхви.
Результати. Як етіологічний агент неспецифічного вагініту виявлено переважання умовно-патогенних мікроорганізмів кишкового походження (у 46,67% виявлений Enterococcus faecalis, в кожному третьому випадку – Escherichia coli, у 26,67% – Staphylococcus aureus і Staphylococcus epidermidis, у 16,67% – Streptococcus group B) на тлі повної відсутності (у 40,0%) або низького титру (у 60,0%) лактобацилярної флори. Суб’єктивні прояви дисбіозу піхви супроводжувалися змінами і у психоемоційному стані жінок (підвищення тривожності, погіршення самопочуття, зниження активності і настрою). Використання двоетапної місцевої терапії аеробного вагініту сприяло зникненню клінічних симптомів, нормалізації кольпо­скопічної картини і пейзажу вагінального мазка у 100,0% жінок, що дозволило досягти нормоценозу вагінальної екосистеми практично в усіх (96,67%) пацієнток та значно поліпшило їхню якість життя.
Заключення. Результати дослідження достовірно свідчать про високу ефективність вагінальних препаратів Ліменда і Біоселак, які необхідно поетапно використовувати для місцевої терапії неспецифічного вагініту.
Ключові слова: вагінальний мікробіом, умовно-патогенна мікрофлора, неспецифічний вагініт, лактобактерії, вагінальний мазок, психоемоційний стан, супозиторії Ліменда, капсули Біоселак.

Литература:

1. Воронова О.А. Условно-патогенные микроорганизмы как причина развития неспецифических инфекционных заболеваний нижних отделов половых путей у женщин. Принципы классификации и постановки диагноза / О.А. Воронова, Н.В. Зильберберг, Н.В. Щербакова // Дерматовенерология. – 2011. – № 8 (86). – С. 59–66.

2. Ворошилина Е.С. Биоценоз влагалища с точки зрения количественной полимеразной цепной реакции: что есть норма? / Е.С. Ворошилова, Л.В. Тумбинская, А.Е. Донников // Акушерство и гинекология. – 2011. – № 1. – С. 34–40.

3. Голяновський О.В. Сучасні підходи до лікування бактеріального вагінозу та змішаних неспецифічних вагінітів / О.В. Голяновський, В.В. Мехедько, М.А. Будченко // Здоровье женщины. – 2017. – № 8 (124). – С. 44–49.

4. Довлетханова Э.Р. Возможность применения комплексных препаратов в лечении вульвовагинитов полимикробной этиологии / Э.Р. Довлетханова, П.Р. Абакарова // Здоровье женщины. – 2013. – № 6 (82). – С. 101–102.

5. Камінський В.В. Лікування неспецифічного вагініту в жінок у II–III триместрах вагітності / В.В. Камінський, О.М. Борис, В.В. Суменко, І.О. Гак // Здоровье женщины. – 2011. – № 3 (59). – С. 94–100.

6. Косилова С.Є. Досвід лікування рецидивного неспецифічного вульвовагініту / С.Є. Косилова // Здоровье женщины. – 2017. – № 9 (125). – С. 92–96.

7. Лахно И.В. Ступенчатая терапия вагинального дисбиоза: мозаика доказательств / И.В. Лахно, О.В. Грищенко // Репродуктивна ендокринологія. – 2016. – № 2 (28). – С. 58–59.

8. Лигирда Н. Практична кольпоскопія / Н. Лигирда. – К., 2017. – 200 с.

9. Михайлов Б.В. Психотерапия в общесоматической медицине: Клиническое руководство / Б.В. Михайлова, А.И. Сердюк, В.А. Федосеев. – Харьков: Прапор, 2002. – 128 с.

10. Радзинский В.Е. Инфектология XXI века: непростые ответы. Инфекции и инфекционный контроль / В.Е. Радзинский // Status Praesens. – 2012. – № 2 (8). – С. 5–7.

11. Соловьев А.М. Иммунотерапия в комплексном лечении рецидивирующих бактериальных инфекций урогенитиального тракта / А.М. Соловьев // Consilicum medicum. – 2017. – Т. 19, № 6. – Режим доступа к журн.: https://polyoxidonium.ru/upload/publication/11_Polioxidony_Soloviev_A4_press.pdf

12. Тимофеева С.В. Биоценоз влагалища – что есть норма и патология с позиции прикладной медицины / С.В. Тимофеева, В.В. Шерер // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2013. – Т. 8, № 2. – С. 224–229.

13. Шаталова А.Ю. Лечение вульвовагинитов, вызванных условно-патогенными микроорганизмами. Современные представления и оценка эффективности // Вестник дерматологии и венерологии. – 2011. – № 4. – С. 46–52.

14. Ширева Ю.В. Неспецифический аэробный вагинит – «новое» или «старое» заболевание? (Обзор) / Ю.В. Ширева, Е.А. Сандакова, Т.И. Карпунина // Медицинский альманах. – 2010. – № 4 (13). – С. 164–168.

15. Янковский Д.С. Микробиом и здоровье женщины (Обзор литературы) / Д.С. Янковский, В.П. Широбоков, Ю.Г. Антипкин, Т.Ф. Татарчук, Г.С. Дымент // Репродуктивна ендокринологія. Альманах репродуктивного здоров’я. – 2015. – № 4 (24). – С. 26–48.

16. Sobel J.D. Mixed vaginitis – more than coinfection and with therapeoutic implications / J.D. Sobel, C. Subramanian, B. Foxman et al. // Current Infectious Disease Reports. – 2013. – V. 15. – P. 104–108. https://doi.org/10.1007/s11908-013-0325-5; PMid:23354954