PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2019.2(63):10-17; DOI 10.15574/PS.2019.63.10

Babuci S., Petrovici V., Gladun S., Haidarli D., Pisarenco A., Sinițina L., David V.
Інститут матері та дитини Національного центру науково-практичної дитячої хірургії «Наталія Георгіу», м. Кишинів, Республіка Молдова
Державний медичний і фармацевтичний університет імені Ніколае Тестеміцану, м. Кишинів, Республіка Молдова

Автори представляють результати морфологічного дослідження біологічних зразків пацієнтів з атрезією стравоходу з нижньою трахеоезофагеальною норицею, яке включало імуногістохімічне дослідження нейрональних змін стінки стравоходу, переважно в аномальному сегменті, зокрема у тих, що потребували хірургічного втручання. Результати, отримані в контрольній групі, показують, що в терміні 36–37 тижнів гестації спостерігається персистуючий гліальний клітинний компонент. Засвідчені ознаки характерні для морфофункціонального перехідного періоду від недоношених до зрілості, що є специфічною нейрональною цитологією норми в процесі дозрівання дитини. Вроджені морфопатологічні модифікації інтрамуральних гангліо-нервових структур, визначених в обох сегментах стравоходу у випадках атрезії стравоходу з нижньою трахеозофагеальною норицею, що супроводжується фіброзно-м’язовою дисплазі .ю, можуть розглядатися як фактори, що суттєво впливають на регуляцію моторики стравоходу у дітей з атрезією стравоходу з трахео-езофагеальною норицею, та пояснюють певною мірою роль у порушенні моторики стравоходу після операції у цій групі дітей.

Ключові слова: атрезія стравоходу, рахеоезофагальна нориця,, морфологія, імуногістохімія, нейрональні порушення, порушення моторики.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aggarwal V, Bakshi ST, Mishra S. (2018). Expression of neuronspecific enolase and S-100 in the ileum and ileocecal junction in the human fetuses at various gestational ages. MAMC J. Med. Sci. 4: 75-81. https://doi.org/10.4103/mamcjms.mamcjms_16_18

2. Aspiro A., Faure C. (2013). Esophageal dysmotility: characterization and pathophysiology. Dis. Esophagus. 26(4): 405-9. https://doi.org/10.1111/dote.12058; PMid:23679032

3. Babuci S, Petrovici V, Negru I, Haidarli D. (2018). Histopathological characteristic of atretic segments in esophageal atresia with distal eso-traheal fistula. Mold. J. Pediatr. Surg. 3: 19-27. https://doi.org/10.1007/s00268-007-9070-y; PMid:17534555

4. Boleken M, Demirbilek S, Kirimiloglu H, Kanmaz T, Yucesan S et al. (2007). Reduced neuronal innervations in the distal end o the proximal esophageal atretic segment in cases of esophageal atresia with distal tracheoesophageal fistula. World J. Surg. 31(7): 1512-7. https://doi.org/10.1007/s003830050500; PMid:9914345

5. Cheng W, Bisho AE, Spitz L, Polak JM. (1999). Abnprmal enteric nerve morphology in atretic esophagus of fetal rats with adriamycin-induced esophageal atresia. Pediatr. Surg. Int. 15(1): 8-10. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2004.06.027; PMid:15486912

6. Cheng W, Poon KH, Lui VCH, Yong JL, Law S et al. (2004). Esophageal atresia and achalasialike esophageal dysmotility. J. Pediatr. Surg. 39: 1581-3. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2004.06.027; PMid:15486912

7. Dutta HK, Mathur M, Bhatnagar V. (2000). A histopathological study of esophageal atresia and tracheoesophageal fistula. Pediatr. Surg. 35: 438-41. https://doi.org/10.1016/S0022-3468(00)90209-4

8. Dzienis-Koronkiewicz E, Debek W, Chyczewski L. (2005). Use of synaptophysin immunohistochemistry in intestinal motility disorders. Eur. J. Pediatr. Surg. 15(6): 392-8. https://doi.org/10.1055/s-2005-872949; PMid:16418955

9. Faure C, Grunder FR. (2017). Dysmotility in esophageal atresia: pathophysiology, characterization, and treatment. Front. Paediatr. 5: 130. https://doi.org/10.3389/fped.2017.00130; PMid:28620599 PMCid:PMC5450509

10. Gottrand M, Michaud L, Sfeir R, Gottrand F. (2016). Motility, digestive and nutritional problems in esophageal atresia. Paeiatr. Resp. Rev. 19: 28-33. https://doi.org/10.1016/j.prrv.2015.11.005; PMid:26752295

11. Gudi V, Gai L, Herder V, Tejedor LS, Kipp M et al. (2017). Synaptophysin is a reliable marker for axonal damage. J. Neuropathol. Exp. Neurol. 76(2): 109-25. https://doi.org/10.1093/jnen/nlw114; PMid:28177496

12. Gut P, Czarnywojtek A, Fischbach J, Baczyk M, Ziemnicka K et al. (2016). Chromogranin A – unspecific neuroendocrine marker. Clinical utility and potential diagnostic pitfalls. Arch. Med. Sci. 12(1): 1-9. https://doi.org/10.5114/aoms.2016.57577; PMid:26925113 PMCid:PMC4754364

13. Isgro MA, Bottoni P, Scatena R. (2015). Neuron-specific enolase as a biomarker: biochemical and clinical aspects. Adv. Exp. Med. Biol. 867: 125-43. https://doi.org/10.1007/978-94-017-7215-0_9; PMid:26530364

14. Kawahara H, Oue T, Okuyama H. (2003). Esophageal motor function in congenital esophageal stenosis. J. Pediatr. Surg. 38: 1716-9. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2003.08.020; PMid:14666450

15. Li GL, Farooque M, Isaksson J, Olsson Y. (2004). Changes in synapses and axons demonstrated by synaptophysin immunohistochemistry following spinal cord compression trauma in the rat and mouse. Biomed. Envir. Sci. 17: 281-90.

16. Li K, Zheng S, Xiao X, Wang Q, Zhou Y, Chen L. (2007). The structural characteristics and expression of neuropeptides in the esophagus of patients with congenital esophageal atresia and tracheoesophageal fistula. Pediatr. Surg. 42(8): 1433-8. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2007.03.050; PMid:17706510

17. Liu Q, Xie F, Siedlak SL, Nunomura A, Honda K et al. (2004). Neurofilament proteins in neurodegenerative. CMLS, Cell. Mol. Life Sci. 61: 3057-75. https://doi.org/10.1007/s00018-004-4268-8; PMid:15583867

18. Mahoney L, Rosen R. (2016). Feeding difficulties in children with esophageal atresia. Paediatr. Resp. Rev. 19: 21-7. https://doi.org/10.1016/j.prrv.2015.06.002; PMid:26164203 PMCid:PMC4690793

19. Midrio P, Alaggio R, Strojna A, Gamba P, Giacomelli L et al. (2010). Reduction of interstitial cells of Cajal in esophageal atresia. J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 51(5): 610-7. https://doi.org/10.1097/MPG.0b013e3181dd9d40; PMid:20706152

20. Mukhopadhyay AK, Weisbodt NW. (1975). Neural organization of esophageal peristalsis: role of vagus nerve. Gastroenterol. 68(3): 444-7.

21. Pederiva F, Burgos E, Francica I, Zuccarello B, Martinez L, Tovar JA. (2008). Intrinsic esophageal innervations in esophageal atresia without fistula. Pediatr. Surg. Int. 24(1): 95-100. https://doi.org/10.1007/s00383-007-2032-5; PMid:17962964

22. Preiksaitis HG, Diamant NE. (1999). Myogenic mechanism for peristalsis in the cat. Am. J. Physiol. 277(2): G306-13. https://doi.org/10.1152/ajpgi.1999.277.2.G306; PMid:10444444

23. Qi BQ, Uemura S, Farmer P, Myers NA, Hutson JM. (1999). Intrinsic innervations of the oesophagus in fetal rats with oesophageal atresia. Pediatr. Surg. Int. 15(1): 2-7. https://doi.org/10.1007/s003830050499; PMid:9914344

24. Rayyan M, Allegaert K, Omari T, Rommel N. (2015). Dysphagia in children with esophageal atresia: current diagnostic options. Eur. J. Pediatr. Surg. 25(4): 326-32. https://doi.org/10.1055/s-0035-1559818; PMid:26309245

25. Sarna SK, Daniel EE, Waterfall WE. (1977). Myogenic and neural control systems for esophageal motility. Gastroenterology. 73: 1345-52. https://doi.org/10.1016/S0016-5085(19)31512-4

26. Sistonen SJ, Koivusalo A, Lindahl H, Pukkala E, Rintala RJ, Pakarinen MP. (2008). Cancer after repair of esophageal atresia: population-based long-term follow-up. J. Pediatr. Surg. 43: 602-5. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2007.12.002; PMid:18405703

27. Van der Zee DC, Tytgat SHA, Herwaarden MYA. (2017). Esophageal atresia and tracheo-esophageal fistula. Semin. Pediatr. Surg. 26: 67-71. https://doi.org/10.1053/j.sempedsurg.2017.02.004; PMid:28550873

28. Vergouwe FWT, Jsselstijn HI, Biermann K et al. (2018). High prevalence of Barrett’s esophagus and esophageal squamous cell carcinoma after repair of esophageal atresia. Clin. Gastroenterol. Hepatol. 16: 513-21. https://doi.org/10.1016/j.cgh.2017.11.008; PMid:29133255

29. Yalcin S, Demir N, Serel S, Soyer T, Cahit Tanyel F. (2015). The evaluation of deglutition with videofluoroscopy after repair of esophageal atresia and/or tracheoesophageal fistula. J. Pediatr. Surg. 50: 1823-7. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2015.07.002; PMid:26210818

30. Zuccarello B, Spada A, Turiaco N, Villari D, Parisi S et al. (2009). Intramural ganglion structures in esophageal atresia: A morphologic and immunohistochemical study. HPC. Int. J. Pediatr. 2009. Article ID 695837. https://doi.org/10.1155/2009/695837; PMid:20041008 PMCid:PMC2778171.

Стаття надійшла до редакції 07.02.2019 р., прийнята до друку 11.06.2019 р.