• Морфофункціональний стан ендометрія у пацієнток пізнього репродуктивного віку з безпліддям
ua До змісту

Морфофункціональний стан ендометрія у пацієнток пізнього репродуктивного віку з безпліддям

HEALTH OF WOMAN.2015.5(101):141–144; doi 10.15574/HW.2015.101.141
 

Морфофункціональний стан ендометрія у пацієнток пізнього репродуктивного віку

з безпліддям
 

Корнієнко С. М.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ
 

Метою цього дослідження було вивчення морфофункціонального стану ендометрія у жінок пізнього репродуктивного віку з безпліддям на етапі підготовки до екстракорпорального запліднення. Проведено обстеження 197 пацієнток з безпліддям для вивчення стану ендометрія. Для цього всім пацієнткам виконували ультразвукове дослідження (УЗД), рідинну гістероскопію (ГС) і біопсію ендометрія з метою вивчення стану рецепторного апарату. У результаті дослідження виявлено, що УЗД є недостатньо інформативним для діагностики стану ендометрія і матки даної категорії пацієнток: діагностичні знахідки при ГС включали поліп ендометрія – 6,1%, гіперплазію ендометрія – 4,0%, седлоподібну матку – 2,5%, синехії порожнини матки – 0,5% випадків. У цілому, первинні хибнонегативні діагнози зафіксовані у 18,7% пацієнток. Імуногістохімічне дослідження експресії рецепторів до естрогенів і прогестерону в ендометрії виявило дисонанс між показниками в стромі і залозах: якщо рівень рецепторів естрогенів в залозах і в стромі у більшості пацієнток був вище популяційної норми (у 84% і 66% відповідно), то кількість прогестеронових рецепторів у стромі була зменшена у 46% жінок, а в залозах – збільшена у 59%.
 

Ключові слова: безпліддя, гістероскопія, патологія ендометрія, допоміжні репродуктивні технології.
 

Література:

1. Liu K, Case A. 2011. Advanced reproductive age and fertility. J Obstet Gynaecol Can. 33(11):1165–1175.

2. Kimberly L, Case A, Cheung AP, Sierra S, AlAsiri S et al. 2012. Advanced reproductive age and fertility. Int J Gynaecol Obstet. 117(1):95–102.

3. Johnson JA, Tough S. 2012. Delayed child-bearing. J Obstet Gynaecol Can. 34(1):80–93.

4. Broekmans FJ, Knauff EAH, te Velde ER, Macklon NS, Fauser BC. 2008. Female reproductive ageing: current knowledge and future trends. Trends in Endocrinol Metabol. 18:58–65. http://dx.doi.org/10.1016/j.tem.2007.01.004; PMid:17275321

5. Implantation failure: molecular mechanisms and clinical treatment Hum Reprod Update. 17(2):242–253. 2011.

6. The human endometrium as a fertility-determining factor. Human Reproduction Update. 12;5:617–630.

7. Dallenbach-Hellweg G. 1984. The endo-metrium of infertility. A review. Pathol Res Pract. 178(6):527–37.

8. Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 787 від 09.09.2013. Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні.

9. Мишиева НГ, Гатина ТА, Абубакиров АН, Сурмава ХР, Ипен СМ. 2006. Репродуктивное здоровье женщин старшего возраста. Врач 9:23–28.

10. Лысенко ОН, Ашхаб МК, Стрижова НВ и др. 2004 Иммуногистохимическое изучение экспрессии рецепторов стероидных гормонов при гиперпластических процессах эндометрия. Архив патологии 66;2:7–10.

11. Локшин ВН, Алдангарова ГА. 2002. Структура внутриматочной патологии у женщин с бесплодием различного генеза. Современные подходы к лечению бесплодия: Сб. науч. трудов. Екатеринбург:106–107.

12. Самойлова АВ, Кострова ЕВ, Любовцева ЛА. 2008. Рецепторный статус эндометрия у женщин с бесплодием. Репродуктивные технологии сегодня и завтра: материалы ежегодной XVIII международной конференции РАРЧ, Самара, 4–6 сентября 2008 г. Самара:52–53.