• Морфофункціональні зміни в плаценті у вагітних при затримці росту плода 
ua До змісту

Морфофункціональні зміни в плаценті у вагітних при затримці росту плода 

HEALTH OF WOMAN. 2016.8(114):55–58; doi 10.15574/HW.2016.114.55 
 

Морфофункціональні зміни в плаценті у вагітних при затримці росту плода 
 

Басистий О. В.

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ


Мета дослідження: виявлення морфофункціональних змін в плаценті у вагітних при затримці росту плода різного ступеня тяжкості.


Матеріали та методи. У дослідження були включені 100 вагітних жінок від 23 тиж і до 40 тиж гестації, з яких 80 вагітних із затримкою росту плода різного ступеня тяжкості увійшли в основну групу. До групи контролю увійшли 20 вагітних з фізіологічним перебігом вагітності. Залежно від ступеня тяжкості затримки росту плода вагітні основної групи були розподілені на 3 клінічні групи: у I групу увійшли 38 вагітних із затримкою росту плода 1-го ступеня; у II групу – 22 вагітні із затримкою росту плода 2-го ступеня; у III групу – 20 вагітних із затримкою росту плода 3-го ступеня. Виявлення затримки росту плода у вагітних, форми і ступеня тяжкості, а також порушень матково-плацентарного і плодового кровотоку ґрунтувалося на результатах ультразвукового і допплерометричного досліджень. Для діагностики затримки росту плода отримані дані фетометрії порівнювали з нормативними показниками для даного терміну вагітності. Під час забору матеріалу для морфологічного дослідження після відділення посліду вирізали шматочки з центрального, парацентрального і крайового відділів через усю товщу плаценти. З крайових відділів шматочки вирізали разом з оболонками. З пуповини вирізали два шматочки – на відстані 2 см від місця прикріплення пуповини до плаценти і на протилежній ділянці. Матеріал фіксували у 10% нейтральному формаліні і заливали у парафін, гістологічні зрізи фарбували гематоксиліном та еозином. Приділяли увагу вираженості компенсаторно-пристосувальним і інволютивно-деструктивним реакціям у плаценті. Оцінювання стану ворсинчастого дерева за ступенем його зрілості проводили з використанням критеріїв, що лежать в основі класифікації порушень розвитку ворсинчастого дерева І.М. Волощук. Статистичне оброблення результатів проводили з використанням стандартних ліцензованих комп’ютерних програм STATISTICA 6.0, Microsoft Exсel, ANOVA «Statistica». Статистично достовірними вважали розбіжності при p<0,05.


Результати. Морфологія плацент при затримці росту плода характеризується високою частотою порушень материнського кровотоку з переважанням змін, зумовлених недостатнім притоком материнської крові у міжворсинчастий простір. Найбільш частими морфологічними проявами порушення кровотоку у міжворсинчастому просторі були інфаркти, афункціональні зони, рівномірне звуження і тромбоз міжворсинчастого простору. Частота порушень кровотоку у міжворсинчастому просторі підвищується з наростанням ступеня тяжкості затримки росту плода.


Заключення. Плацентарна дисфункція, зумовлена морфологічними і функціональними змінами в плаценті, є основною причиною затримки росту і розвитку плода, його гіпоксії, що виникає у результаті поєднаної реакції плода і плаценти на різні порушення стану материнського організму. Частота порушень кровотоку у міжворсинчастому просторі підвищується з наростанням ступеня тяжкості затримки росту плода.


Ключові слова: затримка росту плода, вагітні, плацента, плацентарна дисфункція, морфофункціональні зміни.


Література:

1. Ашурова Н.Г. Современный взгляд на проблему задержки внутриутробного развития плода (Обзорная статья) / Н. Г. Ашурова, М.И. Исматова // Наука. Мысль. – 2015. – № 3. – С. 13–18.

2. Волощук И.Н. Морфологические основы и патогенез плацентарной недостаточности: Автореф. дисc. … д-ра мед. наук. – М., 2002.

3. Жирова Н.В. Особенности течения беременности у женщин в зависимости от функционального состояния сосудистого эндотелия и его роль в формировании хронической плацентарной недостаточности: Клинико-экспериментальное исследование: Автореф. дисс. … канд. мед. наук: 14.00.01, 14.00.16 / Жирова Наталья Владимировна; Алт. гос. мед. университет. – Барнаул, 2004. – 24 с.

4. Игнатко И.В. Декомпенсированная плацентарная недостаточность и критическое состояние плода / И.В. Игнатко, М.А. Карданова, Ю.И. Толкач, И.А. Федюнина // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. – 2015. – № 5. – С. 36–46.

5. Радзинский В.Е. Эктраэмбриональные и околоплодные структуры при нормальной и осложненной беременности / Под ред.: В.Е. Радзинского, А.П. Милованова. – М.: Мед. информ. агентство (МИА), 2004. – 393 с.

6. Crocker I.P. Review: Endothelial progenitor cells in pregnancy and obstetric pathologies / I.P. Crocker, P.I. Sipos // Placenta. – 2013. – Vol. 34, suppl. – P. S62–S67. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2013.01.003; PMid:23395298

7. Kovo M. Pregnancy outcome and placental findings in pregnancies complicated by fetal growth restriction with and without preeclampsia / M. Kovo, L. Schreiber, O. Elyashiv [et al.] // Reprod. Sci. – 2015. – Vol. 22, N 3. – P. 316–321. https://doi.org/10.1177/1933719114542024; PMid:25001023

8. Mifsud W. Placental pathology in early-onset and late-onset fetal growth restriction / W. Mifsud, N.J. Sebire // Fetal. Diagn. Ther. – 2014. – Vol. 36, N 2. – P. 117–128. https://doi.org/10.1159/000359969; PMid:24577279