- Модельне обґрунтування просторових параметрів хірургічного доступу при мініінвазивному оперативному лікуванні пілонідальної хвороби у дітей
Модельне обґрунтування просторових параметрів хірургічного доступу при мініінвазивному оперативному лікуванні пілонідальної хвороби у дітей
Paediatric surgery.Ukraine.2020.1(66):10-20; doi 10.15574/PS.2020.66.10
Шавлюк Р. В. 1, Конопліцький В. С. 1, Паламарчук І. П. 2
1Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна
2Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ, Україна
Для цитування: Шавлюк РВ, Конопліцький ВС, Паламарчук ІП. (2020). Модельне обґрунтування просторових параметрів хірургічного доступу при мініінвазивному оперативному лікуванні пілонідальної хвороби у дітей. Хірургія дитячого віку. 1(66): 10-20; doi 10.15574/PS.2020.66.10
Стаття надійшла до редакції 04.11.2019 р., прийнята до друку 11.03.2020 р.
Незадоволеність результатами лікування пілонідальної хвороби (ПХ) у дітей спонукає до пошуку нових шляхів удосконалення методології її хірургічного лікування.
Мета: створення моделі просторового обґрунтування форми та параметрів оперативного доступу при лікуванні ПХ у дітей, як норицевих, так і безнорицевих її форм.
Матеріали і методи. На основі проведених анатомо-просторових досліджень крижово-куприкової ділянки у 50 хворих на ПХ визначені прогностичні чинники її перебігу у дітей.
Результати. Були визначені основні концептуальні припущення та рекомендації при видаленні патологічного вогнища. В усіх випадках розроблена модель розрахунку параметрів та локалізації оперативного доступу дозволила дотримуватись мініінвазивного напрямку хірургічного лікування. Залежно від локалізації, розмірів та варіантів розташування норицевих ходів пілонідальної кісти отримана на основі співвідношення еліпсоподібних площин просторова модель дозволяє визначити необхідні параметри операційної рани, що дозволяє максимально латералізувати операційну рану при мінімальній площі видалених м’яких тканин.
Висновки. Формування контурів, локалізації та параметрів інтраопераційного доступу при ПХ у дітей, згідно з розробленою моделлю просторового обґрунтування форми та параметрів оперативного доступу, свідчить про доцільність її еліпсоподібної форми, параметри якої визначаються розташуванням зовнішніх отворів норицевих ходів по відношенню до міжсідничної складки. Контур операційної рани у формі еліпса з чітко визначеними геометричними параметрами розрахованого об’єкту дозволяє виконувати мініінвазивні пластичні оперативні втручання при видаленні пілонідальної кісти без додаткового формування періанального шкірно-підшкірно-жирового клаптя, що дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень і рецидивів та покращити якість і наслідки лікування.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пілонідальна хвороба, діти, кіста, просторова модель, оперативний доступ.
ЛІТЕРАТУРА
1. Долгих ОБ, Соловьев ОЛ, Столяров СА, Супильников АА. (2013). Геморрой. Самара: Ревиаз: 152.
2. Карташкин ВА, Сапин МР, Шестаков АМ. (2010). Особенности строения наружного сфинктера прямой кишки у детей различного возраста. Российский медико-биологический вестник. 1(18): 18-24.
3. Лурін ІА, Цема ЄВ, Якімов ДЮ та ін. (2013). Результати малотравматичного хірургічного лікування хворих на пілонідальну хворобу з використанням методики Bascom II – «cleft-lift». Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 17(4): 15-21.
4. Русак ОБ. (2015). Обґрунтування ефективності використання антисептика «Октенісепт®» в лікуванні нагноєння епітеліального куприкового ходу. Scientific Journal ScienceRise. 10(3): 153-157. https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.52179
5. Титов АЮ, Костарев ИВ, Батищев АК. (2015). Этиопатогенез и хирургическое лечение эпителиального копчикового хода. Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. 2: 69-78.
6. Abo-Ryia МН, Abd-Allah HS, Al-Shareef MM, Abdulrazek MM. (2017). Fascio-adipo-cutaneous lateral advancement flap for treatment of pilonidal sinus: A modification of the Karydakis operation-cohort study. World J. Surg. 12: 93-105. https://doi.org/10.1007/s00268-017-4406-8; PMid:29270650
7. Bali І, Aziret М, Sozen S. (2015). Effectiveness of Limberg and Karydakis flap in recurrent pilonidal sinus disease. Clinics (Sao Paulo). 15: 350-355. https://doi.org/10.6061/clinics/2015(05)08
8. Bascom J. (2008). Surgical treatment of pilonidal disease. BMJ. 366: 868-871.
9. Doll D, Matevossian E, Luedi MM. (2015). Does full wound rupture following median pilonidal closure alter long-term recurrence rate? Med Princ Pract. 6(24): 571-577. https://doi.org/10.1159/000437361; PMid:26334688 PMCid:PMC5588279
10. Haider К, Ashfaq А, Ishtiaq АК. (2017). Pilonidal sinus: a comparative study of open versus closed methods of surgical approach. JIIMC. 2: 111-115.
11. Sanz NM, Ros EP, Cifuentes AS. (2016). Modified Karydakis procedure for giant pilonidal sinus. GIR. ESP. 10(94): 606-613. https://doi.org/10.1016/j.cireng.2016.11.014
12. Stauffer VK, Luedi MM, Kauf P. (2018). Common surgical procedures in pilonidal sinus disease: A meta-analysis, merged data analysis, and comprehensive study on recurrence. Sci Rep. 8: 30-58. https://doi.org/10.1038/s41598-018-20143-4; PMid:29449548 PMCid:PMC5814421