• Мініінвазивне лікування солітарних непаразитарних кіст паренхіматозних органів у дітей
До змісту

Мініінвазивне лікування солітарних непаразитарних кіст паренхіматозних органів у дітей

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2018.4(61):74-79; doi 10.15574/PS.2018.61.74

Фофанов О. Д., Фофанов В. О., Зіняк Б. М., Баб’як Б. Д.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна
Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня, Україна

Мета – вивчити клінічну ефективність пункційного склерозуючого лікування солітарних непаразитарних кіст паренхіматозних органів (ПО) – нирок, селезінки, печінки – у дітей.

Матеріали і методи. В основу роботи покладено результати обстеження і лікування 72 дітей з простими кістами ПО віком від 1 місяця до 17 років. Серед них найбільш чисельну групу (53 хворих, 73,6%) склали хворі з кістами нирок, у 13 (18,1%) хворих були кісти селезінки, у 6 (8,3%) дітей – непаразитарні кісти печінки. У 22 дітей проведено лікування черезшкірними пункціями / катетеризаціями кіст зі склерозуванням 96º етиловим спиртом, охолодженим до
-20ºС, під ультрасонографічною навігацією (14 хворих з кістами нирки, 6 дітей з кістами селезінки і 2 дитини з кістами печінки).

Результати. Оцінку результатів проводили безпосередньо після проведеного лікування, через 6 місяців та один рік. Незадовільних результатів не було. Задовільний результат отримано у 14 (63,6%) дітей, з них у 8 хворих з кістами нирок, у 4 – з кістами селезінки, у 2 – з кістами печінки. Добрий результат лікування відмічено у 8 (36,4%) дітей (6 – кісти нирок, 2 – кісти селезінки). Найкращий ефект лікування спостерігався при простих кістах діаметром 5–7 см. Рецидивів кіст чи серйозних ускладнень (кровотеча, нагноєння, перитоніт) при застосуванні пункційного склерозуючого лікування не спостерігали. При складній локалізації кіст селезінки ефективною є лапароскопічна асистенція. Важливим у досягненні позитивного ефекту при пункційному склерозуючому лікуванні простих кист ПО є забезпечення некрозу епітеліальної вистилки кісти без ушкодження оточуючих тканин.

Висновки. Ультразвукове дослідження дозволяє виявити солітарні кісти ПО на ранній стадії, до появи клінічних проявів, коли збережена більша частина паренхіми органа. Методика пункційного лікування солітарних кіст ПО з дренуванням та етапним склерозуванням охолодженим 96º етиловим спиртом може бути реальною альтернативою хірургічному втручанню, а при кістах нирок – і методом вибору. Методика є високоефективною, доступною і мініінвазивною. Дотримання усіх технічних аспектів дозволяє уникнути рецидиву та інших ускладнень.

Ключові слова: непаразитарні кісти паренхіматозних органів, пункційне склерозуюче лікування, діти.

Література

1. Беляева АВ, Поляев АЮ, Розинов ВМ (2016). Непаразитарные кисты селезенки у детей (этиология, классификация, органосохраняющее лечение). Рос. вестник дет. хирургии, анестезиологии, реаниматологии. 6(3): 102–9.

2. Врублевская ЕН, Коварский СЛ, Врублевский СГ, Феоктистова ЕВ, Гуревич АИ, Поддубный ГС (2010). Современные представления об этиопатогенезе, клинике, диагностике и методах лечения солитарной кисты почки у детей. Детская хирургия. 2: 39–42.

3. Поляев ЮА, Исаева МВ, Степанов АЭ, Фокин НВ, Ашманов КЮ, Мызин АВ, Гарбузов РВ, Каримов ИВ. (2009). Малоинвазивные методы лечения непаразитарных кист селезенки у детей. Детская хирургия. 3: 13–16.

4. Hodge MG, Ricketts RR, Simoneaux SF, Abramowsky CR. (2012). Splenic Cysts in the Pediatric Population: A Report of 21 Cases with Review of the Literature. Fetal and pediatric pathology. 31(2): 54–62. https://doi.org/10.3109/15513815.2011.648725; PMid:22409406

5. Kawamura J., Hiura M., Ueda M., Higashi Y., Yoshida O., Kuwahara C, Ueda M. (1984). Ultrasound splenic cyst puncture and 95% ethanol injection. Ann. Surg. 30(3): 287–94.

6. Koh С, CserniТ, Hawkes R, Dickson AP, Hennayake S, Keene DJB. (2018). The management of symptomatic simple renal cysts in children. Journal of Pediatric Surgery Case Reports. 28: 21–29.

7. Koutlidis N, Joyeux L, Mejean N, Sapin E. (2015). Management of simple renal cyst in children: French multicenter experience of 36 cases and review of the literature. J Pediatr Urol. 11(3): 113–7. https://doi.org/10.1016/j.jpurol.2015.03.003; PMid:25934353

8. Moir С, Guttmann F, Jerquer S et al. (1989). Splenic cysts: aspiration, sclerosis or resection. J Pediatric Surg. 24(7): 646–8.

9. Morandi E., Castoldi M., Merlini D.A. et al. (2012). Is there a role of percutaneous drainage in non-parasitic splenic cysts? Case report. Journal of Surgery. 33(10): 343–5.

10. Pegios A, Chaidos C, Klokkaris A, Tsikopoulos G. (2014). Nonparasitic cysts in children – peculiarities in surgical management – report of three cases. Hellenic Journal of Surgery. 86(4): 238–43. https://doi.org/10.1007/s13126-014-0138-5

Стаття надійшла до редакції 07.08.2018 г.; прийнята до друку 11.12.2018 р.