SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2015.4(68):96-102; doi 10.15574/SP.2015.68.96 

Мікози у структурі інфекційного синдрому при первинних імунодефіцитах 
 

Бондаренко А. В., Чернишова Л. І., Костюченко Л. В., Гільфанова А. М., Рабош Л. В.Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Західноукраїнський спеціалізований дитячий медичний центр, м. Львів, Україна

Київська міська дитяча клінічна лікарня інтенсивного лікування №1, Україна 
 

Гриби, як інфекційні агенти, є загалом малопатогенними мікробами, однак вони здатні стати причиною хвороби при порушеннях в імунітеті. Протигрибковий імунітет забезпечується цілим ланцюгом міжклітинних взаємодій. Метою роботи було оцінити частоту та особливості мікозів при вроджених дефектах імунітету, для чого було проаналізовано інфекційний синдром 308 пацієнтів із різними первинними імунодефіцитами. Мікози відмічались у 66 (21,4%) пацієнтів, переважно при комбінованих імунодефіцитах (83,3%), хронічній гранулематозній хворобі (77,7%), а також дефектах вродженого імунітету та імунної регуляції, асоційованих із функціональним дефектом Т17-лімфоцитів. Гриби при первинних імунодефіцитах зумовлюють загрозливі для життя та інвалідизуючі інфекції. Найчастішими збудниками виступають гриби родів Candida та Aspergillus. При виявленні і лікуванні резистентних інфекцій в імунодефіцит них пацієнтів необхідна висока настороженість щодо грибів, як можливих збудників інфекційного процесу, і застосування, за можливості, спеціальних мікробіологічних методів для уточнення збудника. 
 

Ключові слова: протигрибковий імунітет, мікоз, первинний імунодефіцит. 

Література: 
1. Чернишова ЛІ, Волоха АП, Костюченко ЛВ та ін. 2013. Дитяча імунологія. Підр. За ред. проф. ЛІ Чернишової, АП Волохи. К, ВСВ «Медицина»: 720.

2. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология. Учебн. Под ред. ВВ Зверева, МН Бойченко. 2. М, ГЭОТАР-Медиа, 2010.

3. Чернишова ЛІ, Бондаренко АВ, Волоха АП та ін. 2013. Хронічний шкірно-слизовий кандидоз як первинний імунодефіцит у дітей. Здоровье ребенка. 2: 112—120.

4. Sarkadi AK, Tasko S, Csorba G et al. 2014. Autoantibodies to IL-17A may be сorrelated with the severity of mucocutaneous candidiasis in APECED Patients. Journal of Clinical Immunology. 34: 181.

5. Kisand K, Boe Wolff AS, Podkrajsek KT et al. 2010. Chronic mucocutaneous candidiasis in APECED or thymoma patients correlates with autoimmunity to Th17-associated cytokines. J Exp Med. 207: 299—308.

6. Puel A, Cypowyj S, Bustamante J et al. 2011. Chronic mucocutaneous candidiasis in humans with inborn errors of interleukin-17 immunity. Science. 332(6025): 65—68.

7. Ma CS, Chew GY, Simpson N et al. 2008. Deficiency of Th17 cells in hyper IgE syndrome due to mutations in STAT3. J Exp Med. 205(7): 1551—1557.

8. Zelante et al. 2011. IL-22 in antifungal immunity. European Journal of Immunology. 41; Is 2: 270—275.

9. Liu L, Okada S, Kong X-F. 2011. Gain-of-function human STAT1 mutations impair IL-17 immunity and underlie chronic mucocutaneous candidiasis. Journal of Experimental Medicine. 208: 1635—1648.

10. Marodi L, Cypowyj S, Toth B et al. 2012. Molecular mechanisms of mucocutaneous immunity against Candida and Staphylococcus species. J Allergy Clin Immunol. 130(5): 1019-1027.

11. Soltesz B, Toth B, Shabashova N et al. 2013. New and recurrent gain9of9function STAT1 mutations in patients with chronic mucocutaneous candidiasis from Eastern and Central Europe. Journal of Medical Genetics. 50(9): 567—578. http://dx.doi.org/10.1136/jmedgenet-2013-101570; PMid:23709754 PMCid:PMC3756505

12. Puel A, Doffinger R, Natividad A. 2010. Autoantibodies against IL-17A, IL-17F and IL-22 in patients with chronic mucocutaneous candidiasis and autoimmun polyendocrine syndrome type I. J Exp Med. 207(2): 291—297.