• Менеджмент дефіциту вітаміну D у пацієнток з дисгормональними поєднаними проліферативними захворюваннями репродуктивних органів

Менеджмент дефіциту вітаміну D у пацієнток з дисгормональними поєднаними проліферативними захворюваннями репродуктивних органів

HEALTH OF WOMAN. 2018.4(130):14–18; doi 10.15574/HW.2018.130.14

Шурпяк С. О.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Недостатність вітаміну D, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, має характер пандемії. Дослідження, проведені у різних країнах, свідчать про проблему недостатності/дефіциту вітаміну D незалежно від географічних широт у людей різного віку, національності, надходження його з їжею, при цьому навіть в тих країнах, де нестачі сонячних днів не спостерігається. Низький рівень вітаміну D розглядається як незалежний предиктор формування і прогресу ожиріння, інсулінорезистентності, синдрому полікістозних яєчників, збільшення ризику розвитку ендометріозу, лейоміоми матки.

Разом з впливом на багато життєво важливих процесів в організмі людини вітамін D відіграє дуже важливу роль у регуляції репродуктивної функції жінок. D-гормон впливає на репродуктивні органи як безпосередньо – шляхом зв’язування з рецепторами (VDR), так і опосередковано, через стимуляцію синтезу стероїдних гормонів й інші ефекти.

Мета дослідження: вивчення ефективності клінічного менеджменту дефіциту вітаміну D у жінок з поєднаними проліферативними захворюваннями репродуктивних органів.

Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 350 жінок активного і пізнього репродуктивного віку, мешканок Львівського регіону, які зверталися для профілактичного обстеження або зі скаргами на порушення менструального циклу, безплідність, невиношування вагітності, хронічний тазовий біль. Комплексне обстеження включало ультрасонографічний скринінг органів малого таза, грудних залоз, щитоподібної залози, за показаннями – гістероскопію, пайпель-біопсію ендометрія, діагностичну/оперативну лапароскопію. Рівень 25(ОН)D у сироватці крові визначали імуноферментним методом. До I групи увійшли 50 жінок без гінекологічної і супутньої патології на момент включення у дослідження, до ІІ групи – 300 пацієнток з дисгормональною проліферативною патологією репродуктивних органів.

Результати. Рівень 25(ОН)D у сироватці крові в середньому 33,8±2,5 нг/мл зафіксували у 62,0% жінок без гінекологічної патології і тільки у 21,6% жінок з дисгормональною патологією репродуктивних органів; недостатність вітаміну D (25(ОН)D 22,3±1,5 нг/мл) виявлена у 24,0% і 37,7% відповідно. Дефіцит вітаміну D (25(ОН)D 13,8±4,6 нг/мл) у жінок без гінекологічної і соматичної патології діагностований у 5,0% випадків і у 36,3% жінок з доброякісною проліферативною патологією репродуктивних органів (р<0,0001), при цьому тяжкий дефіцит вітаміну D (25(ОН)D у сироватці крові від 4 до 9 нг/мл) виявлено у 73,7% з останніх. Проведена диференційована корекція недостатності дефіциту вітаміну D з використанням профілактичних і лікувальних доз холекальциферолу.

Заключення. Доза холекальциферолу (вітамін D3) 2000 МО/добу є достатньою профілактичною дозою при початковому адекватному рівні вітаміну D, проте не достатньою для усунення його дефіциту. Вживання холекальциферолу у добовій дозі 100 мкг (4000 МО) у разі дефіциту 25(ОН)D дозволяє через 3 міс досягти рівня 25–28 нг/мл 25(ОН)D, проте не приводить до досягнення рекомендованого рівня 25(ОН)D 40–50 нг/мл. Вживання 6000 МО/добу холекальциферолу у разі тяжкого дефіциту вітаміну D дозволяє досягти рівня 25(ОН)D 40–50 нг/мл у середньому через 2,8±1,2 міс.

Ключові слова: вітамін D, дефіцит вітаміну D, поєднані проліферативні захворювання репродуктивних органів, холекальциферол.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

1. Akman AO, Tumer L, Hasanoglu A, et al. Frequency of vitamin D insufficiency in healthy children between 1 and 16 years of age in Turkey. Pediatr Int 2011; 53:968–77. https://doi.org/10.1111/j.1442-200X.2011.03486.x; PMid:21988338

2. Buggio L, Roncella E, Somigliana E, Vercellini P. Vitamin D and benign gynaecological diseases: A critical analysis of the current evidence. Gynecol Endocrinol. 2015;16:1-5.

3. Dietary Reference Intakes for Calcium and Vitamin D Institute of Medicine (US) Committee to Review Dietary Reference Intakes for Vitamin D and Calcium. In: A.C. Ross, C.L. Taylor, A.L. Yaktine, H.B. Del Valle (eds). Washington, DC: National Academies Press, 2011. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK56070/

4. EFSA Panel on Dietetic Products NaAN. Scientific opinion on the tolerable upper intake level of vitamin D. EFSA J. 2012; 10 (7): 2813. URL: http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.2903/j.efsa.2012.2813/full]

5. Food and Drug Administration, HHS, et al. Food Labeling: Revision of the Nutrition and Supplement Facts Labels. Final rule. Federal Register. 2016; 81 (103): 33-741. URL: https://www.federalregister. gov/documents/2016/05/27/2016-11867/food-labeling-revisionof-the-nutrition-and-supplement-facts-labels#h-127

6. Holick MF. Vitamin D deficiency. N Engl J Med. 2007; 357:266–281. https://doi.org/10.1056/NEJMra070553; PMid:17634462

7. Holick MF. Chen TC. Vitamin D deficiency: a worldwide problem with health consequences. The American journal of clinical nutrition. 2008; 87 (4):1080S–1086S.

8. Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA, Gordon CM. et al. Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J. Clin. Endocrinol. Metab. 2011; 96 (7): 1911–30. https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385

9. Holick MF. Vitamin D is not as toxic as was once thought: a historical and an up to-date perspective. Mayo Clin. Proc. 2015; 90: 561–4. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2015.03.015; PMid:25939933

10. Hossein-Nezhad A., Holick M.F. Vitamin D for health: a global perspective. Mayo Clin Proc. 2013; 88 (7): 720–55. https://doi.org/10.1016/j.mayocp.2013.05.011; PMid:23790560 PMCid:PMC3761874

11. Mithal A, Wahl DA, Bonjour JP, et al. Global vitamin D status and determinants of hypovitaminosis D. Osteoporos Int 2009; 20:1807–20. https://doi.org/10.1007/s00198-009-0954-6; https://doi.org/10.1007/s00198-009-1030-y; PMid:19543765

12. Palacios С, Gonzalez L. Is vitamin D deficiency a major global public health problem? J Steroid Biochem Mol Biol. 2014;144Pt A:138-145.

13. Rodriguez-Rodriguez E, Aparicio A, Lopez-Sobaler AM, et al.Vitamin D status in a group of Spanish schoolchildren. Minerva Pediatr 2011; 63:11–8.

14. Scientific Opinion on Dietary Reference Values for vitamin D. EFSA Panel on Dietetic Products, Nutrition, and Allergies (NDA). EFSA J. 2016. URL: https://www.efsa.europa.eu/sites/default/files/consultation/160321.pdf.

15. Shoelson SE, Herrero L, Naaz A. Obesity, inflammation, and insulin resistance. Gastroenterol. 2007;132:2169-2180. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2007.03.059; PMid:17498510

16. Scientific Opinion on the Tolerable Upper Intake Level of vitamin. EFSA J. 2012; 10 (7): 2813. https://doi.org/10.2903/j.efsa.2012.2813.

17. Veugelers PJ, Pham T.-M, Ekwaru JP. Optimal vitamin D supplementation doses that minimize the risk for both low and high serum 25 hydroxyvitamin D concentrations in the general population. Nutrients. 2015; 7: 10 189–208.