HEALTH OF WOMAN. 2016.5(111):77–82; doi 10.15574/HW.2016.111.77

Механізми адаптації вагітних з невиношуванням у динаміці зберігальної терапії

Потапов В. О., Жарких А. В., Сюсюка В. Г., Плотнік В. О.

ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України»

Запорізький державний медичний університет

Мета дослідження: оцінити вплив зберігальної терапії у реалізації адаптаційних механізмів у вагітних з невиношуванням на підставі вивчення психоемоційного стану, вегетативного балансу та гормонального профілю.

Матеріали та методи. Обстежені 67 вагітних у терміні гестації 7–14 тиж з одноплідною вагітністю. Основну групу склали 35 жінок із клінікою загрозливого аборту, що знаходилися на лікуванні у гінекологічному відділенні пологового будинку № 9 м. Запоріжжя та отримували натуральний мікронізований ПГ Утрожестан® (Besins Healthcare) вагінально по 200 мг двічі на добу. До контрольної групи увійшли 32 жінки без клінічних проявів загрозливого аборту. Критеріями включення були скарги на біль у нижніх відділах живота та мізерні або помірні кров’янисті виділення зі статевих шляхів на тлі маткової вагітності. Критеріями виключення були: гіперандрогенія, синдром полікістозних яєчників, порушення менструального циклу, аномалії розвитку статевих органів, звичне невиношування, наявність вад розвитку плода, а також вагітність з рясними кров’янистими виділеннями.

Результати. Установлено, що у вагітних із клінікою загрозливого аборту має місце зростання реактивної тривожності, яка зумовлена емоційною реакцією на стресову ситуацію і свідчить про психоемоційну дезадаптацію. Ураховуючи, що більше половини вагітних з клінікою невиношування мають високий рівень особистісної тривожності, яка є стійкою індивідуальною характеристикою та відображає схильність суб’єкта до тривоги, даний факт слід розглядати як фактор ризику розвитку цієї патології. Порушення гормонального балансу у вагітних з невиношуванням, характеризується зростанням рівня кортизолу і кортизон-інсулінового індексу, що є реакцією на стрес у даного контингенту вагітних. Такі ж зміни характерні і для системи мати–плацента–плід, які обумовлені зниженням рівня естріолу.

Заключення. Зберігальна терапія з використанням вагінального мікронізованого прогестерону (Утрожестан®), у тому числі у групі вагітних з несприятливим прогнозом (наявність ретрохоріальної гематоми), має позитивний вплив на нормалізацію психоемоційного стану, вегетативного балансу, гормонального профілю, а також характеризується відсутністю андрогенної активності, що дає підставу рекомендувати Утрожестан® для включення в схеми лікування невиношування.

Ключові слова: невиношування вагітності, вегетативна регуляція, рівень тривожності, гормональний профіль, стрес, адаптація, лікування, Утрожестан®.

Література:

1. Писарєва СП, Воробйова ІІ. 2005. Невиношування вагітності. Журнал практичного лікаря 1: 6–11.

2. Сидельникова ВМ. 2005. Привычная потеря беременности.М, Триада-Х: 304.

3. Жук СИ, Калинка Я, Сидельникова ВМ. 2007. Невынашивание беременности: новый взгляд на старую проблему. ЗдоровьеУкраины 5/1:3–5.

4. Венцківський БМ, Костюк АЛ, Белов ОО. 2001. Прогнозування невиношування вагітності шляхом комплексної оцінки соматотипологічного та психологічного статусу вагітної. Педіатрія, акушерство та гінекологія 6:70–73.

5. Акушерство. Национальное руководство. Под ред. ЭК Айламазяна, ВИ Кулакова, ВЕ Радзинского, ГМ Савельевой. М, ГЭОТАР-Медиа. 2007:1200.

6. Подольский ВВ, Писарєва СП, Воробйова ІІ. 2009. Невиношування вагітності. Роздуми про вирішення проблеми. Здоровье женщины 2 (38):97–102.

7. Татарчук ТФ. 2006. Стресс и репродуктивная функция женщины. Междунар. эндокринол. журн. 3(5): 2–9.

8. Згуровский ВМ, Никонов ВВ. 2003. Стрессорная реакция. Взгляд на проблему. Врачебная практика 5: 4–8.

9. Крыжановский ГН. 2002. Дизрегуляционная патология. Патологическая физиология и экспериментальная терапия. М, Медицина 3: 2–19.

10. Эльжорукаева ЖА, Линде ВА. 2012. Взаимосвязь между иммунной и эндокринной системами в патогенезе невынашивания беременности. Таврический медико-биологический вестник 2;1 (58).

11. Сидельникова ВМ, Сухих ГТ. 2010. Невынашивание беременности.М: 534.

12. Hдggstrцm M, Richfield D. Diagram of the pathways of human steroidogenesis. Wikiversity Journal of Medicine 1 (1). DOI:10.15347 / wjm / 2014.005. ISSN 20018762. – Self– made using bkchem and inkscape.

13. Подтетепев ЛД, Братчикона ТВ, Орлов ЕН. 2000. Стероидные гормоны и их роль в течении беременности. М:222.

14. Сидельникова ВМ. 1986. Невынашивание бе ременности. М, Медицина:176.

15. Friedler S, Raziel A, Schachter M et al. 1999. Luteal support with micronized progesterone following in vitro fertilization using a down-regulation protocol with gonadotrophin-releasing hormone agonist: a comparative study between vaginal and oral administration. Hum Reprod 14:1944–1948. http://dx.doi.org/10.1093/humrep/14.8.1944; PMid:10438404

16. Smitz J, Devroey P, Faguer B et al. 1992a. A prospective randomized comparison of intramuscular or intravaginal natural progesterone as a luteal phase and early pregnancy supplement. Hum. Reprod. 7:168–175. PMid:1577927

17. PrietlG, Diedrich K, van der Ven H.H., Luckhaus J. and Krebs D. 1992. The effect of 17alpha-hydroxyprogesterone caproate/oestradiol valerate on the development and outcome of early pregnancies following in vitro fertilization and embryo transfer: a prospective and randomised controlled trial. Hum. Reprod. 7 (suppl. 1): 1–5. http://dx.doi.org/10.1093/humrep/7.suppl_1.1; PMid:1332985

18. Van der Pahlen B, Lindman R, Sarkola T et al. 2002. Aggressive behaviour 28:273–280.

19. Bitnm D, Shiekh M, McLeodM. 1995. J Neuroendocrinol 7:171–177.

20. Lancet M, Faulhaber J, Schiffelholtz T et al. 1997. J Pharmacol Exp Ther 282:1213–1218.

21. Perusquia M, Hernandez R, Jasso–Kamel J, Rodriguez–Rabago M. Med Sci Res 25:585–587.

22. Perusquia M, Kubli–Garflas C. 1992. Prostaglandins 43:445–455. http://dx.doi.org/10.1016/0090-6980(92)90127-F

23. Fanchin R, de Ziegler D, Bergeron C et al. 1997. Transvaginal administration of progesterone. Obstet. Gynecol. 90 (3):396–401. http://dx.doi.org/10.1016/S0029-7844(97)00270-6

24. Simon A, Robinson DE, Andrews CM. 1993. The absorption of oral micronised pro gesteron: the effect of food, dose propor tionality, and comparison with intra muscular progesterone. Fertil. Steril. 60:26–33. http://dx.doi.org/10.1016/S0015-0282(16)56031-2

25. Arafat ES, Hargrove JT, Maxson WS et al. 1988. Sedative and hypnotic effects of oral administration of micronized P4 may be mediated through its metabolites. Am. J. Obstet. Gynecol. 159:1203–1209. http://dx.doi.org/10.1016/0002-9378(88)90448-6

26. Наказ МОЗ України № 624 від 03.11.2008 р. «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15 грудня 2003 року № 582 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги», Наказу МОЗ від 31.12.2004 року № 676 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги».

27. Хлыбова СВ и др. 2008. Вариабельность сердечного ритма у женщин при физиологическом и осложненном течении беременности. Физиология человека 34, 5:97–105.

28. Клещеногов СА, Флейшман АН. 2006. Прогнозирование осложнений беременности на основе изучения вариабельности ритма сердца матери. Бюллетень Сибирского отделения Российской академии медицинских наук 3:52–59.