• Лікування запальних захворювань органів малого таза, спричинених мікст-інфекцією
ua До змісту

Лікування запальних захворювань органів малого таза, спричинених мікст-інфекцією

HEALTH OF WOMAN. 2016.6(112):134–143; doi 10.15574/HW.2016.112.134 
 

Лікування запальних захворювань органів малого таза, спричинених мікст-інфекцією 
 

Ромащенко О. В., Возіанова С. В., Руденко А. В., Яковенко Л. Ф.

ДУ «Інститут урології НАМН України», м. Київ 
 

На сьогодні відзначено зростання частоти запальних захворювань органів малого таза (ЗЗОМТ), спричинених інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Причому серед чинників переважають чиcленні мікробні асоціації (мікст-інфекції), у 65–70% випадків виявляють хламідії, гонококи, трихомонади, молікути.

Перевага латентного перебігу ЗЗОМТ, спричинених даними чинниками, є однією з причин несвоєчасного та неадекватного лікування запального процесу статевих органів і формування спектра різнобічних порушень репродуктивного здоров’я жінки.


Мета дослідження: обґрунтування диференційованих підходів до лікування хронічних ЗЗОМТ, спричинених мікст-інфекцією.


Матеріали та методи. Проведено обстеження 72 жінок віком від 18 до 37 років із ЗЗОМТ з тривалістю захворювання від 2 до 11 років. Відповідно до 
етіологічних факторів та особливостей клінічного перебігу ХЗЗОМТ виділено групи обстежених: І основна група – 38 жінок із ХЗЗОМТ, спричинених мікст-інфекцією у поєднанні з хламідіями, молікутами; ІІ основна група – 34 пацієнтки із ХЗЗОМТ, спричинених мікст-інфекцією у поєднанні з трихомонадами.


Результати. Проведені дослідження засвідчили, що хронічні запальні захворювання статевих органів у жінок мають переважно поліетіологічну природу; останнє визначає особливості перебігу захворювання та його наслідки.

Відповідно до клініко-параклінічних орієнтирів запальних захворювань статевих органів, спричинених мікст-інфекцією, визначено диференційовані підходи щодо вибору протизапальної етапної терапії.


Заключення. Серед факторів, що сприяють ефективності лікування запальних захворювань статевих органів, спричинених мікст-інфекцією, слід виділити:

1. Ранню діагностику захворювання.

2. Виявлення та санацію всіх джерел інфікування.

3. Дотримання етапності проведення протизапальної терапії.

4. Відновлення мікробіоценозу кишечника, піхви, сечівника із застосуванням препарату Лактовіт форте.

5. Проведення корекції імунологічних порушень, відновлення показників локального імунного захисту.

6. Обстеження та одночасне лікування (за необхідності) партнера (партнерів).

7. Клінічний, мікробіологічний контроль ефективності проведеного лікування протягом 3 міс; імунологічний контроль через 3, 6 міс після проведеного лікування.

Упровадження в практичну систему охорони здоров’я обґрунтованих ефективних методів лікування ЗЗОМТ, що базуються на об’єктивних результатах клініко-лабораторної діагностики, урахуванні етіологічних факторів, стану системного та місцевого імунітету, патогенетичних механізмів розвитку запального процесу, сприятиме попередженню його хронізації та виникненню рецидивів.


Ключові слова: запальні захворювання органів малого таза, мікст-інфекція, лікування, Тифлокс, Мератин.


Література

1. Saghi-Nejad H, Wasstrman M, Weidner W, Richardsson D, Goldmeier D. 2010. Sexually Transmitted Diseases and sexual function. Journal of Sexual Medicine 7:389–413. http://dx.doi.org/10.1111/j.1743-6109.2009.01622.x; PMid:20092446

2. Ledger W, Witkin S. 2010. Vulvovaginal infection. Manson Pablishin Ltd:127.

3.Verit FF, Verit A, Yeni E. 2006. The prevalence of sexual dysfunction and associated risk factors in women pelvic pain: A cross– sectional study. Archives of Gynecology and Obstetriqs. 274:297–302. http://dx.doi.org/10.1007/s00404-006-0178-3; PMid:16705463

4. Henry-Suchet J. 1999. MST: Depistage et Traitement precices. Contracept. Fertil.Sex. 20;1:61–66.

5. Markos AR. 2005. The concordance of Chlamydia trachomatis genital infection between sexual partners, in the era of nucleic acid testing. Sex Health. 2:23–24. http://dx.doi.org/10.1071/SH04030; PMid:16334709

6. Global prevalence incidence of selected curable sexually transmiitted infections. WHO report, Geneva 2012.

7. Pennehouat G, Joly-Guillou ML, Mohseni H, Taarji HB, Madelenat P. 2002. Treatment of genital infections in gynecology. Gynecol Obstet Fertil. 30;9:744–749.

8. Delcroix M. 1997. Infections gynecologyques. Paris:342.

9. Henry-Suchet J. 1994. L`infection en gynecologie. Paris:176.

10. Ромащенко ОВ, Руденко АВ, Білоголовська ВВ, Хіміч ВІ, Антошина ТМ. 2003. Діагностика запальних захворювань сечовивідних шляхів та геніталій у жінок. Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. К, Інтермед:271–273.

11. Руденко АВ, Ромащенко ОВ, Романенко АМ, Білоголовська ВВ, Кузьменко АЄ. 2003. Роль інфекційних факторів у формуванні порушень репродуктивного здоров`я сім`ї. ПАГ:2.

12. Workowski KA, Berman SM. 2006. Sexually transmitted dieases traetment guidelines. MMWR Recomm. Rep. 55:1–94.

13. Ромащенко ОВ. 2000. Запальні захворювання геніталій у дівчат та підлітків (етіологія, патогенез, прогнозування, лікування). Автореф. дис. д-ра мед. наук. К:36.

14. Wasserheit JN. 1987. Pelvic inflammatory diseases and infertility. Am Med J. 36;7:58–63.

15. Ромащенко ОВ, Руденко АВ, Іванюта ЛІ, Романенко АМ, Носов АТ. 1990. Клініко-морфологічне співставлення результатів обстеження тканин маткових труб у хворих з безпліддям в залежності від виду збудника. Педіатрія, акушерство та гінекологія 2:62.

16. Ромащенко ОВ. 2012. Переоценка подходов к диагностике и лечению воспалительных заболеваний гениталий, обусловленных хламидиной инфекцией, с учетом Европейских рекомендаций. Репродуктивная ендокринология 1(3):51–58.

17. Руденко АВ, Ромащенко ОВ, Романенко АМ, Яковенко ЛФ, Співак МЯ. 2002. Сучасні підходи до діагностики запальних захворювань органів малого таза у жінок. Сексология и андрология. К:272–277.

18. Epling J. 2001. What is the best way to treat trichomoniasis in women? Am Fam Physician. 7:1241–1244.

19. Schwebke JR. 2002. Update of trichomoniasis. Sex Transm Infect. 5:378–379. http://dx.doi.org/10.1136/sti.78.5.378; PMCid:PMC1744553

20. European Guidelines for the Management of pelvic Inflammatory Disease, 2010 update.

21. Ross J, Judline P, Nilas L. 2007. Eropian guideline for the management of pelvic inflammatory disease. Int J STD AIDS. 18:662–666. http://dx.doi.org/10.1258/095646207782193911; PMid:17945043

22. Center for Disease control and Prevention. Sexually Transmitted Diseases Treatment Guidlaines.MMWR Weekly issue. 2010:17–59.

23. Forna F, Gulmezoglu AM. 2003. Interventions for treating trichomoniasis in women. Cochrane Database Syst Rev. 2:CD000218. http://dx.doi.org/10.1002/14651858.cd000218

24. Коган БГ, Бондаренко ЮГ. 2007. Нитромидазолы вчера и сегодня – 50 лет в борьбе с трихомониазом. Репродуктивное здоровье женщины 5(34):2–9.

25. Moodley P, Wilkinson D, Connolly C, Moodley J, Sturm AW. 2002. Trichomonas vaginalis is associated with pelvic inflammatory disease in women infected with human immunodeficiency virus. Clin Infect Dis. 4:519–522. http://dx.doi.org/10.1086/338399; PMid:11797180

26. Meri T, Jokiranta T, Suhonen L. 2000. Resistance of Trichomonas vaginalis first three cases from Finland and optimization of vitro suscetibility testing under oxygen concentrations. J.Clin.Microbiol. 38;2:763–767. PMid:10655382 PMCid:PMC86198

27. Белькова ЮА, Козлов СН. 2007. Общие подходы к терапии инфекции, вызванной резистентными к метранидазолу штаммами Trichomona vaginalis. Фарматека 14(144):20–24.

28. Schmid G, Narcisi E, Mosure D, Secor WE, Higgins J, Moreno H. 2001. Prevalence of metronidazole-resistant Trichomonas vaginalis in a gynecology clinic. J Reprod Med. 6:545–549. http://dx.doi.org/10.1097/00006254-200111000-00015

29. Бойчук АВ. 2006. Микст-инфекция в акушерстве и гинекологии и современные подходы к лечению. Здоров‘я жінки 27:43–47.