• Лікування патології локалізації яєчка в поєднанні зі зміненою калиткою у дитячому віці
До змісту

Лікування патології локалізації яєчка в поєднанні зі зміненою калиткою у дитячому віці

SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2016.1(73):143-145; doi10.15574/SP.2016.73.143

Лікування патології локалізації яєчка в поєднанні зі зміненою калиткою у дитячому віці

Спахі О. В., Пахольчук А. П. 
Запорізький державний медичний університет, Україна

Поєднання патології локалізації яєчка (крипторхізм) з недорозвиненою або збільшеною калиткою як прояв пахово-калиткових гриж в дитячому віці, становить у недоношених новонароджених до 30%.

Мета роботи. Поліпшити результати лікування поєднаної патології зміни локалізації яєчка (крипторхізм) з недорозвиненою або збільшеною калиткою у дітей.

Матеріали і методи. Під спостереженням перебувало 316 дітей з крипторхізм, які проходили лікування в відділеннях дитячої хірургії м. Запоріжжя в період з 2010–2015 рр. Вік дітей від 9 місяців до 15 років. За віком розподіл пацієнтів був на групи від 9 до 18 місяців — 246 дітей (77,8%), від 18 місяців до 6 років — 42 (13,3%), від 6 років до 10–18 (5,7%) , від 10 до 15 років — 10 дітей (3,2%). Двосторонній крипторхізм діагностований у 58 дітей, що склало 18,3%, правобічний — у 82 (25,9%), лівобічний — у 77 (24,3%) дітей. Серед усіх досліджених яєчко не пальпувати у 68 (21,5%) дітей. Пахова форма відзначена у 217 (68,8%) дітей. Серед цих хворих яєчко пальпувалося біля зовнішнього пахового кільця у 164 (52,1%) хлопчиків і біля входу в калитку — у 53 (16,79%). Абдомінальна форма — у 59 (18,7), ектопія — у 14 (4,4%), агенезія яєчка — у 26 (8,2%) дітей. Нами спостерігалося поєднання крипторхізму з грижами у 31 (9,8%), гіпоплазією яєчок у 36 (11,3%) і гіпоспадією у 27 (8,5%) дітей. У дослідження не включали пацієнтів з повторною орхіопексією.

Результати. При обстеженні пахово-калиткової ділянки дітей встановлено, що збільшена калитка спостерігалася у 31 (9,8%) хворого, недорозвинена (зменшена) — у 99 (31,3%), а вікові розміри — у 186 (41,1%) дітей. Найбільша кількість дітей з крипторхізмом припадала на вік до 18 місяців (246 дітей — 77,8%). Мало місце і пізнє скерування пацієнтів до фахівців. Протягом досліджуваного періоду виконано 281 орхіопексію, з них у 231

(73,1%) пахових доступом, а лапароскопически — у 59 (18,7%) хворих. Атрофію яєчка не спостерігалося. У 15 (4,7%) дітей виявлено агенезія яєчка. У 59 дітей з абдомінальної формою виконаний лапароскопічно доступ, з яких у 9 (2,8%) дітей виявлено агенезия яєчка. У 20 (6,3%) хлопчиків яєчко визначалося в черевній порожнині, і була проведена орхіопексія. У 4 випадках з порушенням формування статі визначалася рудиментарная гонада, яєчко ж не виявлено. У 26 (8,2%) пацієнтів елементи сім'яного канатика заходили в паховий канал. Усім була виконана ревізія пахового каналу, у 18 виявлено агенезію яєчка.

Висновки: Новонароджені діти з недорозвиненою або збільшеною калиткою підлягають обстеженню на предмет вивчення місця локалізіціі яєчка. Проведення хірургічної корекції патології локалізації яєчка — крипторхізму найбільш ефективно і бажано проводити у дітей у віці до 12 місяців. Лапароскопічний метод менш травматичний і найбільш інформативний як спосіб діагностики абдомінальної форми крипторхізму.

Ключові слова: крипторхізм, лікування, діти.

Література: 
1. Байбаков ВМ. 2008. Новий спосіб поетапного хірургічного лікування крипторхізму в дітей. Медицина транспорту України. 3: 15—20. 
2. Толстанов ОК, Русак ПС, Шевчук ДВ, Белів РП. 2010. Використання ендовідеохірургії у діагностиці та лікуванні черевної форми крипторхізму у дітей. Хірургія дитячого віку. 1(26): 19—22. 
3. Горбатюк ОМ. 2011. Неопущені яєчка у новонароджених: епідеміологія, клініка, діагностика, лікувальна тактика (огляд літератури і власні дані). Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 1; 2: 62—65. 
4. Детская хирургия. Национальное руководство. Под ред ЮФ Исакова, АФ Дронова. Москва, ГЭОТАР-Медиа. 2009: 1168. 
5. Данилова ТИ, Тихомирова ВЮ, Мельникова ЕА, Хлудеев ВН. 2006. Крипторхизм и современный поход к профилактике мужского бесплодия. Pacific Medical Journal. 4: 59—60. 
6. Урология. Национальное руководство. Под ред НА Лопаткина. Москва, ГЭОТАР-Медиа. 2009: 1024. 
7. Campbell-Walsh Urology. Eds Alan J Wein, Louis R Kavoussi. 10th ed. 2012. 4: 58—62. 
8. Himanshu Aggarwal, Barry A Kogan. 2014. Роль лапароскопии у детей с проблемами паховой области. Transl Androl Urol. 3(4): 418—428. 
9. Dohle GR, Diemer T, Giwercman A et al. 2011. Male infertility. European Association of Urology: 39—41. 

Зміст журналу Текст статті