• Лікування кавернозних гемангіом у дітей з використанням двофазної термодеструкції
ua До змісту Повний текст статті

Лікування кавернозних гемангіом у дітей з використанням двофазної термодеструкції

PAEDIATRIC SURGERY.UKRAINE.2019.1(62):6-10; DOI 10.15574/PS.2019.62.6

Боднар Б. М., Боднар О. Б., Рибальченко С. В., Боднар Г. Б., Рошка А. І.
ВДНЗ України «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

Мета: проаналізувати та порівняти результати лікування кавернозних гемангіом у дітей шляхом використання кріотерапії та нової двофазної термодеструкції.

Матеріали і методи. У дослідження було включено 138 пацієнтів віком від 1 місяця до 3-х років, пролікованих у 2011–2018 роках. Хворих чоловічої статі було 53 (38,4%), жіночої – 85 (61,6%). Гемангіоми голови та шиї були у 45 (32,6%), на спині – у 18 (13,0%), на передній поверхні грудної і черевної порожнини – у 28 (20,3%), сідницях та промежині – у 14 (10,1%), верхніх та нижніх кінцівках – у 33 (24,0%) дітей. Подальшими дослідженнями встановлені розміри гемангіом: до 3 см – у 27 (19,6%), від 3 до 5 см – у 62 (44,9%), від 5 до 10 см – у 31 (22,5%), від 10 до 15 см – у 18 (13,0%) дітей. Одну гемангіому мали 52 (37,7%), дві – 35 (25,4%), три – 28 (20,3%), чотири і більше – 23 (16,6%) хворих.

Результати. Усім хворим проведено повне обстеження, що включало загальний аналіз крові та сечі, електрокардіографію, консультацію педіатра, кардіолога, невролога та ортопеда. Додаткова хорда у порожнині лівого шлуночка встановлена у 27 (19,6%), дисплазія кульшових суглобів – у 18 (13,0%), грижі передньої черевної стінки – у 22 (15,9%) дітей. У всіх 100% пацієнтів проведено ультразвукове дослідження (УЗД) гемангіом у режимі сірої шкали, а також у режимі дуплексного картування (ДК). За даними УЗД та ДК встановлено, що всі гемангіоми мали більше п’яти живлячих судин, які були пов’язані між собою анастомозами. Хворі були розподілені на дві групи з метою порівняння ефективності запропонованих схем лікування. У першу групу було включено 87 (63,1%) пацієнтів, у яких основним методом лікування була кріотерапія (t=-196°С). У другу групу включено 51 (36,9%) хворого, якого лікували методом двофазної термодеструкції (t до -196°С протягом 60 секунд, а в подальшому t=+45°С 2–3 хвилини). При використанні монофазної термодеструкції холодом термін лікування становив до 14±0,9 дня, з встановленим рецидивом у 14 (16,0%) пацієнтів. При використанні двофазної безперервної термодеструкції термін лікування склав до 11±0,25 дня, рецидивів не було.

Висновки. Метод двофазної безперервної термодеструкції є безпечним при лікуванні кавернозних гемангіом та може використовуватися в амбулаторних умовах. Метод є економічно обґрунтованим та має кращі результати лікування: відсутність косметичних дефектів, келоїдніх рубців за рахунок повного руйнування тканин гемангіоми та заміщення еластичною сполучною тканиною. Вибір методу лікування кавернозних гемангіом повинен ґрунтуватися на даних комплексного обстеження, роботі з батьками, а також прогнозі щодо якості життя пацієнтів у віддаленому періоді після лікування.

Ключові слова: діти, гемангіома, лікування, кріодеструкція, двофазна термодеструкція.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бензар ІМ, Левицький АФ, Бліхар ВЄ. (2017). Судинні аномалії у дітей. Тернопіль: ТДМУ: 360.

2. Боднар БМ, Унгурян АМ, Денисенко ОІ, Боднар ГБ. (2016). Спосіб лікування хворих на контагіозний молюск із застосуванням апаратної кріотерапії. Деклараційний патент України на корисну модель. №83421 МПК 201.01 А61М 18/02, А61 F7/00, A61P31/00. A61 P 29/00. Заявлено 26.04.2016р. Опубліковано 10.11.2016р., Бюл. №21.

3. Кузик АС, Могиляк ОІ, Романишин БС, Лукавецький ІВ, Наконечний АЙ, Синюта ФВ, Захарусь МБ, Стегніцька МВ. (2017). Застосування пропроналону у консервативному лікуванні гемангіом у дітей раннього віку. Хірургія дитячого віку. 4(57): 35–40. https://doi.org/10.15574/PS.2017.57.35

4. Рибальченко ВФ, Рибальченко ІГ, Демиденко ЮГ. (2017). Еволюція хірургічної та лікувальної тактики при великих гемангіомах у дітей. Украинский журнал хирургии. 4 (35): 96–99. http://dx.doi.org/10.22141/1997-2938.4.35.2017.118896

5. Рибальченко ВФ, Рибальченко ІГ, Демиденко ЮГ. (2017). Лікування внутрішньошкірних та поверхневих гемангіом у дітей. Здоровье ребенка. 12;8: 52–56. https://doi.org/10.22141/2224-0551.12.8.2017.119252

6. Спахі ОВ, Пахольчук ОП, Кокоркін ОД, Марієв ГС. (2017). Особливості лікування гемангіом складної локалізації у дітей раннього віку. Хірургія дитячого віку. 1(54): 49–51. https://doi.org/10.15574/PS.2017.54.49

7. Толстанов ОК, Русак ПС, Данилов ОА, Ланкін ЮМ, Заремба ВР, Рибальченко ВФ, Маріінський ГС, Вишпінський ІМ, Шевчук ДВ. (2018). Електрозварювання живих м’яких тканин у дитячій хірургії: досвід та перспективи розвитку. Хірургія дитячого віку. 1(58):28–36. https://doi.org/10.15574/PS.2018.58.28

8. Фомін ОО, Коноплицький ДВ, Калінчук ОО. (2017). Виправданість очікувальної інволюції у програмі лікування гемангіом у дітей. Хірургія дитячого віку. 3(56): 114–119. https://doi.org/10.15574/PS.2017.56.114

9. Benzar I, Fidelskyy V, Blikhar V. (2014). Treatment option of lymphatic malformations in young children. 15th Congress of the European Pediatric Surgeons’ Association, Dublin, Ireland, 18-21st June. Abstract Book: 281–282.

10. Benzar IM, Blikhar VY. Treatment of lymphatic malformations with OK-432. Thesis of 4th World congress of Pediatric Surgery, Berlin, October, 13th – 16th. P. e21/24.

11. Liu Q, Jiang L, Wu D, Kan Y, Fu F, Zhang D, Gong Y, Wang Y, Dong C, Kong L. (2015). Clinicopathological features of Kaposiform hemangioendothe-lioma. Int J Clin Exp Pathol. 8(10):13711–13718.

12. Yuan SM, Shen WM, Chen HN, Hong ZJ, Jiang HQ. (2015). Kasabach-Merritt phenomenon in Chinese children: Report of 19 cases and brief review of literature. Int J Clin Exp Med. 8(6):10006–10010.

Стаття надійшла до редакції 04.11.2018 р., прийнята до друку 07.03.2019 р.