• Короткий інтергенетичний інтервал як передумова виникнення залізодефіцитної анемії у вагітних
ua До змісту Повний текст статті

Короткий інтергенетичний інтервал як передумова виникнення залізодефіцитної анемії у вагітних

Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 1(81): 59-63; doi 10.15574/PP.2020.81.59
Лиманська А. Ю., Нерознак Ю. П.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Лиманська АЮ, Нерознак ЮП. (2020). Короткий інтергенетичний інтервал як передумова виникнення залізодефіцитної анемії у вагітних. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(81): 5963; doi 10.15574/PP.2020.81.59
Стаття надійшла до редакції 28.11.2019 р.; прийнята до друку 11.03.2020 р.

Мета — визначити ефективність корекції дефіциту заліза та лікування залізодефіцитної анемії (ЗДА) у вагітних із коротким інтергенетичним інтервалом.
Пацієнти та методи. У дослідженні взяли участь 19 вагітних жінок із ЗДА легкого ступеня з коротким інтергенетичним інтервалом (від 1 до 2 років). Вагітні отримували пероральний препарат заліза Сорбіфер Дурулес по 1 таблетці двічі на добу (4 мг/кг/добу) переважно із 20 тижнів вагітності. Ефективність лікування оцінювали за показником ретикулоцитів на 8–12-ту добу лікування, за концентрацією гемоглобіну крові — на 3–4-й тиждень лікування і за показником феритину (маркер відновлення депо заліза) — на 3-й місяць антианемічного лікування.
Результати. Після лікування вагітних із коротким інтергенетичним інтервалом і висхідною ЗДА легкого ступеня тяжкості спостерігалося підвищення ретикулоцитів (ретикулоцитарний криз) до 0,6±0,01% на 8–12-ту добу, а це відповідає референтним значенням і свідчить про ефективність лікування препаратом заліза в достатній дозі. Відзначалося достовірне збільшення показника гемоглобіну більше ніж на 20 г/л через 3–4 тижні та відновлення депо заліза (за рівнем феритину) через 3 місяці лікування, а це підтверджує рекомендації стосовно тривалого застосування пероральних препаратів заліза. Відсутність побічних ефектів на тлі лікування відмітили 16 (84,2%) жінок, а зручність у використанні та відновлення повсякденної діяльності — 100% вагітних. У переважної більшості вагітних позитивний результат спостерігався вже через 10 діб лікування, що підтверджено лабораторними даними і свідчить про високу ефективність препарату.
Висновки. У зв'язку з тим, що залізодефіцитний стан вагітних призводить до високої частоти акушерських і перинатальних ускладнень, актуальним є питання профілактики дефіциту заліза і лікування ЗДА під час вагітності. Препарат Сорбіфер Дурулес має доведений профіль безпеки і мінімальну кількість побічних ефектів, тому рекомендований для лікування ЗДА і профілактики дефіциту заліза у вагітних.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, короткий інтергенетичний інтервал, анемія, Сорбіфер Дурулес.

ЛІТЕРАТУРА

1. Давыдова ЮВ, Лиманская АЮ, Бутенко ЛП. (2016). Профилактика инфекционных осложнений после кесарева сечения у женщин с оперированными врожденными пороками сердца и анемией. Перинатология и педиатрия. 3: 15–19. https://doi.org/10.15574/PP.2016.67.15

2. Давыдова ЮВ, Огородник АА, Лиманская АЮ, Байдер АК, Бутенко ЛП. (2017). Профилактика акушерских осложнений при анемии хронического заболевания. Перинатология и педиатрия. 2(70): 37–41. https://doi.org/10.15574/PP.2017.70.37

3. Огородник АО, Лиманська АЮ, Бутенко ЛП, Давидова ЮВ. (2018). Корекція дефіциту заліза у вагітних з природженими вадами серця, серцевою недостатністю та анемією. Перинатология и педиатрия. 3(75): 31–34. https://doi.org/10.15574/PP.2018.75.31

4. Friedrisch JR, Friedrisch BK. (2017). Prophylactic Iron Supplementation in Pregnancy: A Controversial Issue. Biochem Insights. 27: 10. https://doi.org/10.1177/1178626417737738; PMid:29123406 PMCid:PMC5661664.

5. Sun D, McLeod A, Gandhi S et al. (2017). Anemia in Pregnancy: A Pragmatic Approach. Obstet Gynecol Surv. 72 (12): 730–737. https://doi.org/10.1097/OGX.0000000000000510; PMid:29280474.

6. Bencaiova G, Burkhardt T, Breymann C. (2012). Anemia — prevalence and risk factors in pregnancy. Eur J Intern Med. 23 (6): 529–533. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2012.04.008; PMid:22863430

7. Di Renzo GC, Spano F, Giardina I et al. (2015). Iron deficiency anemia in pregnancy. Womens Health (Lond). 11 (6): 891–900. https://doi.org/10.2217/whe.15.35; PMid:26472066. Epub 2015 Oct 16.

8. Ren A, Wang J, Ye RW et al. (2007). Low first-trimester hemoglobin and low birth weight, preterm birth and small for gestational age newborns. Int J Gynaecol Obstet. 98: 124. https://doi.org/10.1016/j.ijgo.2007.05.011; PMid:17585914

9. Kidanto HL, Mogren I, Lindmark G et al. (2009). Risks for preterm delivery and low birth weight are independently increased by severity of maternal anaemia. S Afr Med J. 99 (2): 98.

10. Badfar G, Shohani M, Soleymani A, Azami M. (2017). Maternal anemia during pregnancy and small for gestational age: A systematic review and meta-analysis. J Matern Fetal Neonatal Med. 1: 131. https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1411477; PMid:29183181.

11. Taylor CL, Brannon PM. (2017). Introduction to workshop on iron screening and supplementation in iron-replete pregnant women and young children. Am J Clin Nutr. 106 (Suppl 6): 1547–1554. https://doi.org/10.3945/ajcn.117.155747; PMid:29070553 PMCid:PMC5701712.

12. Lozoff B. (2007). Iron deficiency and child development. Food Nutr Bull. 28: 560-571. https://doi.org/10.1177/15648265070284S409; PMid:18297894

13. Shao J, Lou J, Rao R. et al. (2012). Maternal serum ferritin concentration is positively associated with newborn iron stores in women with low ferritin status in late pregnancy. J Nutr. 142(11): 2004–2009. https://doi.org/10.3945/jn.112.162362; PMid:23014493 PMCid:PMC3498973

14. WHO. (2005). Report of a WHO Technical Consultation on Birth Spacing. Geneva, Switzerland, 13–15 June 2005.