PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2013.4(56):56–60; doi10.15574/PP.2013.56.60

Kорекція цитопротективних порушень слизової оболонки шлунка в дітей із хронічною гастродуоденальною патологією

Боброва В. І., Воробієнко Ю. І.

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Мета: вивчити ефективність лікування хронічної гстродуоденальної патології на підставі включення до лікувального комплексу поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) омега-3.

Пацієнти і методи. 136 дітям із хронічною гастродуоденальною патологією проведено фіброезофагогастродуоденоскопію з Рн-метрією і морфологічним дослідженням біоптату слизової оболонки антрального відділу шлунка та дванадцятипалої кишки. Для оцінки стану захисного слизового бар'єру проведено забарвлення біоптатів слизової оболонки шлунка на нейтральні мукополісахариди реактивом ШІК (Василенко В.Х., 1971) та на кислі мукополісахариди — альціановим синім (Дейл, 1948). Простагландини Е визначено імуногістохімічним методом за допомогою мишачих поліклональних антитіл. Н.pylori-інфікування підтверджено за допомогою серологічного та гістологічного досліджень.

Результати. Наведено дані клінічних, морфологічних та імуногістохімічних досліджень у дітей із хронічною гастродуоденальною патологією. До комплексної терапії введено ПНЖК омега-3. Доведено патогенетичне обґрунтування доцільності включення ПНЖК омега-3 у комплекс лікування хронічної гастродуоденальнної патології.

Висновки. Цитопротективна корекція сприяє поліпшенню клінічної і морфологічної картини у хворих, що свідчить про досягнення ремісії раніше, ніж при терапії іншими цитопротективними препаратами.

Ключові слова: діти, хронічна гастродуоденальна патологія, омега-3 поліненасичені жирні кислоти.

Література: 
 

1. Агаджанян НА. 2007. Нормальна фізіологія. М, ООО «Мед. информ. агентство»: 520.

2. Бельмер СВ, Хавкин АИ, Щербаков ПЛ. 2010. Гастроэнтерология детского возраста. М, ИД «Медпрактика»: 476.

3. Верткин АЛ, Вовк ЕИ, Наумов АА. 2009. Лечение и профилактика нарушений слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта в терапевтической практике. Клин, перспект, гастроэнтерол, гепатол. 1: 22—28.

4. Видманова ТА, Жукова ЕА, Сазанова НЕ, Авдеева НВ. 2009. Возрастные особенности терапии гастродуоденальных заболеваний у детей. Consilium medicum. 3: 52—55.

5. Гляделова НП. 2008. Де6нол в терапии эрозивно6язвенных поражений гастродуоденальной зоны, ассоциированных с Helicobacter pylori, у детей. Совр педиатрия. 1: 85—88.

6. Губергриц НБ, Прилуцкая ОА. 2005. Клинико6патогенетические особенности и лечение гастродуоденальной патологии, ассоциированной с различными штаммами Helicobacter pylori. Сучасна гастроентерологія. 1(21): 19—30.

7. Передерий ВГ, Чернявский ВВ, Кожевников АН. 2009. Опыт применения препарата висмута в схеме первой линии зрадикации Helicobacter руlогі. Здоров'я України. 6(211): 58—59.

8. Фадєєнко ГД, Просоленко КО. 2009. Шляхи подолання резистентності Helicobacter pylori до антибіотиків. Порівняння класичної потрійної та послідовної терапії з використанням «Де-Нолу» при пептичних виразках. Сучасна гастроентерологія. 5(49): 64—68.

9. Барінов ЕФ, Сулаєва ОМ, Кондратенко ПГ та ін. 2011. Фактори захисту слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Сучасна гастроентерологія. 6(62): 116—123.

10. Хавкин АИ. 2009. Нарушения микроэкологии кишечника и энтеросорбция. Вопросы современной педиатрии. 8;2: 94—98.

11. Гриценко ІІ, Щербиніна МБ, Григоренко ОІ, Новоженіна ЛІ. 2008. Эффективность применения Де-Нола в лечении эрозисто-язвенных нарушений слизистой оболочки гастродуоденальной зоны (укр). Здоров'я України. 67.