HEALTH OF WOMAN. 2017.7(123):116–118; doi 10.15574/HW.2017.123.116

Булавенко О. В., Рудь В. О., Босий С. А.
Вінницький національний  медичний університет імені М.І. Пирогова

Мета дослідження: оцінювання клінічної ефективності використання Лактагелю для корекції біоценозу піхви у хворих після проведення гінекологічних операцій.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 50 жінок репродуктивного віку з порушеннями біоценозу піхви, що виникли після гінекологічних операцій. Після лікування оцінювали клінічну ефективність терапії з використанням критеріїв мікробіологічної і клінічної ефективності: 1) динаміка вираженості суб’єктивних ознак бактеріального вагінозу за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) в першу добу після операції та перед випискою; 2) зниження кількості об’єктивних клінічних критеріїв Амселя; 3) динаміка складу вагінального біоптату. Для лікування використовувався вагінальний гель Лактагель за схемою: 5 мл інтравагінально 1 раз на добу протягом 7 днів.
Результати. Цифрові значення ВАШ засвідчили, що після лікування Лактагелем у 64% пацієнток виділення були відсутні або незначні; запах виділень був відсутній у всіх пацієнток; помірний свербіж та печіння не відзначала жодна пацієнтка. Перед випискою згідно з критеріями Амселя виділення залишилися у 8 (16%) жінок; рНі4,5 – у 3 (6%), позитивний тест з КОН – у 2 (4%), «ключові» клітини – у 2 (4%) жінок. Після лікування медіана концентрації Lactobacillus spp. становила 10⁶–10⁷ КУО/мл,а Gardenella vaginalis і Atopobium vaginae досягла <10⁴ КУО/мл.
Заключення. Аналіз вираженості клінічних проявів за візуально-аналоговою шкалою, кількістю об’єктивних клінічних критеріїв Амселя, динамікою вагінального біоптату дозволяє рекомендувати Лактагель для широкого використання у клінічній практиці.
Ключові слова: біоценоз піхви, післяопераційний період, дисбіоз, бактеріальний вагіноз, лактобактерії, Лактагель.

Література:
1. Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путем. – М.: Медицинская книга, 2006. – 425 с.

2. Буданов П.В., Стрижаков А.Н. Состояние микроценоза влагалища и способы коррекции его нарушений во время беременности // Вопр. гинек., акуш. и перинат. – 2007. – 6 (5). – 89 с.

3. Душкина Е.А. Кислотосодержащие препараты в гинекологической практике / Е.А. Душкина, Е.Ф. Кира, Н.В. Бадикова // Эффектив. Фармакотерапия. – 2012. – № 2. – С. 24–28.

4. Костин И.Н. Микробиом человека:наш второй геном / Костин И.Н., Куванкина Л.Ю., Симоновская Х.Ю. //Status Praesens. – 2013. – № 11. – С. 9–15.

5. Кулаков В.И., Савельева Г.М., Манухин И.Б. Гинекология – национальное руководство. – М., 2009.

6. Andersch B. Treatment of bacterial vaginosis – an acid gel as an alternative to antibiotic treatment / B. Andersch, A. Brandberg, E. Holst // Lakartidningen. – 1990. – Vol. 87, № 7. – P. 465–468. PMid:2308407

7. Cauci S. Vaginal immunity in bacterial vaginosis // Curr. Infect. Dis Rep. – 2004. – Vol. 6. – P. 450–456. https://doi.org/10.1007/s11908-004-0064-8; PMid:15538982

8. Mendling W. Microbiological and pharmaco-toxicological profile of nifuratel and its favourable risk/ benefit ratio for the treatment of vulvo-vaginal infections. A review / W. Mendling, F. Mailand // Arzneimittelforschung. – 2002. – Vol. 52, № 1. – P. 8–13. PMid:11838277

9. Sherrard J. European (IUSTI/WHO) Guideline on the Management of Vaginal Discharge, 2011 // J. Sherrard, G. Donders, D. White. – c. 1: Aetiology and transmission.