HEALTH OF WOMAN. 2018.3(129):34–38; doi 10.15574/HW.2018.129.34

Камінський А. В. , Коломійченко Т. В. , Рогава І. В.
Національна академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Акушерами-гінекологами не завжди приділяється достатня увага ранньому токсикозу (РТ) вагітних, інколи недооцінюються його тяжкість і не призначається адекватне лікування.
Мета дослідження: вивчення ефективності та безпечності комплексної терапії РТ у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), що включає препарат екстракту імбиру з піридоксином та психотерапію.
Матеріали та методи. Обстежено 60 вагітних після застосування ДРТ, з легкими проявами РТ. В основну групу увійшли 30 жінок, у терапії РТ яких застосовували Емегест (екстракт імбиру та піридоксин) і психотерапію; у групу порівняння – 30 жінок, які лише дотримувались рекомендацій щодо зміни режиму харчування та життя. Наявність синдрому вегетативної дисфункції встановлювали за допомогою опитувальника О.M.Вейна. Для самооцінки рівня реактивної та особистісної тривожності проводили тестування за методикою Ч.Д. Спілбергера, Ю.Л. Ханіна. Якість життя оцінювали за допомогою опитувальника SF-36.
Результати. Застосування рекомендованої терапії РТ у вагітних після використання ДРТ дозволяє покращити стан жінок вже на 2–3-ю добу, а за 2 тиж лікування суттєво знизити або навіть усунути симптоми РТ. Комплексна терапія зменшує вираженість синдрому вегетативної дисфункції та рівень особистісної і ситуативної тривожності, що на тлі покращання загального стану позитивно позначається на якості життя жінок. Застосована терапія не мала побічних ефектів чи ускладнень, позитивно впливала на подальший перебіг вагітності та стан плода і новонародженого
– зокрема у 2 рази знизилася частота прееклампсії та в 1,5 разу – асфіксії під час народження.
Заключення. Безпечність та ефективність Емегесту у комплексній терапії раннього токсикозу дозволяє рекомендувати його до використання у вагітних після застосування ДРТ.
Ключові слова: ранній токсикоз, Емегест, допоміжні репродуктивні технології, психотерапія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Aржанова О.Н., Пайкачева Ю.М., Рулева А.В., Капустин Р.В., Ничипорук Н.Г. Причины акушерских осложнений у пациенток после вспомогательных репродуктивных технологий // Ж. акуш. и жен. болезн. – 2017. –№ 66 (3). – С. 25–33.

2. Бесплодный брак. Современные подходы к диагностике и лечению: руководство /под ред. Г.Т. Сухих, Т.А. Назаренко. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. – 784 с.

3. Вишневская Е.Е. Влияние психического состояния беременной на развитие раннего токсикоза // Журнал акушерства и женских болезней. – 2014. – Т. LXIII, № 2. – С. 78–83.

4. Мравян С.Р., Петрухин В.А. «Терапевтический нигилизм», патогенез и исходы рвоты беременных // РМЖ. – 2016. – Т. 24, № 15. – С. 966–970.

5. Ребров Б.А., Рокотянская В.В., Реброва О.А. Тошнота и рвота беременных / Ребров Б.А., Рокотянская В.В., Реброва О.А. // Крымский терапевтический журнал. – 2010. –Т. 2, № 2 (15). – С. 28–33.

6. Рекомендации ВОЗ по оказанию дородовой помощи как средству формирования позитивного опыта беременности. – 2017. – 175 с. http://www.who.int/reproductivehealth/publications/maternal_perinatal_health/anc–positive–pregnancy–experience/ru/

7. Ушкалова Е., Романова О., Илларионова Т. Фармакотерапия при тошноте и рвоте у беременных // ВРАЧ. – 2011. – № 3. – С. 24–28.

8. Berdai M.A., Labib S., Harandou M. Wernicke’s Encephalopathy Complicating Hyperemesis during Pregnancy // Case Rep. Crit. Care. –2016. – Vol. 2016. –P. 8783932. 10. https://doi.org/10.1155/2016/8783932

9. Bolin M., Kerud H., Cnattingius S. Hyperemesis gravidarum and risks of placental dysfunction disorders: a population–based cohort study // BJOG. – 2013. –Vol. 120. – P. 541–547. 13 https://doi.org/10.1111/1471-0528.12132; PMid:23360164 PMCid:PMC3613752

10. Grooten I.J., Roseboom T.J., Painter R.C. Barriers and Challenges in Hyperemesis Gravidarum Research // Nutr. Metab. Insights. – 2015. – Vol. 8 (Suppl 1). – P. 33–39. 11

11. Jarraya A., Elleuch S., Zouari J. et al. Hyperemesis gravidarum with severe electrolyte disorders: report of a case // Pan Afr Med J. – 2015. – Vol. 20. – P. 264. 12

12. McCarthy F.P., Lutomski J.E., Greene R.A. Hyperemesis gravidarum: current perspectives // Int. J. Womens. Health. – 2014. – Vol. 6. – P. 719–725. 9

13. Niebyl J.R. Clinical practice. Nausea and vomiting in pregnancy // N. Engl. J. Med. –2010. – Vol. 363. – P. 1544–1550. https://doi.org/10.1056/NEJMcp1003896; PMid:20942670

14. Sharifzadeh F, et al. A comparison between the effects of ginger, pyridoxine (vitamin B6) and placebo for the treatment of the first trimester nausea and vomiting of pregnancy (NVP) // J Matern Fetal Neonatal Med. – 2017 Jul 7.– P. 1–6.

15. Treatments for Hyperemesis Gravidarum and Nausea and Vomiting in Pregnancy: A Systematic Review / McParlin C, et al. //JAMA. –2016. Oct 4;316(13). – P. 1392–1401. https://doi.org/10.1001/jama.2016.14337; PMid:27701665