• Комплексна терапія плацентарної дисфункції у вагітних з маловоддям
ua До змісту

Комплексна терапія плацентарної дисфункції у вагітних з маловоддям

HEALTH OF WOMAN.2017.1(117):50–53; doi 10.15574/HW.2017.117.50

Басюга І. О.
ДВНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет»

Мета дослідження: удосконалення комплексної терапії плацентарної дисфункції у вагітних з маловоддям з урахуванням їхнього психологічного стану.

Матеріали та методи. Було проведено обстеження 120 вагітних з маловоддям у терміні гестації 27–29 тиж (основна група) та 30 фізіологічно здорових вагітних (контрольна група) на базі міського клінічного пологового будинку м. Івано-Франківська.

Результати. Під час вивчення психологічних особливостей нами не встановлено достовірних відмінностей у рівні особистісної тривожності у жінок з маловоддям порівняно з вагітними з фізіологічною гестацією. Крім того, констатовано подібний розподіл обстежених за низьким, середнім та високим рівнями даного показника між вагітними двох груп. Зокрема, близько половини осіб мали середній рівень особистісної тривожності – 14 (46,67±9,11%) здорових вагітних та 57 (47,50±4,56%) жінок з маловоддям, третина – високий – відповідно 11 (36,67±8,80%) та 39 (32,50±4,58%), низький рівень зафіксовано у 5 (16,67±6,80%) та 24 (20,00±3,65%) обстежених відповідно.

Запропонований комплексний підхід до корекції стану маловоддя був застосований у жінок основної групи, який включав: психологічну підтримку сімейної пари з проведенням занять з психологом для контролю емоцій. Установлення з жінкою емоційного контакту, довірливих відносин, обговорення фізичних та емоційних змін є частиною ведення вагітності.

Заключення. У результаті проведених досліджень запропонований нами підхід до лікування вагітності з маловоддям дозволив знизити напруження компенсаторних механізмів фетоплацентарного комплексу, що сприяло зменшенню тривожності у вагітних та покращило не тільки акушерські, але і перинатальні наслідки у жінок основної групи.

Ключові слова: вагітність, плацентарна дисфункція, маловоддя, Цитофлавін.

Література:
1. Артьоменко В.В. Роль ангіогенних факторів росту у винекненні плацентарної дисфункції та затримці розвитку плода / В.В. Артьоменко // Досягнення біол. та мед. – 2014. – № 1 (23). – С. 76–80.

2. Жук С.І. Плацентарна дисфункція та натуропатичні методи її лікування / С.І. Жук, Н.О. Данкович, Е.Ш. Абляєва // Здоровье женщины. – 2012. – № 2. – С. 96–99.

3. Карсаева В.В. Материнско-плодовые корреляции гемодинамики при фетоплацентарной недостаточности / В.В. Карсаева, Ю.В. Рец // Сиб. мед. журн. – 2011. – Т. 19, № 5. – С. 114–115.

4. Липатов И.С. Прогнозирование и диагностика плацентарной недостаточности на основе маркеров эндотелиальной дисфункции апоптоза и клеточной пролиферации / И.С. Липатов, Ю.В. Тезиков // Саратов. науч.-мед. журн. – 2011. – Т. 7, № 1. – С. 52–59.

5. Наказ МОЗ України від 27.12.2011 № 977 «Про внесення змін до наказу МОЗ України від 15.12.2003 р. № 582 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги». Електоронний ресурс. Режим доступу: www.moz.gov.ua

6. Стрюк Р.И. Функция эндотелия и маточно-плодово-плацентарный кровоток у беременных с артериальной гипертонией /Р.И. Стрюк, Ю.М. Бухонкина, В.А. Смирнова, Г.В. Чижова // Кардиология. – 2010. – № 4. – С. 18–22.

7. Сборник психологических тестов. Часть I: Пособие / Сост. Е.Е. Миронова – Мн.: Женский институт ЭНВИЛА, 2005. – 155 с. (с. 16–18)

8. Щукина Е.Г. Самоорганизация системы «мать–дитя» под влиянием стреса / Е.Г. Щукина, С.Л. Соловьева // Мир психологии. – 2008. – № 4. – С. 112–120.

9. Saadia Sultana, Muhammad Nadim Akbar Khan, Khalida Adeeb Khanum Akhtar, Muhammad Aslam Low amniotic fluid index in high-risk pregnancy and poor apgar score at birth. J of the Coll of Physicians and Sergeons Pacistan 2008; 18 (10):630–634.

Зміст журналу Текст статті