• Комплексна реабілітаційна терапія генітального ендометріозу у жінок з ендометріоз асоційованою безплідністю
ua До змісту

Комплексна реабілітаційна терапія генітального ендометріозу у жінок з ендометріоз асоційованою безплідністю

HEALTH OF WOMAN. 2019.6(142): 84–86; doi 10.15574/HW.2019.142.84

І.К. Оріщак, О.М. Макарчук, М.І. Римарчук, О.М. Островська
Івано-Франківський національний медичний університет

Найбільш актуальним та найменш дослідженим є взаємозв’язок генітального ендометріозу із порушеннями фертильної функції. Саме відсутність чіткого алгоритму обстеження для раннього виявлення генітального ендометріозу, а також вибору адекватного лікування потребує подальшого розроблення цих питань як для підвищення якості життя у зазначеної категорії жінок, так і для покращання репродуктивного потенціалу.
Мета дослідження: підвищення ефективності реабілітаційної терапії у пацієнток з генітальним ендометріозом та порушенням фертильності на підставі оцінки окремих факторів і механізмів імунологічної взаємодії та оптимізації шляхів подолання цих негативних впливів.
Матеріали та методи. Для досягнення мети було обстежено 68 пацієнток з ендометріоз-асоційованою безплідністю, у яких проведено оцінювання характеру гормонального дисбалансу, порушень окремих ланок імунного захисту у взаємозв’язку із коливанням рівнів окремих онкомаркерів. Для визначення ефективності результатів запропонованих програм пацієнток з ендометріоз-асоційованою безплідністю було розподілено на дві групи дослідження – основну (38 жінок) та групу порівняння (30 пацієнток). Особливостями запропонованої лікувальної програми було використання після оперативного втручання комплексної терапії із застосуванням гестагенів (дідрогестерону у контрацептивному режимі) та антипроліферативного комплексу: індол-3-карбінол і епігалокатехін-3-галат.
Результати. Характерними ознаками аденоміозу є збільшення у цієї категорії хворих рівнів ЛГ (у 2,67 разу) і ФСГ (в 1,98 разу) переважно у ІІ фазі менструального циклу, а також збільшення рівня естрадіолу, особливо у фолікуліновій фазі менструального циклу (у 2,13 разу). У хворих з внутрішнім ендометріозом у 30,9% випадків (за даними УЗД) і у 41,1% випадків (за даними гістологічного дослідження) спостерігалися прояви гіперпластичних процесів ендометрія. Підвищення рівня СА-125 у сироватці крові (за нашими даними – у 3,1 разу) у жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом є ефективним діагностичним маркером для підтвердження наявності цієї патології.
Заключення. Отже, слід відзначити, що запропонована реабілітаційна фармакотерапія генітального ендометріозу у післяопераційний період є ефективною у лікуванні больового синдрому та підвищує фертильність при ендометріоз-асоційованій безплідності.
Ключові слова: генітальний ендометріоз, безплідність, гормональний дисбаланс, онкомаркери, реабілітаційна терапія.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Корчинська О.О. Ендометріоз як одна із сучасних проблем у гінекології та акушерстві (аналітичний огляд наукової літератури) / О.О. Корчинська, А.М. Маштепа, У.В. Волошина [та ін.] // Україна. Здоров’я нації. – 2015. – № 2 (34). – С. 104–115.

2. Толстанова Г.О. Патологія ендометрія різного ґенезу як причина порушень репродуктивної функції / Г.О. Толстанова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО імені П.Л. Шупика. – К., 2017. – Вип. 28, ч. 1. – С. 212–216.

3. ACOG Practice Bulletin № 114. Management of endometriosis // Obstet Gynecol. – 2018. – Vol. 116. – P. 223–236.

4. Унанян А.Л. Эндометриоз и репродуктивное здоровье женщин / А.Л. Унанян // Акушерство, гинекология и репродукция. – 2017. – Т. 4, № 3. – С. 6–11.

5. Коган Е.А. Бесплодие при эндометриозе: краткий очерк современных представлений / Е.А. Коган, Е.О. Агокова, А.Л. Унанян // Пространство и время. – 2017. – № 1 (27). – С. 251–259.

6. Huhtinen K. Pathogenesis of endometriosis / K. Huhtinen, A. Perheentupa, M. Poutanen [et al.] // Duodecim. – 2017. – Vol. 127, No 17. – P. 1827–1835.

7. Коваль Г.Д. Зміни імуногенетичної регуляції імунної відповіді при ендометріозі, що асоційований із безпліддям / Г.Д. Коваль, В.В. Чоп’як, А.М. Камишний // Акушерство. Гінекологія. Генетика. – 2016. – № 1. – С. 5–10.

8. Мельников С.М. Новий погляд на ендометріоз: роль відновлення повноцінного імунного нагляду над ектопічними клітинами ендометрія / С.М. Мельников, О.Ф. Тацький // Здоровье женщины. – 2017. – № 7 (123). – С. 10–16.

9. Вдовиченко Ю.П. Оптимізація діагностики й ендоскопічного лікування аденоміозу і порушень репродуктивної функції / Ю.П. Вдовиченко, І.П. Гнип, В.Д. Воробій // Здоровье женщины. – 2015. – № 6 (102). – С. 149–150.

10. Татарчук Т.Ф. Удосконалення лікувальної тактики ведення жінок з ендометріозом / Т.Ф. Татарчук, Н.Ф. Захаренко, І.П. Маноляк // Репродуктивна ендокринологія. – 2014. – № 4. – С. 24–29.

11. Павлов Р.В. Иммунологические критерии раннего прогнозирования рецидивов наружного генитального эндометриоза / Р.В. Павлов, М.С. Кундохова // Мед. вестник Сев. Кавказа. – 2017. – № 1. – С. 39–43.

12. Діагностика і лікування ендометріозу: керівництво Королівського коледжу акушерства і гінекології Великобританії // Жіночий лікар. – 2017. – № 5. – С. 42–52.

13. Татарчук Т.Ф. Гиперпластические процессы эндометрия: что нового? [Текст] / Т.Ф. Татарчук, Л.В. Калугина, Т.Н. Тутченко // Репродуктивная эндокринология.  – 2015.  – № 5 (25).  – С. 7–13. doi: 10.18370/2309-4117.2015.25.7-13

14. Ulricha U., De Wild R.L. New guidelines on diagnosis and treatment of endometriosis in German-speaking countries. Gynecology and Minimally Invasive Therapy 5.1 (2016): 41–3. https://doi.org/10.1016/j.gmit.2015.07.004